Працює з деревом вже 38 років: як майстер з Косова відроджує бондарство зі збереженням первісної технології (ФОТО)

У кінці 2022 року гуцульську бондарку внесли у Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Майстер Йосип Приймак ділиться, що гуцульська бондарка цінна тим, що зберегла свою первісну технологію.

Журналістка Фіртки поїхала на Косівщину, щоб поцікавитись у Йосипа Приймака, який понад 35 років займається бондарством, особливостями виготовлення дерев'яного посуду за старовинною традицією та секретами збереження первинної технології цього ремесла на теренах Гуцульщини. 

Зустрівши митця в домашній майстерні на Косівщині, вражає його пристрасть до дерев'яного мистецтва. Тут, серед чарівного аромату дерева, майстер розповідає про свої роботи та приймає гостей.

Також нам вдалось побувати в домашньому музеї, де зберігаються бондарські вироби, які створені понад століття тому.

Невіддільною частиною розвитку народних ремесел є передача знань молодшим поколінням. Тому Йосип Приймак з радістю передавав свої знання і досвід в Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, де працював напередодні.

Під час роботи в інституті й наразі, основне кредо майстра – відновлення й збереження народних ремесел, зокрема тих, які занепадають. До цього списку митець відносить й бондарство. Під час праці його цікавлять: різьба, інкрустація та багато інших видів, які мають стосунок до дерева.

«Зараз зупинився цей процес, адже такий напрямок, у народному мистецтві, як бондарство занепадає. Тому мені потрібно докласти всіх зусиль, щоб його відродити.

Дякувати Богу, що 23 грудня 2022 року його занесли, як елемент нематеріальної культурної спадщини України. Надалі працюватимемо для того, щоб це ремесло вийшло на міжнародний рівень, так само як й наша кераміка».

Йосип Приймак розповідає, у 1980-х рр. працювали «старі» майстри, зокрема, митець відзначає Івана Юрійовича Грималюка,  майстра по бондарству, котрий жив у селі Річка. 

За словами Приймака, Грималюк вмів не тільки досконало виготовляти бондарські вироби, але й прикрашати їх випалюванням узорів.

 

Такий підхід допоміг перетворити звичайне ремесло на народне мистецтво, яке збереглося і до сьогодні. Це ще раз доводить, що в кожному ремеслі можна знайти власну красу і талант, які дозволяють створювати щось особливе і неповторне.

«Я продовжував цю традицію, разом зі студентами їздив до нього, ми цю техніку вивчали. Щороку дві-три дипломні роботи робились саме з бондарства. Таким чином, я хотів, щоб це ремесло «жило».

Попри складний для нас час, це ремесло не потребує електроенергії, газу, ним можна займатися прямо в лісі. З собою треба мати простий інструмент та приспосіблення на якому це все робиться».

Косівчанин підкреслює, що деякий час на Гуцульщині таке ремесло процвітало, почало занепадати з 90-х років. До того часу, тодішні майстри розуміли, що ця робота є трудомістка, але вони своєю чергою працювали.

«Сьогодні, на жаль, виготовлення виробів уже не є вигідним, тому бондарство занепадає. Молодь також не проявляє особливого інтересу до цього ремесла, що ставить під загрозу його збереження».

Але, щоб заохотити більше людей до цього виду мистецтва, Приймак видав три навчальні посібники, в яких детально описано, як виготовляти кожну деталь. Ці посібники є дуже цінним джерелом інформації для всіх, хто хоче опанувати цікаве та витончене мистецтво бондарства. 

Працювати з деревом Йосип Приймак почав з 1984 року, однак з бондарством знайомий ще з дитинства, адже батько митця був будівельним майстром.

«Мій батько дуже вміло виконував свою роботу. Пригадую, як прийде якась жіночка, каже, що в неї зламалась бочка, просить батька скласти. Він це вмів робити, так і я познайомився з бондарством.

Але вже після знайомства з Іваном Грималюком, я почерпнув від нього дуже багато. Адже, на Покутті, звідки я родом, попри те, що виробами там користуються,  воно не настільки розвинене, як у горах.

