Що українцеві зле, німцеві – добре. Вісім років тому німецький сажотрус відвідав Україну, та так і лишився. Спочатку – аби голубів розводити.
Згодом став фермерувати. Його не злякали ні вигоди на дворі, ні українські дороги, ні навіть даівці. Це його худоба. Переважно – не тутешня, завезена з Німеччини. Ходить біля неї українка Надя. Надія Гірак, українська селянка: “Я годую голубів, чищу, вчила літати, біля свиней ходжу”. Матіас Гепфнер, український німець: “Якби мені сказали 10 років тому, що ти будеш жити в Україні, я взагалі тільки своє маленьке місто любив, я поїхав у відпустку, як би мені сказали, я би сказав, що того не може бути”.
43-річний Матіас Гепфнер родом із містечка, що поблизу Берліна. Там був у пошані – сажотрус у сьомому коліні. Матіас Гепфнер стверджує: “Сажотрус не тільки труби чистить, він дозволи дає на котли, міряє кімнати, відповідає, підписи ставить, коли дім будується, дивиться, щоб акуратно було все”. Проте, мрія дитинства в пана Матіуса – розводити голубів. Коли приїхав до українського села, побачив ідеальне місце
— Голубодром, коли кругом ліс, там яструб, він їсть голуба, а наш голубодром вище і голуб бачить яструба, я подивився і зразу були позитивні відчуття, — каже німець. Для голубів придбав старий корівник, викопав криницю. В Україні німця вражало геть усе. Найбільше – інспектори ДАІ, які зупиняли ледь не щодня. Згодом не міг призвичаїтись до українських традицій. На свята на роботу ніхто не йде, коли картоплю копають – теж. — Коли треба бульбу копати, думають, бульба – золото, ти підеш до мене, заробиш гроші і купиш бульбу на базарі, а вони не слухають, — каже Матіас.
Найважчим для німця був мовний бар’єр. Вчився говорити не з підручників, а з розмов односельців, тому, насамперед, нахапався матюків. Нині в Матіуса на фермі лад. Селянам роботу дає, громаді помагає. Працюють у нього лише непитущі. Пан Матіас зізнається: щоб жити в Україні, треба мати багато друзів та знати неписані закони, пишуть Вікна.
Щодня вчиться чогось нового. Надалі планує вирощувати на тутешній землі екологічно чисту продукцію, без використання добрив. До Німеччини повертатися наміру не має. Там, нарікає, велика конкуренція. А у Павлівці, певен, має великі перспективи.
