
У кінці 2022 року гуцульську бондарку внесли у Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Майстер Йосип Приймак ділиться, що гуцульська бондарка цінна тим, що зберегла свою первісну технологію.
Йосип Приймак розповідає, у 1980-х рр. працювали «старі» майстри, зокрема, митець відзначає Івана Юрійовича Грималюка, майстра по бондарству, котрий жив у селі Річка, пише Фіртка.
За словами Приймака, Грималюк вмів не тільки досконало виготовляти бондарські вироби, але й прикрашати їх випалюванням узорів.
Такий підхід допоміг перетворити звичайне ремесло на народне мистецтво, яке збереглося і до сьогодні. Це ще раз доводить, що в кожному ремеслі можна знайти власну красу і талант, які дозволяють створювати щось особливе і неповторне.
«Я продовжував цю традицію, разом зі студентами їздив до нього, ми цю техніку вивчали. Щороку дві-три дипломні роботи робились саме з бондарства. Таким чином, я хотів, щоб це ремесло «жило».
Попри складний для нас час, це ремесло не потребує електроенергії, газу, ним можна займатися прямо в лісі. З собою треба мати простий інструмент та приспосіблення на якому це все робиться».
Косівчанин підкреслює, що деякий час на Гуцульщині таке ремесло процвітало, почало занепадати з 90-х років. До того часу, тодішні майстри розуміли, що ця робота є трудомістка, але вони своєю чергою працювали.
«Сьогодні, на жаль, виготовлення виробів уже не є вигідним, тому бондарство занепадає. Молодь також не проявляє особливого інтересу до цього ремесла, що ставить під загрозу його збереження».
Більше читайте у матеріалі: Працює з деревом вже 38 років: як майстер з Косова відроджує бондарство зі збереженням первісної технології (ФОТО)
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також: