Підземний Станиславів

 

Якщо вiрити легендi, то ще понад 300 рокiв тому у старому Станислововi (тепер Івано-Франківськ) iснував прообраз сучасного метро. За давнiми переказами, під середмістям колись проходив колосальний підземний хід, який сполучав палац власників міста магнатів Потоцьких із головним міським храмом – костелом-колегіатою Найсвятiшої Дiви Марiї (тепер – приміщення Музею мистецтв Прикарпаття). Кажуть, засновник міста граф Андрій Потоцький міг проїхати цим підземеллям навіть на кареті.

 

   

Аншлаг бару "Потоцькі", недавно відкритого у приміщенні біля земляних валів навколо палацу (позаду, за будівельним парканом – територія кафе "Казка", де був один із бастіонів фортеці).

 

 

"Напевно, саме такого підземного ходу в старому Станиславові не існувало, бо не було особливої потреби в його функціонуванні, - вважає начальник відділу охорони культурної спадщини Івано-Франківського міськвиконкому, дослідник історії міста Ігор Панчишин. – Але легенда виникла не випадково. У Станиславівській фортеці дійсно були потужні підземелля. Скажімо, деякі бастіони мали багаторівневі каземати, на залишки яких  археологи часом натрапляють під час розкопок поблизу палацу Потоцьких. Окрім того, у місті були прокладені такі собі каналізаційні колектори, які могли використовуватися як комунікаційні підземні ходи за межі фортеці. Спорадичні розкопки, які час від часу ведуться в середмісті, відкривають нові сторінки історії підземного міста. І чим більше точкових розкопок вдається провести, тим краще вдається зрозуміти історію фортеці і міста вазагалі".

 

      

Стіна колишнього кафе "Казка", збудованого на рештках бастіону

 

 

Як відомо, Станиславiв будували за проектом французького фортифiкатора Франсуа Корасiнi iз Авiньйону як мiсто-фортеця, на зразок захiдноєвропейських "iдеальних" мiст. Центральна домiнанта – мiська ратуша. Периметральна двоповерхова забудова довкола неї, радiальнi вулички вiд ринкової площi. А далi – фортечнi мури, землянi вали та рiв iз водою, наповнюваний iз Бистрицi Солотвинської.

Але все це – тiльки наземне та очевидне, описане мандрівниками, які бували в Станиславові, зафіксоване картографами. Приховане вiд стороннього ока, загадкове та таємниче, як i все у тi часи, маловідоме життя мiста вiдбувалося у міських пiдземеллях.

 

 

  

Будівельний паркан, який понад 10 років обгороджує територію колишнього кафе "Казка", дослідити яку мріють археологи

 

 

Підземний Станиславів почали відкривати лише нещодавно. Сама стара фортеця досі перебуває здебільшого під землею, на поверхні міста залишився тільки невеликий фрагмент фортечного муру. Ще наприкiнцi XVIII столiття мiж Австро-Угорщиною та Росiєю був укладений своєрiдний договiр про роззброєння, за яким слiд було зруйнувати фортифiкацiю Станиславова. Тоді були розібрані мури, засипанi рови, розрiвнянi вали. Вiд колишньої слави мiста-фортецi залишилися тільки малодосліджені конструкції пiдземель.

 

"Це не той тип фортеці, в якій солдати сховалися за стіною і стріляють, оборонці Станиславова використовували динамічний захист, який передбачав, зокрема, швидкі маневри артилерії, - розповідав Ігор Панчишин. – Відомо, що свого часу залога із ста шведів успішно обороняла місто від наступу значно переважаючих сил противника. Очевидно, швидким переміщенням захисників фортеці повинні були служити різні підземні комунікації, відомо, що вони робили таємні вилазки за межі твердині, користуючись таємними ходами".

   

Каземати, які збереглися у підвалі будівлі колишнього палацу Потоцьких (його приміщення до 2004 року використовували як військовий шпиталь).

