Політичний сурогат

Партійні прапори, намети, шалики та інша біжутерія, галантерея й пропагандистська макулатура стали в Україні чимось більшим, ніж просто атрибути політичного життя, маркери прихильності до певних сил і засоби агітації. Вони витіснили й замінили собою політичну реальність. Здається, нема вже справжнього політичного життя - лише метушливе й беззмістовне мерехтіння прапорців і логотипів.

Партійні прапори, намети, шалики та інша біжутерія, галантерея й пропагандистська макулатура стали в Україні чимось більшим, ніж просто атрибути політичного життя, маркери прихильності до певних сил і засоби агітації. Вони витіснили й замінили собою політичну реальність. Здається, нема вже справжнього політичного життя - лише метушливе й беззмістовне мерехтіння прапорців і логотипів.

Мені видається, це сталося після Помаранчевої революції. Звичайно, партійна символіка в Україні використовувалася з часів незалежності. Однак після подій 2004 року її застосування стало тотальним і при цьому якимсь хаотичним. В результаті у суспільній свідомості від Майдану дуже швидко залишився лише спомин про грандіозне видовище моря помаранчевих прапорів. А за цією яскравою оболонкою - порожні балачки й управлінська імпотенція.

Сьогодні жодна, навіть найсмішніша, дата чи захід не обходиться без партійних стягів і банерів. Здається, що календар пам'ятних дат остаточно перетворився на графік виносу барвистих полотен з офісів у громадські місця. Вийшли - помахали - занесли. До наступного махання. Суцільна імітація, порожній ритуал, значення якого давно забуте адептами.

Ще якихось 5 років тому знамените гасло Помаранчевої революції "Свободу не спинити!" для мільйонів українців мало цілком виразний зміст. А сьогодні? Що від нього лишилося після усіх проїздів і дуркувань тих, кого це гасло винесло на вершину державної піраміди?

От недавно в Івано-Франківську вшановували пам'ять В'ячеслава Чорновола - з нагоди 12-ої річниці від дня його трагічної загибелі. Невеличка площа біля пам'ятника одній з найвизначніших постатей новітньої української історії перетворилася на чергову партійну сходку й агітаційний майданчик. Про скорботність заходу нагадували хіба що невеличкі чорні стрічки на заздалегідь встановлених державних стягах.

Все інше - суцільний партійний сурогат. Хоча жодного відношення до будь-якої іншої партії, окрім Народного Руху України, В'ячеслав Максимович не мав. Та того Руху, яким його знав Чорновіл, давно немає. Втім, учасників акції це не переймало. Вони прийшли до Чорновола з метою - помахати прапорами, потрапити в об'єктиви фото- і телекамер, поставити галочку в переліку заходів. Як на мене, ці партактивісти лише заважали тим, хто прийшов справді віддати шану незламному борцю за незалежність й запалити свічку пам'яті. Через повсюдних «прапороносців», які зі своїми фанами пролізли в перші ряди, розгледіти щось на імпровізованій сцені було практично неможливо. Роздратування викликало й те, що через пориви вітру партійні прапори почали овивати голови інших учасників процесії.

Чи допоможе ця політична галантерея якій-небудь партії завоювати симпатії громадськості? Скоріше, навпаки. Неестетично, недолуго й просто вульгарно. Саме такі почуття все частіше виникають у пересічного громадянина, який стає свідком подібних актів демонстративного патріотизму.

Слова також стали суцільною біжутерією. Так собі - дешеві кульки з партійними логотипами без жодного змістового наповнення, хіба з такою ж пустопорожньою брошурою партійної програми всередині. "Єдність", "соборність", "духовність"... Про яку єдність, про яку соборну державу може йти мова, коли, закликаючи до боротьби супроти «орди», оратори влаштовують такий театр, що саме поняття українськості перетворюється на поганий анекдот? Україна просто щезає за валом маячні партфункціонерів, для яких зобов'язання й програми - лише передвиборчий сленг.

Українська політика потрапила в жанрову пастку. Цей поганий спектакль зупинити вже складно. Хіба усім одночасно взятися. Адже відмова лише одного з акторів загрожує йому іміджем відлюдка чи ідіота. Нині реалії такі, що коли прапора тієї чи іншої партії на заході немає, то немає й самої партії.

Справедливо буде зауважити, що сьогодні лише одна з місцевих політичних сил наважилася відмовитися від власних партійних стягів під час масових акцій, змінивши їх на державні. Зате тепер вона змушена завчасно активно піарити свої «походи».

Втім, абсолютна більшість партій і надалі просто дотримуються у спектаклі своєї ролі. Так легше. Блазням взагалі багато що сходить з рук. Але вони й приїдаються. Неминуче.

Сьогодні майдан партійних прапорців, гасел і логотипів має бути змінений майданом діалогу, предметної дискусії, пошуку нових сенсів і рішень. Лише так може народитися не спектакль, а ефективна політика. Інакше - отруєння сурогатом може стати фатальним.

