Популярність Чорна Гора здобула не лише завдяки своїй висоті. Туристів приваблює покинута астрономічна обсерваторія, яка розташовується майже на самісінькій вершині. Будівля отримала назву «Білий Cлон», тому що взимку з усіх боків вкривається снігом і льодом. Здалеку вона нагадує силует великої тварини. І попри те, що наукові дослідження тут уже не проводяться, її загадковий вигляд все одно приваблює чимало туристів.
Однак не плутайте – є гора Піп Іван Мармароський, який знаходиться на однойменному масиві, а є Піп Іван Чорногірський, який розташований у межах Карпатського державного національного парку. Зацікавлені мандрівники марять побачити археологічну пам’ятку, але часто плутають гору, на якій вона розташована.
Коли краще здійснити підйом на гору Піп Іван Чорногірський
Гора Піп-Іван ще унікальна тим, що сходити на неї можна декількома шляхами. Один з них коротший, другий – довший, третій – складніший, але всі вони по-своєму цікаві. Відстань коливається від 10 до 13 км. Залежно від протяжності та складності обирається і період підйому. У холодну пору краще йти пологішим, але довшим шляхом через полонини. А в теплу – можна піднятися крутими схилами, вершинами та лісами. З кожним десятком метрів підйому вгору з-за горизонту випливають мальовничі пейзажі, тож не позбавте себе цієї краси.
Джерело фото: guide.karpaty.ua, автор – Олександр Котенко.
Найкращим періодом для сходження на гору буде середина або кінець літа. У жаркий період дощів набагато менше, і навіть якщо застане злива, земля швидко висихає. А від спекотного сонця можна сховатися в тіні дерев або скупатися у прохолодному озері чи водоспаді.
Джерело фото: vysheoblakov.com.
Утім, зимова краса Чорногірського хребта не менш приваблива. І «Білий Слон» постає у своєму пишному вигляді. Попри морозну погоду, вкриті пухнастим снігом гори цікавлять не лише «похідних» туристів. Тут часто можна побачити багато фрірайдерів, які пролітають схилами.
Джерело фото: ivankmit.com, автор – Ivan Kmit.
Підйом без провідника
За складністю і тривалістю підйому сходження на гору Піп Іван прирівнюється до середнього одноденного або дводенного походу. Є шляхи, що пролягають переважно крізь полонини та ліси з невеликим підйомом, а є круті підйоми з неймовірним набором висоти. Проте підйом до «Білого Слона» неодноразово здійснювали новачки, які вперше ходили у похід в гори.
Однак без провідника тут можна і заблукати. В такому випадку орієнтуйтесь за туристичними вказівниками, колибами, скельними останцями. Питайтеся у гуцулів, пастухів, що мешкають неподалік від гори. Якщо ви погано орієнтуєтеся по карті та не плануєте похід більше ніж на два дні, краще візьміть із собою людину, яка добре знає місцевість.
Джерело фото: ivankmit.com, автор – Ivan Kmit.
Маршрути до Білого Слона
Шлях до «Білого Слона» можна прокласти по-різному. І будь-який обраний виявиться цікавим, адже у цій місцевості утворилося багато озер, водоспадів, вершин. Чорногірський хребет, який починається з гори Піп Іван, включає шість найвищих вершин нашої країни.
Гора на Закарпатті – Піп Іван – досить популярне місце серед туристів. Основні стежки до вершини добре протоптані, у деяких місцях навіть встановлені вказівники. Якщо ви рухатиметеся найкоротшим маршрутом, є велика ймовірність зустріти інших мандрівників, що прямують побачити стару покинуту обсерваторію. Отже, розглянемо ці популярні маршрути до «Білого Слона».
Джерело фото: ivankmit.com, автор – Ivan Kmit.
Найцікавіше – прокладати маршрут крізь водоймища, яких може бути декілька в залежності від обраного шляху до гори Піп Іван:
- гірське озеро Марічейка – якщо йти від контрольного пункту Шибене;
- невелике озерце у двох кілометрах від руїн «Білого Слона», якщо рухатися від гори Смотрич;
- невеликі озерця на полонині Вертопи, між Попом і Васкулом – якщо підніматися через полонину Бальтазул.