Тут вироби потрібніші, адже тут люди тримають худобу й користуються, їм вироби потрібні для доїння корів та овець, без цього не обійдеться жодна гірська господиня, навіть по сьогодні. Добрий дерев'яний посуд передавали з покоління в покоління й шанували».

Вироби бондарства мають безліч переваг, серед яких екологічна чистота та універсальність матеріалів. Це означає, що вони можуть бути виготовлені з будь-якого дерева, якщо воно не містить багато барвників та отруйних речовин.

Деревина,  є й цілюща, адже каже майстер, її випари вбивають хвороботворні бактерії. Тому, продовжує Йосип Приймак, санаторії будують в лісах та парках, аби люди, які там перебувають, могли дихати свіжим та чистим повітрям, що несе в собі цілющі властивості дерев.

Хоч дерево й не стійкий матеріал, та митець переконаний, якщо його шанувати, то воно прослужить не одне століття.

«Бербениці – це посудина в якій зберігають бринзу, сир й інші молочні продукти. Колись з полонин ці продукти в такому посуді справляли додому. Обв'язували шнурами, клали на коней та везли.

Інша ж посудина для цього не годиться, адже її не прив'яжеш на коня. А ця годиться, бо доги міцно стягнуті обручами. Посудина міцна, навіть, коли падає не руйнується.  В посуді, яке виготовлене з ялівцю, молоко може зберігатися впродовж десяти діб, не втрачаючи своїх властивостей.

А спробуйте випити води з дерев'яної кварти, відчуєте настільки це приємно й смачно!».

Йосип Приймак розповідає, свого часу зайнявся малим бондарством, адже майстрів, які виготовляють дерев'яні бочки, або інші великі вироби можна знайти в горах. А ось дерев'яні вироби художнього напрямку роблять одиниці.

Свої твори бондар прикрашає орнаментами, які випалює писакою. Хоче, аби його вироби, були не тільки потребою в господарстві, але й виконували функцію естетичної та художньої прикраси. Для цього ідеально підійде пасківник, який, до слова, митець теж виготовляє власноруч.

Бо, каже майстер, у багатьох бондарство асоціюється із бочкою, аби не було лише таких асоціацій, урізноманітнює форми та призначення виробів.

Крім пасківників, робить ще й таці з різним декоруванням, столи з кріслами та рогачі. А для них використовує в основному смереку, адже це найбільш придатний матеріал для виготовлення бондарських, художніх речей.

Саме на Гуцульщині, зі слів Йосипа Приймака, збережена первісна технологія виготовлення бондарських виробів. Яка в собі передбачає створення дерев'яних виробів тільки з колених частин, їх кріплять обручами, які є гнучкі, або ставчєті (плоскі).

Колена дощечка, має пропускну властивість, якщо в неї потрапляє волога, то одразу виходить. За такою технологією, будь-яка посудина зберігає первісну форму. Завдячуючи збереженню цієї технології, бондарка – цінна.

Досі, щоб навчитися давнього ремесла, до Йосипа Приймака навідуються студенти, аби спробувати виготовити власні дерев'яні вибори. 

Аби на власні очі побачити вироби косівського митця, поцінувачі приїздили майже з усього світу: Японії, Америки та Німеччини. 

«Для того, щоб бути добрим бондарем і з цього жити, треба бажання. А для бондаря важливо володіти простим інструментом, бо тут не допоможе жодна механізація.

З інструментів потрібний вісний стілець і два ножі, півкруглий та плоский. Якщо молода людина має бажання, то я задарма готовий її навчити цього ремесла».


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

На Косівщині створили першу в Україні вуличну арт алею видатних різьбярів Гуцульщини (ФОТОФАКТ)

Косівська «Кока»: традиційні зґарди та сучасні прикраси виготовляє родина косівських різьбярів

Мурали як інструмент невербальної пропаганди. Яка роль вуличного мистецтва сьогодні?


Коментарі ()

07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

695
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2167
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5124
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3951
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5083
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3198

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

577

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

524

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1360

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4210
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

8926
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5983
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6622
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

883
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1853
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1491
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8357
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1071
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

366
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

388
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1389
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1000