Початок весни – традиційний період своєрідного «безвладдя» в Івано-Франківську. Після зимових свят, численних вихідних в мешканців міста активізовуються почуття зогостреної уваги до благоустрою в обласному центрі. Міська влада заходить в стан ступору перед зверненнями, скаргами, мітингами, діями громадських активістів і небайдужих містян.
До типово жахливого стану доріг в Івано-Франківську в березні додались ряд інших проблем: початок продажу в одному з вагончиків на вулиці Вітовського (центр!) шаурми, маючи дозвіл від міськради лише на реалізацію української автентики і сувенірів, де ще раніше винахідливий підприємець спробував облаштувати валютний обмінник; лобіювання спорудження в Меморіальному сквері позаду Драмтеатру замість каплички нової церкви, яка згідно із запропонованим проектом відверто дисонує з ансамблем скверу; активізація апетиту забудівників, один з яких планує використати внесення змін до Генплану міста для багатоквартирної забудови території міського озера зі сторони вулиць Ленкавського та Гурика з незначною ділянкою під «озеленення»; прагненням перевізників протиснути затвердження виконкомом нових тарифів на проїзд в міському громадському транспорті без виконання попередніх зобов’язань перед владою та іванофранківцями.
Наразі міська влада ніяк не може вийти з зимової сплячки. Хоч місцеві вибори вже скоро, та шансів залишитись при владному кермі в нинішньої команди міського голови і більшості представників виконкому невеликі. А клубок проблем з кожним днем зростає. Чи не єдиним світлим променем стало те, що іванофранківський виконком на початку тижня не погодив підвищення тарифу на вивіз сміття для мешканців міста, чого вимагали підприємства, які займаються вивезенням побутових відходів.
А в понеділок, 16 березня, у виконкомі пройшли непрості громадські слухання щодо підвищення вартості проїзду в міському громадському транспорті. Перевізники хочуть зростання вартості проїзду, натомість не палають бажанням встановити в автобусах GPS-трекери та зареєстровані квитки (повинні були зробити ще минулого року), систематично порушують ПДР, що створює численні затори в центральній частині міста, особливо в години-пік; інколи - етичні норми, завчасно сходять з маршрутів у вечірній час. Вже ніхто не говорить про встановлення в автобусах касових апаратів, які при оплаті за проїзд видають пасажирам підтвердження, на якому вказана дата, ціна, маршрут, перевізник, контролюючий орган.
Тож чи не час вести мову про те, що невиконання попередніх зобов'язань перед міською владою та громадою Івано-Франківська має призвести до перегляду тарифу 2,75 грн. У БІК ЗНИЖЕННЯ до попереднього розміру - 2 грн.? Якщо щось не влаштовує певних перевізників - нехай ідуть з ринку. Прийдуть інші. Впевнений, що навіть такі умови не призведуть до зменшення кількості бажаючих взяти участь в наступному конкурсі на перевезення в Івано-Франківську. Але чомусь ніхто – ані міська влади, ані громадські активісти не ставлять питання таким чином. Натомість активісти говорять про потребу облаштування автобусів GPS-трекерами за рахунок коштів міського бюджету або ж надання перевізникам муніципального кредиту на це.
Перевізники постійно шантажують міську владу страйком. А міський голова Віктор Анушкевичус інерційно твердить про те, що тариф буде підвищено, бо зросла вартість солярки та запчастин. Мер говорить про 3 – 3,5 гривні за проїзд. За кілька ж днів чуємо в ході громадських слухань цифру 5 грн. від перевізників і 4 грн. від влади.
Театр абсурду, в якому мешканці Івано-Франківська виявились звичайними маріонетками.
Чому ж не оголосити загальноміський бойкот перевізникам? Один день грошових втрат змусить перевізників замислитись. Один день можна скористатись послугами таксі, попросити підвести на роботу родича, друга, знайомого, врешті пройтись пішки. Цей день бойкоту дасть можливість громаді міста диктувати свої умови не лише перевізникам,а й міській владі, якій вже час робити чіткі кроки щодо створення конкурентноспроможного комунального транспортного підприємства в Івано-Франківську. Окрім того треба добитись встановлення єдиної тарифної сітки для перевізників в умовах наступного конкурсу на маршрути. В такому разі виявиться чи громада міста таки є, чи це суто аморфне поняття...
В соціальних мережах після понеділкових слухань по перевезеннях заявили про себе «пішоходоактивісти». Але ініціатива наразі виглядає такою, що спонукає хіба до якихось подальших роздумів та без системних дій слугуватиме приводом для кепкувань. Потрібно діяти, інакше залишимось фактично рабами перевізників.
Ще однією ложкою дьогтю для міської влади став найгучніший за останні роки (після історії Гаркота-Колковського-Ломея) корупційний скандал. Затримано директора Фонду комунального майна в Івано-Франківську Богдану Чупірчука, який за попередньою інформацією, вимагав хабар за проведення конкурсу щодо надання частини муніципального приміщення стадіону «РУХ» з метою приватного використання. Пізніше Віктор Анушкевичус скаже, що справа Чупірчука – чорна пляма на все місто. Однак чи матиме це вже якесь значення…
Весняний авітаміноз минає. Будемо сподіватись, що суттєво гірше не стане.