1. Похід із села Дземброня
Найкоротшим шляхом є похід із села Дземброня. Від траси Ільці – Зелена до самого села близько 5 км. Дорога тягнеться уздовж потоку. Початок підйому із Дземброні – автобусна зупинка. Від неї на полонину під горою Смотрич у південному напрямку дорога круто підіймається вгору. Набираючи висоту, вона пролягає між угіддями і заводить у ліс. На межі лісу облаштована альтанка.
У верхній частині полонини є колиба та кошари. У теплий період тут живуть пастухи, в яких можна купити домашню бринзу і вурду.
Джерело фото: ivankmit.com, автор – Ivan Kmit.
1.1. Через головну вершину Смотрича – коротше
Одразу за колибою слід піднятися на пагорб, де знаходиться поляна. Звідси стежка йтиме у південному-східному напрямку. Вона тягнеться до лісу і веде праворуч, поступово підіймаючись, виходить у зарості негустого жерепу. Далі необхідно йти у напрямку лінії хребта, вийти до скель і підійматися до наступних, поступово виходячи на вершину Смотрича. З неї вже можна повернути на захід і пройти над відрогом Вухатий Камінь, спускаючись на сідло між горою Смотрич і Бальзатулем. Останнє – стовп № 18, найвища точка полонини Бальзатул.
При проходженні лінією хребта Смотрича зліва буде головний Чорногірський хребет, а трохи нижче збереглися руїни колишнього польського притулку. Ще трохи нижче руїн є чиста вода, де можна в разі потреби зупинитися.
До головного хребта із сідла у південному напрямку веде дорога повз невелике озерце, яке знаходиться за 2 км від «Білого Слона».
Джерело фото: ivankmit.com, автор – Ivan Kmit.
1.2. Через Смотрицькі водоспади та Вухатий Камінь – довше
Якщо просто підйом вас не влаштовує, мандрівку можна дещо подовжити та урізноманітнити відвідуванням мальовничих водоспадів. Цікавішим шлях виявиться, якщо прокладати його через Смотрицькі водоспади. Вони розташовані на потоці Мунчель, на схилах гори Смотрич. Дістатися до них можна від центру Дземброні, рухаючись стежкою, що веде у напрямку згаданої гори. Спочатку вона приведе вас на полонину, де дороги розгалужуються. Потрібна вам повертає праворуч і веде до лісу.
Сюди можна потрапити і через відріг Смотрича – Вухатий Камінь. Від колиби повернути праворуч, підіймаючись у західному напрямку. Ви знову вийдете на полонину із розгалуженням шляхів. Але тепер потрібно обрати дорогу, що повертає ліворуч.
Через півгодини переходу лісом можна почути шум водоспадів, дорога йде прямісінько до першого з них. Відстань від села до каскадів близько 5 км, однак набір висоти складає від 600 до 900 метрів, тому цей шлях може зайняти до 2 годин часу.
Якщо рухатись далі у бік гори Піп Іван, дорога повертає праворуч, перетворюючись на стежку, яка піднімається на північний виступ Вухатого Каменя. Орієнтиром виступають скельні виходи, або так звані «церкви». Необхідно дійти до найближчого останця і в південному напрямку піднятися на хребет Смотрича, звідкіля потім спуститися на сідло.
Джерело фото: ivankmit.com, автор – Ivan Kmit.
2. Похід з Усть-Шибеного
Невеликий присілок села Зелена – Усть-Шибене, розташувався на місці впадання потоку Шибений до Чорного Черемошу. Шлях тягнеться уздовж потоку. На початку дороги знаходиться шлагбаум прикордонників, від нього праворуч на відстані близько 3,5 км, на усті потоку Погорілець, є лісництво. Далі дорога веде над колишнім озером Шибене до однойменного перевалу на головному Чорногірському хребті.
Найзручнішим варіантом маршруту до гори Піп Іван від лісництва буде шлях через полонини Шуринське та Веснарк. Необхідно одразу перейти потік Погорілець, між господарствами рухатись у північному напрямку, піднімаючись вгору. Півтори години пішки лісом – і ви на полонині Шурин, де є вода і колиба. Тутешні пастухи дозволяють туристам зупинятися в гуртожитку для 10-12 осіб біля колиби.
Рухатись звідси можна дорогою, що веде до лісу від колиби на пагорб. Пройшовши півгодини по лісу можна дістатися до озера Марічейка. Поруч є джерело та дерев’яний намет, в якому можна зупинитися.
Далі маршрут поступово виходить з лісу і веде до роздоріжжя, де є вказівник зі стрілками. Петляючи між заростями жерепу з підвищеннями, стежина веде до сідла Марічейка, між Попом Іваном та Шурином. Повернувши ліворуч на захід, через годину можна дістатися до вершини гори Піп Іван.
Джерело фото: ivankmit.com, автор – Ivan Kmit.
3. Похід з Усть-Говерли
Присілок села Луги – Усть-Говерла, від якого також є цікавий маршрут до «Білого Слона». Тут є лісництво та магазин, в якому можна закупитися перед багатогодинним походом. Свій початок дорога бере від шлагбауму лісництва і веде у східному напрямку. Через півтори години пішки ви опинитеся біля місця злиття потоків Бальзатулу і Стогівця. Далі ведуть дві дороги, але вам потрібна та, що веде на схід ліворуч, уздовж потоку Бальзатул з невеликим підвищенням. Через півгодини ви дістанетеся до колиб і трельовочного майданчика.
Орієнтиром послужить клітка над дорогою. З правого боку дороги, неподалік від майданчика, відгалужується дорога, що веде до потоку Васкул. Через 3-4 км вона перетворюється на стежку і тягнеться до полонин Віпчина та Вихід. Але будьте уважними, перед полониною Вихід стежина є малопомітною та губиться у травах.
Від квартального стовпчика лісництва з написом «Васкул» стежка круто здіймається вгору, йде хребтом з помірним підйомом. За дві години вона виводить до полонини Вихід. Тут є вода і колиба. Відпочивши, можна продовжити шлях від колиби стежкою, що робить невеликий крутий підйом і виходить до головного хребта Чорногори у лісі. Орієнтир – стовпчик № 13. Рухаючись за орієнтирами, вийти з лісу і підніматися стежиною у криволіссі. Ви маєте пройти стовпчик № 14, від якого у північному напрямку можна вийти до обсерваторії на вершині гори Піп Іван.
Джерело фото: ivankmit.com, автор – Ivan Kmit.
Де зупинитись
Враховуючи, що похід на вершину Піп Іван можна здійснити за один день – вибір місця для ночівлі на маршруті досить широкий. Розглянемо усі можливі варіанти.
Джерело фото: guide.karpaty.ua, автор – Ярослав Тюрменко.
Місця для зупинки можна розподілити в залежності від обраного маршруту.
1. Якщо ви рухаєтесь повз вершину Смотрич, головними місцями стануть:
- колиба під Смотричем, актуальна більше взимку, оскільки у теплий період тут проживають пастухи;
- поляна на пагорбі поруч із колибою;
- поблизу руїн колишнього притулку на сідлі;
- руїни обсерваторії «Білий Слон»;
- печери в скелях на головній вершині Смотрича. В них також можна ховатися від дощу.
2. По маршруту з Устя-Шибеного заночувати можна:
- біля лісництва;
- у гуртожитку на полонині Шурин;
- поруч з озером Марічейка.
3. Якщо ви не встигли дістатись до Дземброні, то за селом Красник, трохи далі від повороту на Ільці, навпроти лісопильні, є галявина. На ній можна розмістити декілька наметів, є місця для вогнища, достатньо дров.
4. Якщо застала негода і ви не встигли піднятися на вершину – оптимальним варіантом буде поставити намет під Вухатим Каменем або за водоспадом. Завдяки ялівцю там утворилася безвітряна затишна місцевість. Є вода, проте багаття краще не розпалювати – скористайтеся газовим пальником.
Джерело фото: ivankmit.com, автор – Ivan Kmit.
Скільки потрібно коштів
Похід на гору Піп Іван актуальний фактично цілий рік. Якщо ви йдете вперше і не знаєте, що для цього потрібно, – приєднуйтесь до організованих туристичними компаніями турів. Зазвичай до туру входить все, що необхідно в дорозі, і, звичайно, сам провідник. Від вас може залежати трансфер до місця старту походу, по маршруту (якщо потребується), прокат спорядження і додаткові приємності, типу баньки, ресторанів чи сувенірів.
Похід з провідником
Зимовий похід здійснювати бажано з провідником, оскільки загубитися серед білосніжних пагорбів дуже легко. Недосвідченій людині знайти непротоптану стежину майже нереально. Якщо ви не полюбляєте великих морозів, краще за все обирати весняні дні. Сніг у цей період ще не сходить, але принаймні не так холодно.
