Порошенко – майбутній Каддафі?

 

Полювання за здобиччю, за їжею – ось що становить суть життя будь-якої тварини-хижака. Як поводиться дикий ведмідь, коли бачить свою жертву: так, нападає на неї. А ще він “мітить” територію і недопускає туди своїх конкурентів. Ці прості, на перший погляд, ази зоології вивчають ще у школі. А вже пізніше розповідають, що боротьба за ресурси стає чи не найбільшою цінністю. Точніше сказати – енергоресурси – за них та за контроль над їхнім транспортуванням.

 

Нічого особистого – тільки бізнес. Не секрет, що Росія є одним із найкрупнішим постачальників нафти і газу в Європу. А через Україну проходить більше 75% енергопотоків, і тільки 15% – через Білорусь. А ще, Україна – один із найбільших споживачів газу в Європі. Навіть такі енергоємкі економіки, як німецька чи італійська, споживають куди менше газу, ніж ми. Старі, ще радянські, способи обігріву в “обіймах” тіньових схем газопостачання руками спритних ділків затягнули на українському споживачеві енергоресурсів надійний зашморг. Тому й не дивно, що Росія просто не може змиритися з тим, що постачання газу до Європи може здійснюватися цілком незалежно та ще й прозоро. Та й сам енергоринок України є надто спокусливим та ласим шматком.

 

Конкуренція – рушій бізнесу. Конкуренція помножена на добру освіту у сучасному глобальному світі – запорукою зростання та прогресу. А конкуренція, у першу чергу, – це прозорість ведення бізнесу. Росія ніколи не відзначалася прозорістю, а навпаки була майже енциклопедичною її протилежністю. Підкуп, підступ та шантаж були притаманними цій країні у всі часи.Не була Росія ніколи і надто освіченою. Кілька російських вишів доступні тільки для великих центрів і у цьому показнику країна доволі відчутно програє тим же американцям чи європейцям. Прикладом цього є небажання Росії здійснювати модернізацію та реформувати свою економіку. «Російський ведмідь» навчився качати нафту і на цьому заробляти гроші. Але, світ змінився і зараз час шукати нові, більш вигідніші джерела ресурсів. Сланцевий газ цьому – яскравий приклад. А війна в Україні – хвороблива реакція у вигляді небажання прогресу. Їм простіше жити в старих хатках, думати про «Велікую Россію», жити злиденно, але тішитися думкою про те що тільки Росія може протистояти світовому імперіалізму. Не говоримо вже про те, що і омріяна російським великодержавством ідея «русского миру» не відповідає на сьогоднішні виклики світу.

 

“Великий газовий шлях”. Колись великий шовковий шлях мав і економічну і культурну і соціальну складові. Теперішній “великий газовий шлях” окрім економічної складової (читай – збагачення невеликої купки російських олігархів) – ще й геополітичну та міжнародну складову. Як тільки той, хто є у системі “газового шляху” висловлює якусь незгоду, він одразу ж потрапляє під репресії та шантаж. Великій країні можуть просто перекрити газопостачання, для прикладу, якраз на Новий рік. Чи просто “випадково” потрапити у катастрофу із президентським літаком. Таке життя.Якось уже забулися кадри міжнародних новин із Сирії, Єгипту та Лівії. А ці країни колись жили цілком не бідно: життєвий рівень населення рік за роком піднімався у щорічних рейтингах. Чи не тому, що ці країни мали стати майбутнім плацдармом для альтернативного транспортування енергоресурсів із арабських країн до Європи як альтернативу російському газу і нафті. І Каддафі, котрий перетворив Лівію у сучасну країну зі зростаючою економікою та який заручився підтримкою європейських країн, раптом став ворогом для усіх…

 

Звичайно, не час, і не місце, та навіть недоцільно порівнювати Каддафі і Порошенка - надто вже різні люди. Порівнюємо тільки ситуацію, у якій опинилися лідери - нажаль, обидвоє потрапили в енергетичну пастку між двома різними світами.

 

І тут основні світові гравці аж ніяк не зважають, хто і де живе, яка країна має глибшу історію, чи є освіченішою. Україна для них – тільки територія зіткнення інтересів. Коли одна сторона в черговий раз висловлює стурбованість і занепокоєння, інша діє ще активніше. Тому найважливіше – чи, бува, не залишимося віч-на-віч із агресором - внутрішніми і зовнішніми, як Каддафі…


13.11.2014 Марія Лутчин 2688 0
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1564
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

887
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1358
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2582 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3675
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3147 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

683

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

355

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

311

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

949
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5094
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10479 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8941
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7506
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

770
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

967
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1251
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15730
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1293
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1694
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1595
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1820