Павло Василів загинув 9 червня 2022 року поблизу Спірного на Донеччині. 47-річний захисник був стрільцем-санітаром гірсько-штурмової роти та командиром відділення.
Під час обстрілу військовий спочатку допоміг вивезти поранених побратимів, а коли почалося бомбардування, завів бійців в укриття і зайшов останнім. Тоді чоловік отримав смертельне поранення.
Історію свого чоловіка журналістці Фіртки розповіла його дружина Любов Василів.
Павло Василів був добровольцем і з 2014 року захищав Україну. Після початку повномасштабного вторгнення воював на Київщині, а згодом — на Донеччині. У 2022 році служив у 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді.
Про загибель чоловіка Любов дізналася не одразу. У день смерті Павло після п’яти днів тиші вийшов на зв’язок. Подружжя довго розмовляло телефоном. За кілька годин після цього захисник загинув під час артилерійського обстрілу.
Того дня Павло був у піднесеному настрої — їхній підрозділ знову вийшов з оточення.
«Павло говорив, що цієї ночі вони перебуватимуть у безпечному місці, не на “нулі”, тож хвилюватися не варто. Їм дозволили трохи перепочити, а за кілька днів вони мали знову йти в бій.
Він сказав, що я можу дзвонити в будь-який час, що все буде добре, і зізнався в любові. Говорив, що дуже втомився і найбільше боїться повернутися додому без рук або без ніг. Я відповіла, що чекатиму його будь-яким», — розповідає Любов.
Після розмови жінка пішла на роботу. Тоді вона працювала вчителькою початкових класів, завершувала документацію перед літніми канікулами.
Однак її не полишало відчуття тривоги.
«Я не могла пояснити, що відбувається з моїм тілом: тремтіли руки, я не могла втримати ручку, щоб заповнювати журнал».
Близько 16:00 Любов повернулася додому. Коли відчинила двері, відчула запах свічок — такий, який асоціювався в неї з похороном.
Жінка не змогла зайти всередину, вийшла на подвір’я і пішла працювати на город. Коли згодом знову відчинила двері, запах повторився.
«У мене виникла чітка асоціація з прощанням. Я знову вийшла надвір і довго ходила двором», — каже Любов.
Близько 20:00 вона взяла телефон і побачила багато пропущених дзвінків та повідомлень. Павло був командиром відділення, а дружини його побратимів мали спільну групу.
Там повідомили, що бійці потрапили під обстріл. Багатьох засипало, троє вижили з пораненнями, решта залишилися під завалами, і дістати їх не могли.
Тоді Любов зрозуміла, що її чоловік або поранений, або перебуває під завалами.
Увечері родина пішла молитися.
«Раніше я завжди просила лише про одне — щоб він повернувся живим. Але того разу не могла згадати жодної молитви.
Тоді сказала своїми словами: якщо він живий — поверни його додому, а якщо загинув — прийми його душу і зроби так, щоб його тіло привезли додому. Після цього мені стало легше. Тієї ночі я майже не спала».
Коли Любов задрімала, їй наснився Павло. Уві сні він прийшов додому з дорожньою сумкою і сказав, що вже вдома. Подвір’я було заповнене людьми в чорному.
«Я часто просила Бога лише одного — показати мені, чи він живий. І мені завжди снилося його обличчя, освітлене сонцем, з усмішкою. Я прокидалася з відчуттям, що з ним усе добре.
Коли Павло загинув, сон був інший. Він прийшов додому, відчинив браму, поставив велику дорожню сумку і сказав, що вже вдома. Прокинувшись, я зрозуміла, що його більше немає».
Вранці Любов пішла до церкви. Під час служби їй зателефонували.
«Вийшовши надвір, я почула слова, які змінили все: одна з дружин побратимів повідомила, що її чоловік прийшов до тями і сказав — командира відділення, тобто мого Павла, витягнули з-під завалів, він загинув».
Павло Василів загинув 9 червня 2022 року поблизу населеного пункту Спірне на Донеччині внаслідок артилерійського обстрілу.
Перед загибеллю він вивіз із поля бою поранених побратимів.
«Коли їх передали медикам, надлетіла авіація і почалося бомбардування. Павло направив усіх бійців у бомбосховище і заходив останнім — так, як має робити командир. Саме тоді його й смертельно поранило», — розповідає Любов.
Більше читайте у матеріалі: Від добровольця АТО до командира: шлях полеглого Павла Василіва з Івано-Франківщини, який загинув, рятуючи побратимів.
Редакція Фіртки висловлює щирі співчуття сім’ї, родичам, близьким та друзям з приводу непоправної втрати. Світла пам'ять Героям України!
Читайте також:
