Тема для цього допису виникла несподівано. Я вже почав був розписувати щось під робочою назвою «Мутний ІФ», як на порозі мого барлогу виникла знайома дівчина. Правдива блондинка з сірими, як весняне дощове небо, очима. Не знімаючи шкірянки alaAliciaKeys, чарівна білявка пройшла на кухню, відкоркувала нею ж принесену банку сьомої «балтики», й повідомила:
- Я стала курочкою!
- Ким? – щиро протупив я.
- Мою фоту повісили «в контакті», у групі «Курочки Франківська» - розтлумачила дівчина. – Це тепер така модна група, що в ній тусують тисячі народу.
- Круто, - погодився я. – Й у чому прикол?
- Ну, там вхід лише для хлопців. Вони там вивішують фоти дівчат і, типу, пропонують усім хто їх знає, поділитись інформацією. Плітками про тих дівчат, а тих, хто з ними спав, й досвідом.
- Соціальна прописка для міських «курочок», - зрозумів я.
- Ага, сексуальна, - не дочула сіроока красуня. – Але дівчата також пацанів пасуть. Тепер вже є група «Півники Франківська» і туди можуть вступати лише ті дівчата, яких рекомендували учасниці групи.
- Майже як у FightClab’i, - згадав я роман Чака Паланека і фільм Девіда Фінчера. – І що, на «Півниках» пліткують про хлопців?
- Це ж так цікаво! – посміхнулась дівчина.
І ми з нею випили пива.
А потім я поліз до Інтернету і, дійсно, знайшов на «Контактах» закриту групу «Курочки Франківська 18+» (vk.com/koko_if), девізом якої є «Виведемо на чисту воду УСІХ!». Способом виведення курочок на воду слугують коментарі під фотографіями, більшість з яких, чесно кажучи, малоінформативні. Наприклад, от така (пересічна) «гілочка» коментарів під портретом симпатичної дівчини: «Красива» - «Так, гарна» - «От лише працювати заважає».
Шукаючи в Мережі ідеологічні джерела франківської секс-люстрації, я натрапив на глибоко альтернативні культурні пласти, які, серед інших вікопомних творів, містили й видану дванадцятитисячним накладом книгу Дарії Калініної «Коханець для Курочки Ряби» й таку от пісенну творчість:
Девочки-курочки, я такая дурочка,
Шла по переулочку, потеряла сумочку.
Попри курячих коханців та загублені у провулках ридикюлі вияснилось, що наші курочки-півники не оригінальні: подібні інтернет-групи існують, наприклад, в багатьох провінційних російських містах, наприклад «Курочки и козлики Хабаровска», «Курочки Краснодара» і т.п.
Виявилось також, що франківські дівчата не пасуть задніх. На «півниках» вже офіційно тусує дві тисячі вісімсот представниць слабкої статі, які бажають довідатись, що знають і що думають про їхніх знайомих хлопців інші мешканки Івано-Франківська.
Зрештою, подарована Інтернетом можливість безмежної комунікації повинна породжувати подібні майданчики обміну корисною інформацією. Народ хоче знати не лише про статки чиновників і кар’єрні манівці правоохоронців. Народ хоче знати все про ближніх своїх і дальніх своїх, народ прагне пліткувати й обмивати кістки спільним знайомим, народ бажає заглядати крізь шпарини і ритися у білизні. Так було у всі часи і у всіх народів, так буде доти, доки стоїть цей світ.
Навіть легке занурення у хвилі місцевого пліткарського моря дає широке поле для узагальнень. В принципі, автор цих рядків ані на мить не сумнівався, що за фасадом тоскно-благопристойного провінційного Франківська ховається повний шекспірівських пристрастей емоційний і сексуальний ландшафт. Нові генерації містян живуть переважно бажаннями своєї плоті, залишаючи культурні і мистецькі терени нечисленним фрікам. Плотські прагнення (а зовсім не політика, як думають деякі) тихо й непомітно формують майбуття нашого міста. І нашого світу також.
Поки всі ці думки крутились у моїй голові, намалювався новий гість. Персонаж набагато скептичніший за білявку. Почувши про «курочок» і «півників», гість лише махнув рукою:
- Та то вже відстійні шняги. Стойбіщє.
- Є щось моднячіше? – ревниво поцікавилась білявка.
- А нє, - гмикнув персонаж. – Є у Франеку такі пацани, що спеціально обмінюються своїми тьолками, а потім діляться враженнями в закритій групі. Відверто так діляться. Там таке пишуть, що уся порнуха нервово в кутику курить.
- Козли, - констатувала білявка.
«Не козли, а козлики», - уточнив я подумки.
Володимир Єшкілєв,
для Фіртки
