Зовнішній борг України, який на кінець 2018 року складає понад 116,5 мільярдів доларів США, більшою мірою був сформований у період з 2007 до 2013 року.
Про це йшлося під час круглого столу «Що об’єднує державний борг України та ціну на газ для населення?», організованого в Івано-Франківську Всеукраїнським рухом проти політичної корупції «Під контролем».
Як свідчить статистика, валовий зовнішній борг України за підсумками 2007 року зріс на 46,7% - з 54 млрд дол. США до майже 80 млрд дол. У 2008 році борг зріс ще на 27,1% і перевищив 100 млрд дол. США.
Наступним піковим періодом став 2010 рік, коли зовнішні зобов’язання України зросли на 13,5%. Починаючи з 2014 року, уряд зменшує зовнішній борг – за винятком 2017 року, коли Україна запозичила 3 млрд 60 млн дол. Загалом для обслуговування усіх боргів у 2019 році Україна має витрати 145 млрд грн.
Величезне боргове навантаження на державний бюджет, а також зобов’язання перед МВФ, підписані ще урядом під керівництвом Ю.Тимошенко, спричинили рішення про підвищення тарифів на газ.
«Сьогоднішні розмови про те, що можна знизити ціну на газ – це голий популізм і не більше. Кредити, які Україна набрала, починаючи з 2007 року, мали б сприяти економічним реформам, впровадженню заходів енергоефективності та розвитку власного видобутку нафти і газу. Замість цього гроші мільярдами йшли у Москву на рахунки Газпрому, щоб оплатити газ за контрактами Тимошенко-Путіна», - зауважив політолог Ростислав Балабан.
«Енергозбереження – один із способів вирішення низки економічних питань. У Івано-Франківській області людей різними соціальними програмами заохочують до збереження енергоресурсів. В області набула значної популярності й продовжує реалізовуватися уже популярна серед населення програма «теплих кредитів», в рамках якої впродовж 2015-2018 років в нашій області більше ніж 70 тисяч сімей отримали кредити в сумі понад 290 мільйонів гривень. Розвиваються в області й альтернативні джерела отримання енергії, а саме сонячні, вітрові та гідроелектростанції. Хоча потужності та виробництво електричної енергії альтернативних шляхом в області не є великим, складає близько 2,5% від виробленої електроенергії в області загалом, але ця галузь на сьогоднішній день має великий потенціал і підтримку. Люди мають змогу оформити субсидії, а програма їх монетаризації заохочуватиме людей до економії енергоресурсів і подібні заохочення вже дають позитивний результат, наприклад, споживання природного газу серед населення вже скоротилося на 8%, а в сфері промисловості на 5% », - зауважила у своїй доповіді директор департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Івано-Франківської ОДА Жанна Табанець.
Експерти нагадали, що рівень споживання газу в Україні нижчий, аніж у Польщі чи Німеччині. Україна в середньому за рік витрачає близько 30 млрд кубометрів, газу, Польща – 40 млрд кубометрів, Німеччина – 80 млрд кубометрів.
Нескладні підрахунки показують, що тільки за умови скорочення неефективних втрат енергоносіїв Україна може практично удвічі скоротити споживання газу – що відповідно знизить розміри платежів для всіх груп споживачів.
Учасники круглого столу також наголосили, що кінцевий тариф для споживачів лише наполовину формується на державному рівні, а остаточну вартість комунальних послуг затверджують органи місцевого самоврядування.
«Тому це спільна відповідальність усіх гілок влади, а не тільки центральної. І коли ми сьогодні чуємо про якісь там рішення та звернення місцевих рад – будь ласка, не займайтесь демагогією, беріть ситуацію у свої руки, проводьте енергозбереження, вимагайте з постачальників послуг заходів енергоефективності, і формуйте свою частину тарифу так, як вважаєте за потрібне – і несіть свою частину відповідальності за ці рішення», - закликав Ростислав Балабан.
