Якось один мудрець відпочивав під яблунею. Лежить він, слухає, як пташки співають, розмірковує:
— Скільки у природі незрозумілого! Як це так виходить, що яблука, сливи й вишні ростуть на великих і високих деревах, а гарбузи — на землі. Чи не краще було б навпаки?
Тієї ж миті з високої гілки зірвалося яблуко і стукнуло мудреця по носі.
— Я зрозумів! — зрадів мудрець. — Бог влаштував усе мудро. Якби гарбузи росли на деревах і на мене зараз упав гарбуз, то вже ніколи не довелося б мені їсти яблук…
Християнський портал КІРІОС, за матеріалами "Наша Парафія".