Військовий Сергій Статкевич уже пів року служить в одному з ТЦК Чернівецької області. Туди він перевівся через поранення, які отримав на фронті. Через ставлення людей до працівників ТЦК він зізнається, тут йому важче, ніж на війні.
Про найважчі виклики та найважчі моменти на фронті повідомляє Фіртка з посиланням на Суспільне Чернівці.
Сергій Статкевич 18 років жив в Італії та мав там власний бізнес. Втім за 2 місяці до початку повномасштабного вторгнення повернувся, бо вважає, що кожен має захищати свою державу.
Прийняв рішення піти у 80-ту десантно-штурмову бригаду. Першим напрямком була Миколаївщина, селище Мартинівське — саме там, де він колись проходив свою строкову службу. Після цього Сергій воював під Херсоном, Енергодаром, Ізюмом, Бахмутом, на Донецькому та Луганському напрямках.
Служба в ТЦК
Сергій продовжив воювати після поранення, яке отримав під Лисичанськом, проте згодом у нього почалися проблеми зі здоров'ям.
"Мене сильно контузило і від ударної хвилі у мене відірвався тромб у руці. Я тоді взагалі чудом залишився живий, бо тромб не пішов до серця.", — розповідає воїн.
Військовий написав рапорт, щоб його перевели на службу до територіального центру комплектування, але підписали його тільки через сім місяців. Весь цей час Сергій воював на Запорізькому напрямку. Тоді його визнали непридатним для штурмових військ, але придатним до військової служби.
У жовтні 2023 року Сергій почав служити у ТЦК. За пів року служби йому важко адаптуватися і він не може знайти себе у цивільному житті, адже багато людей ставляться дуже негативно зараз. Інколи, за словами військовослужбовця, йому хочеться знову написати рапорт про повернення на війну.
"У нас люди не цінують те, що є. Для людей немає війни. Коли я виходжу на оповіщення, вони часто проклинають, матюкають, посилають назад на війну. Поки я був там, на фронті, я був для вас героєм, а зараз, виходить, вже ніхто. Як це так?" — каже Сергій Статкевич.
Кожен повинен захищати своє
У Сергія є двоє маленьких онуків. Каже, що вони, його підтримка, бо він знає, заради кого пішов воювати.
"Кожна людина має розуміти, що не потрібно захищати мою дитину чи іншу дитину. Кожна людина повинна розуміти, що вона має захищати тільки своє", — розповідає військовий.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці
Остання думка в саму точку про "захищати своє". Це усвідомлений хороший солдат на всякій посаді.
Про Герой - коли на фронті і "ніхто" - коли в тцк - це від нерозуміння ситуації, коли: там ловив орків, а тут ловлять людей, тому таке й ставлення незалежно від "намірів". По різному підходити до роботи і все буде норм, не піддаватись на паніку влади "всіх на війну будь-як". Це так непрацює. Продумані цифри баланс, розрахунок на довгу війну, оскільки ядерки Україна немає. А тцкашні силові лови - це компенсація невмілості і переляконості влади. Тому коли людина на фронті - це частково сприймається як жертва цієї самої фігні (невмілості влади) і люди підтримують та розуміють. Все буде добре.