Сучасна фізика допускає подорожі в майбутнє завдяки теорії відносності Альберта Ейнштейна. Однак можливість повернення в минуле залишається суто теоретичною: науковці не мають експериментальних доказів того, що це можливо.
Подорожі в часі давно стали популярною темою наукової фантастики. Водночас деякі їхні аспекти мають наукове підґрунтя. Зокрема, фізика доводить, що час не є абсолютним: його перебіг залежить від швидкості руху об'єкта та сили гравітації.
Як можна подорожувати в майбутнє
Згідно з теорією відносності Ейнштейна, для об'єкта, який рухається з дуже великою швидкістю, час спливає повільніше порівняно зі спостерігачем, який перебуває в іншій системі відліку. Це явище називають уповільненням часу.
Наприклад, якби астронавт здійснив політ зі швидкістю, близькою до швидкості світла, а потім повернувся на Землю, він міг би виявити, що постарів менше, ніж люди, які залишалися на планеті. Для нього минув би коротший проміжок часу, тоді як на Землі могло б пройти значно більше років.
Подібний ефект виникає і під впливом гравітації. Що сильніше гравітаційне поле, то повільніше спливає час порівняно з віддаленим спостерігачем. Цю різницю враховують, зокрема, у роботі супутникових навігаційних систем GPS.
Отже, подорож у майбутнє не суперечить відомим законам фізики. Проте технологій, які дозволили б людям здійснювати такі масштабні подорожі, наразі немає.
Чому повернення в минуле залишається загадкою
Повернення в минуле — значно складніше питання. Деякі математичні розв'язки рівнянь загальної теорії відносності допускають існування так званих замкнутих часоподібних кривих. Це траєкторії у просторі-часі, які теоретично могли б повертати об'єкт до подій у його власному минулому.
Серед інших гіпотетичних механізмів науковці розглядають червоточини — можливі тунелі між віддаленими ділянками простору-часу. Однак їхнього існування не підтверджено спостереженнями. Крім того, невідомо, чи могли б такі структури залишатися стабільними та чи можна було б використати їх для переміщення людей.
Ще одна гіпотеза пов'язана з космічними струнами — гіпотетичними об'єктами, які за певних умов могли б впливати на структуру простору-часу. Проте таких об'єктів досі не виявили, а можливість використати їх для подорожей у часі залишається суто теоретичною.
Чи може квантова фізика змінити уявлення про час
Додаткові питання порушує квантова механіка, яка описує поведінку частинок на мікроскопічному рівні. Одне з її відомих явищ — квантова заплутаність. Вона виникає, коли квантові системи мають спільний стан, через що результати вимірювань демонструють особливі кореляції.
Деякі теоретичні підходи також розглядають ретропричинність — можливість описувати квантові процеси так, що майбутні умови вимірювання впливають на їхнє трактування. Однак це не означає, що людина може передавати повідомлення в минуле або змінювати вже здійснені події.
Наразі квантова фізика не пропонує підтвердженого механізму створення машини часу, яка могла б переносити людей у минуле.
Чи зможе людство створити машину часу
Сучасні фізичні теорії пояснюють багато явищ, однак загальну теорію відносності та квантову механіку досі не вдалося об'єднати в завершену теорію квантової гравітації.
Тому остаточна відповідь на питання про можливість подорожей у минуле залишається невідомою. Нинішні знання підтверджують, що уповільнення часу є реальним фізичним ефектом, який за певних умов дає змогу переміститися в майбутнє відносно інших спостерігачів.
Натомість повернення в минуле не має підтвердженого фізичного механізму чи експериментальних доказів.
Отже, подорожі в майбутнє узгоджуються із законами фізики, а можливість повернутися в минуле поки залишається теоретичною гіпотезою. Подальші відкриття можуть поглибити розуміння природи часу, але наразі практичних способів здійснити таку подорож наука не має.
Джерело: Futura-sciences
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