 

 

На один з таких підземних ходів, яким користувалися захисники Станиславівської фортеці в XVII-XVIII столітті, археологи натикнулися на ділянці давніх валів поблизу палацу Потоцьких (з боку вулиці Дністровської). Як пояснив керівник ДП «Культурна спадщина Прикарпаття» Інституту археології Національної академії наук Василь Романець, який власне керував цими розкопками, місце проведення досліджень було обрано не випадково – на старих картах та планах фортеці саме на цій ділянці позначено підземний перехід і два внутрішні каземати.

"Під час розкопок ми справді розкопали підземний хід, який має 2 метри 15 сантиметрів ширини та близько 2 метрів висоти, - повідомив керівник розкопок. – Очевидно, це підземний перехід на нижню бойову терасу, яким користувалися захисники фортеці під час облоги міста. Прохід тепер закритий, оскільки поруч із теперішньою огорожею території колишнього палацу Потоцьких провалилося склепіння".

 

 

 Підземний хід, відкритий під час археологічних розкопок біля палацу Потоцьких, який використовували оборонці фортеці для виходу на нижню терасу

 

Супутніми знахідками археологів стали тогочасні черепки, зокрема, люльки, які, мабуть, курили вояки фортечної залоги. До речі, через брак належного фінансування археологічних досліджень до участі в розкопках доводилося залучати добровільних та безплатних копачів – активістів історично-краєзнавчого об'єднання «Моє місто». На музеєфікацію виявленої пам'ятки у міському бюджеті також забракло коштів, тому підземелля довелося знову загорнути ґрунтом, законсервувавши розкопки до кращих часів.

"Детального плану підземних комунікацій Станиславівської фортеці у нашому розпорядженні немає, - розповідав Василь Романець. – Справа в тому, що впродовж існування фортеці у XVII-XVIII століттях її підземна частина суттєво видозмінювалася. Спершу її оточували тільки земляні вали, коли ж вони руйнувалися після штурмів, їх перебудовували з використанням сучасніших технологій – так у бастіонах з'являлися новітні каземати, які служили, зокрема, складами боєприпасів. Але скільки саме було таких казематів, де саме вони розташовані і чи було сполучення між ними таке, щоби можна було під землею по периметру обійти цілу фортецю, як про це говорять легенди, ми тепер не знаємо".

Руїни пивзаводу, під якими залишилися найкраще збережені фортечні каземати

 

Віднедавна частину фортечних підземель, відновлених завдяки приватним інвесторам-меценатам з "Ідеа-Банку", можна оглянути в мистецькій галереї "Бастіон" на розі вулиці Новгородської та Фортечного провулку. Такі ж фортифікаційні підземелля руйнуються на території пивзаводу – найдавнішого в місті промислового підприємства, збудуваного у 1767 роцi. Ще донедавна цi пивниці були найкраще збереженими, їх використовували для солодового цеху місцевої броварні, але відколи ними заопікувався приватний власник, пивзавод зруйнувався, а підземелля стоять занедбані.

На схожих казематах свого часу було збудоване кафе "Казка" на вулиці Дністровській, поблизу палацу Потоцьких. Зараз ця територія також у приватній власності і заростає бур'янами, обгороджена зеленим будівельним парканом. Як розповів архітектор-реставратор Зенон Соколовський, це підземелля виявили під час будівництва тут універсаму десь у 1970-х роках. Так сталося, що до цієї археологічної знахідки тоді долучилися навіть правоохоронці.

"До міліції надійшла інформація, що наприкінці 1940-х років у цих підземних ходах переховувалися українські повстанці, - пригадував Зенон Соколовський. – Тож міліціонери організували розкопки, щоб перевірити, чи не залишилося там зброї із тих часів, після чого підземелля були знову засипані ґрунтом".

На думку дослідників старого Станиславова, підземна конструкція фортеці біля палацу Потоцьких є найцікавішою, бо її збудували пізніше за решту Станиславівської твердині і тут залишилося найбільше складних комунікацій. Під час археологічних розкопок, які тут відбуваються, дослідники постійно наштовхуються на цікаві знахідки. Ось і нещодавно біля самої брами палацу Потоцьких було відкрито бруківку з часів існування фортеці. Але провести детальні археологічні дослідження заважає та ж проблема – як пивзавод і кафе "Казка", територія колишнього палацу Потоцьких віднедавна перебуває у приватній власності.