 

Ігор ДЕБЕНКО, політолог, ГК


07.04.2011 Ігор ДЕБЕНКО 737 2
Коментарі (2)

lampi 2011.04.07, 15:01
Дуже актуальна тема. Головна проблема- пояснити партійним "дєятєлям"(інакше їх назвати не можу), що присутність партії на заході не залежить від кількості проплачених прапорів. На заході присвяченому пам"яті В"ячеслава Максимовича цілком достатньо синьо-жовтого букета із підписаною стрічкою,а якщо вже дуже "кортить" відмити гроші- то пороздавати перехожим інформаційні листівки із біографією або текстом виступу Чорновола. Дешево і зі смаком,але...не блистить. Минулого року на заході, присвяченому вшануванню пам"яті героїв, що загинули за Україну ще задовго до появи усіх сучасних політ.сил у мене була гостра дискусія із одним партійним менеджером з приводу присутності величезної кількості парт.символіки на цьому заході. Він тоді стояв на своєму- основним аргументом було "ми проплатили організацію заходу- нехай інші не піаряться за наш рахунок". Через кілька місяців бачила його ж на акції протесту після смерті Ігоря Індила. Напередодні заходу Леся Оробець закликала політ.сили не піаритися на смерті хлопця і не приносити прапорів і...чудо! - заклик проігнорувала тільки одна право-радикальна політ.сила, а наш партійний діяч не організував жодного прапора від своєї партії. Сам він прийшов у яскравій сорочці кольору своєї парт.символіки, але це був прогрес, за що й отримав мою похвалу))
Ігор 2011.04.08, 09:59
Ноу-хау в молодіжній політиці: «Дисконтна картка Молоді Регіони» http://ua.money.comments.ua/2011/04/08/147834/dlya-molodih-regioniv-nastalo.html Члени ВМГО «Молоді Регіони» матимуть ексклюзивні знижки в магазинах, розважальних закладах та медичних установах по всій Україні Зокрема, власники Дисконтних карток матимуть знижки на: - продовольчі товари - одяг, взуття, сумки, аксесуари - косметику, парфумерію - ювелірні вироби - побутову техніку та електроніку - ліки та товари для здоров’я - товари для дому, подарунки - книги, відео, музика - туристичні послуги - медичні послуги - комп’ютери та комплектуючі - послуги салонів краси, спа-салонів, спорткомплексів - СТО (послуги автосервісу, автозапчастини) - послуги на АЗС Знижки також діятимуть у: - ресторанах та кафе - театрах, кінотеатрах, розважальних центрах та ін. Типи знижок, які надаються членам клубу: - стандартна фіксована знижка у відсотках від суми сплати - накопичувальна знижка - пільги на право першочергового придбання рідкісних або колекційних товарів - абонемент (користувач реалізовує передплату за товар чи послугу, а потім поступово витрачає свої кошти, або ж отримує розширений пакет послуг, чи товари зі знижкою) - бонуси (щоб отримати знижки, бонуси чи подарунки, користувач повинен набрати визначену компанією-партнером кількість балів).
27.05.2020
Люся Грибик

Як вийти з карантину з чистим та доглянутим обличчям Фіртці розповіла франківська косметологиня Стефанія Білусяк.

464
26.05.2020
Роса Мартинюк

 Жінка не може працювати в  урології, йти до лікаря варто тоді, коли вже болить, а простатит лікується за 5 хвилин — ці та інші міфи ми часто чуємо та чи розуміємо їхню помилковість?Розмовляємо із Владиславою Литвинець — лікарем-урологом Лікувально-ліагностично центру професора Литвинця, асистентом кафедри урології Івано-Франківського медичного університету.

2271
22.05.2020
Олена Британська

Ця історія з тих, які тягнуться роками. Про з’єднання Південного та Північного бульварів в Івано-Франківську заговорили ще у 2015-му.

2955 2
22.05.2020
Марія Лутчин

Уявити собі сучасні міста, містечка та села без асфальтного покриття просто неможливо – десь воно ідеальне, десь бажає бути кращим, а десь ями та вибоїни роками не бачили асфальтобетонного катка. Тому сьогодні асфальт впевнено можна назвати одним з

2767
21.05.2020
Роса Мартинюк

Вона справляє враження жінки, що все встигає — працює на роботі, двічі на рік організовує етнофестиваль та виховує трьох діток. Про те, як їй все вдається, з чого починалася “Крайка”, про навчання у Парижі та курйозні ситуації під час організації: говоримо із Наталією Бартків.

751
19.05.2020

Вищі навчальні заклади закінчуватимуть навчальний рік у дистанційному режимі. 

1114

Сервус, товариство! Так склались обставини, що зараз ми, як і весь світ, занурились у боротьбу з вірусом і за тим не зауважили кардинальних змін, що відбуваються у  суспільстві.  Не відкрию вам Америки, якщо скажу, що багато жителів Галичини м

2026

Під прикриттям карантину відбувається наглий дерибан коштів і майна міста.

4503

Середньосвітова смертність від коронавірусу складає 5,8%. Проте це тільки середня температура по палаті, яка в кожній окремій палаті (країні) різна.

3984 2

ВЕСНу/2020 весь світ запам’ятає…

3094
17.04.2020

Пам’ятаймо, що маємо поділитися цією радісною звісткою з усіма, хто у скорботі та потребує нашої розради.

1735
10.04.2020

Великдень, Воскресіння Христове або Пасха – найбільш давнє, урочисте й радісне свято з усіх великих християнських свят церковного року. До цього світлого дня християни готуються заздалегідь. Віряни дотримуються Великого посту, обмежуючи себе у харч

4691 1
09.04.2020

Наразі церква вивчає різні механізми освячення паски.

1705
09.04.2020

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у спеціальному зверненні дав детальні поради щодо поведінки у храмі на Страсний тиждень та Великдень, зокрема щодо сповіді і причастя, та оголосив диспензи (звільнення) Церкви усім в

1747
19.05.2020

Наш дзвінок застав композитора Ігоря Іванціва в Бурштині, де він живе, працює і творить. Простий, приємний співбесідник, з прекрасним почуттям гумору, повен життєвих сил та настрою.

896