- Зимовий похід у Карпати до «Білого Слона» тривалістю сходження до 3 днів може обійтися у 1200–1500 грн. Шлях маршруту може коливатися в межах 20–25 км. Загальні додаткові витрати, на кшталт відвідування ресторанів, бань, купівля бринзи, грибів тощо, обійдуться приблизно у 300–500 грн.
- Похід у Карпати на травневі свята тривалістю у 6–9 днів коштуватиме від 1700 до 2500 грн. Зазвичай до маршруту такого походу входить відвідування багатьох гарних місць цього краю. Це можуть бути:
- водоспад Шипіт;
- водоспади Смотрич;
- озеро Несамовите;
- урочище «Погане місце»;
- урочище «Вухатий Камінь»;
- річка Ластун, Бребенескул та інші.
Обов’язково сходіть у похід по Чорногірському хребту, у якому ви зможете відвідати вершини:
Скільки буде коштувати такий похід, залежатиме від його тривалості, складності, і, само собою, від того, що саме входитиме до вартості туристичної кампанії.
Джерело фото: ivankmit.com, автор – Ivan Kmit.
Самостійний похід
Якщо ви вирішили здійснити похід без провідника, то вас чекатимуть такі витрати:
- Прокат спорядження – залежить від магазину, чи туристичної компанії. Ціни вказані із запасом, можуть коливатися від 200 до 500 грн в день за найнеобхідніше: намет, рюкзак, спальник.
- Харчування – повністю залежить від вас, що візьмете із собою, те і їстимете. Зазвичай, це їжа, яка не потребує складного приготування: каші, консерви, сушена їжа тощо. Додатково на маршруті буде можливість купити у пастухів бринзи та грибів, ціни залежать від продавців і можуть коливатися від 50 до 100 грн.
- Ночівля. Щоб скоротити витрати, ночувати можна в наметі. Додаткову плату можуть взяти лише лісники, якщо ви зупинилися на їх території або в заповіднику.
- Додаткові витрати. Ресторани чи бані розташовані здебільшого у селах. Вартість послуг потрібно узгоджувати на місці.
В цілому, якщо ви маєте всі необхідні речі для походу, себто нічого не треба брати в оренду, берете їжу з собою, не плануєте ночувати в готелях, то головними витратами будуть транспортні – вартість дороги до місця старту походу. Логічно припустити, що чим ближче ви живете до Карпат, тим дешевше видасться дорога. Окрім необхідних коштів, по можливості завжди беріть із собою 400–500 грн на випадок непередбачуваних ситуацій або форс-мажорних обставин.
Джерело фото: ivankmit.com, автор Ivan – Kmit.
Піп Іван у цифрах
- Третя по висоті гора України – Піп Іван, висота сягає 2020,5 м над рівнем моря.
- Середній оптимальний час підйому найкоротшим шляхом складає 5 годин. Тривалість коливається від обраного маршруту та швидкості сходження.
- Найкоротший маршрут із села до гори складає близько 10 км.
- Початок будування обсерваторії «Білий Слон» припадає на 1936 рік, а в 1938 році відбулося її урочисте відкриття. У 1939 році споруда перейшла до Радянського Союзу. 1941 року перестала діяти.
- Головним астрономічним інструментом обсерваторії був астрограф. Його діаметр складав 33 см.
- На горі Піп Іван виявлено найвисокогірніше дерево в Україні – сосна гірська. Вона росте тут на висоті 2010 м над рівнем моря.
- У «сезон підйомів» за день в середньому на гору підіймається близько 500 осіб.
Джерело фото: ivankmit.com, автор – Ivan Kmit.
Що чекає під час підйому
Споруда «Білий Слон» вважається найвисокогірнішою будівлею України.
З гори Піп Іван починається Чорногірський хребет, який об'єднує 6 найвищих вершин країни. Плануючи похід, обов’язково включайте до свого маршруту декілька вершин – ваша мандрівка значно збагатиться новими враженнями та мальовничими краєвидами.
Відстань у 10–12 км може здатися невеликою, і хтось може подумати, що пройти її можна менше ніж за 5 годин. Однак не варто забувати, що впродовж шляху ви долаєте висоту майже у 2 км.
Попри запущеність та руйнування споруди, її фундамент та стіни знаходяться у досить задовільному стані. Реставрації потребують столярні вироби, дерев’яні перекриття, дах та інженерне забезпечення. Однак перш за все відновлення потребує дорога до обсерваторії, яка раніше йшла від лісництва у поселенні Явірник.