 

Давня бруківка біля брами палацу Потоцьких


 

"Складається враження, що коли ці об'єкти приватизовували, новим власникам не сказали, що, окрім права власності, вони мають зобов’язання перед культурною спадщиною", - зауважує завідувач міського відділу охорони культурної спадщини Ігор Панчишин.

"Ми сподіваємося, що міська влада все-таки знайде можливість профінансувати археологічні дослідження, які дозволять провести трасування залишків Станиславівської фортеці та зафіксувати її найцікавіші підземні об'єкти", - не втрачає оптимізму Василь Романець.

Окрім фортечних казематів, у старому Станиславові були прокладені інші підземні комунікації, які виконували технологічні функції, зокрема, служили каналами для водовідведення.

"Довкола фортеці був водяний рів, але крізь нього назовні існували каналізаційні виходи для води, яка в іншому випадку збиралася б у середмісті і перетворила б його на велике озеро, - розповідав Ігор Панчишин. – Твердо відомо, що виходи цих підземних ходів були в районі монастиря тринітарів, фактично під "білим домом" (урядовим будинком, в якому тепер містяться обласна держадміністрація, міськвиконком, обласна та міська рада – авт.). Частину такого колектора виявили під час прокладання котловану під новий будинок на вулиці Мельничука. З центру міста від ратуші був прокладений ще один канал, який тягнеться в бік Бистриці Солотвинської. Старі люди розповідають, що ще в 1960-х роках від нього залишався відкритим лаз на перехресті вулиць Пулюя та Галицької, зруйнований при новому будівництві. Третій такий колектор тягнувся від колишнього пасажу Гартенберґів вулицею Мазепи у бік міського озера".

Схема водовідвідних колекторів міста тепер також втрачена, як і план фортечних підземних комунікацій. Але виявлені фрагменти цих ходів вказують на те, що діаметр їх був достатньо великим для того, щоб ними могли пересуватися люди, якщо не в повний зріст, то бодай у напівзігнутому стані. Тобто їх могли використовувати як комунікаційні і бойові проходи, хоча документально це не підтверджено.

"Біда в тому, що Франківськ був завжди містом закритим, кожна влада, яка приходила сюди, розуміла, що тут – пограниччя, тому місто завжди було занадто мілітаризованим,  покритим таємницями в різних аспектах, - міркував Ігор Панчишин. – У радянські часи підземні колектори та канали опломбовували, але навіть не з питань техногенної безпеки, а задля того, щоб тримати в таємниці саме існування таких ходів. Нібито для того, щоб ніхто, боронь Боже, потайки не втік з міста, або, ще гірше, не прибув до міста таємно".

На думку дослідників, опломбування старих водовідводних каналів у радянський час і будівництво нових масивних споруд призвело до того, що в середмісті змінився гідрорежим, і тепер Івано-Франківськ має чималі проблеми зі стоком води під час затяжних дощів і повеней. "Після того, як збудували "білий дім" і бетоном запломбували давній колектор, який тут проходив, у будинках центральної частини міста рівень ґрунтових вод піднявся на 40 сантиметрів, - розповідав Василь Романець. – І це наслідок тільки того, що одну гілку перекрили".

 Рештки водовідвідного колектора, виявлені під час спорудження будинку на вулиці Мельничука

 

У радянський час у середмісті почали зводити багатоповерхові будинки, використовуючи для фундаментів фортечну "подушку", все більше доруйновуючи давні водовідвідні колектори. Ігор Панчишин вважає, що відновлення старих підземних ходів дозволить не тільки дізнатися більше про невідомі сторінки історії міста, але й матиме важливе практичне значення для сьогодення – допоможе вирішити гостру проблему з затопленнями в Івано-Франківську.

 

Богдан Скаврон, Збруч


24.07.2013 Богдан Скаврон 3693 0
Коментарі (0)

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2208
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

868
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

914
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

918 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2777 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1472

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, "для піару". Якщо "піаром" вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

318

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

654

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

342

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1014
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2051
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1078
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

802
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

302
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14982
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7296
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

732
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

284
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

197
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

293
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

576
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1033