Перебуваючи на Івано-Франківщині заступник Міністра Міндоходів України М.Ноняк відвідав почесне консульство Угорщини ( фото + відео)

 

 

На прикінці серпня в Івано-Франківську проходив форум української молоді діаспори «Франківськ 2014» . У роботі форуму брав участь заступник Міністра Міндоходів України Михайло Ноняк.

 

Серед численних заходів у яких приймав участь Михайло Ноняк був візит заступника Міністра в консульство Угорщини.

 

Консульське представництво було відкрито у першій половині 2014 року його очолив почесний консул Василь Вишиванюк. На думку Василя Михайловича кількість дипломатичних установ якими є почесні консульства потрібно розширювати за для налагодження продуктивної співпраці з іноземними державами які в ній зацікавлені.

 

Присутній за круглим столом заступник Міністра Міндоходів і зборів України Михайло Ноняк наголосив , що діяльність почесних консульських установ позитивно сприяє налагодженню партнерських відносин та культурному обміну з іншими державами.

 

У свою чергу депутат Угорського парламенту Ярослава Хортяні підтримала думку своїх колег та зауважила, що обмін досвідом який має західний світ може стати корисним для впровадження європейських стандартів в Україні. Зокрема пані Ярослава наголосила , що в Україні першочергово треба побороти корупцію інакше поступу в перед не буде.

 

 

Інформаційна довідка.

 

В сучасному консульському праві існують дві категорії консульських представників – штатні та почесні, які тісно між собою пов’язані. Цей зв’язок особливо виразно простежується при аналізі історичного розвитку інститутів штатного та почесного консулів.

 

Загальноприйнятого визначення терміна “консул” не існує. Просте визначення є таким, що консул – це особа, призначена виконувати консульські функції як агент держави на території іншої держави.

 

Подібність до інституту почесного консула в його сучасному розумінні існувала у відомому інституті Давньої Греції - проксенії. Титул проксена громадськість міста-полісу присуджувала знаному громадянину з іншого полісу, взамін чого він виконував покровительські функції у своєму полісі щодо цих громадян (тт. від яких отримав титул) та представляв їх інтереси. Інститут проксенії, маючи публічний характер, походить імовірно з іншого значно давнішого грецього інституту – ксенії. Ксенія, маючи приватний характер, полягала на усталених зв’язках приязні і гостинності між двома представниками різних громад.

 

Інститут консульства має значно давніше походження, ніж постійні дипломатичні місії. Можна сказати, що це продукт міжнародної торгівлі та комерції. Вже у стародавні часи купці подорожували іноземними країнами, правові системи та звичаї яких значно відрізнялися від їхніх власних, і вони відчували потребу у розв’язанні їхніх суперечок суддями, які керувалися б їхніми національними законами. Інститут, подібний до консульства, з’являється у Китаї у восьмому столітті, подібні інституції з’явилися у дев’ятому столітті в Індії та деяких арабських країнах. Коли ж міжнародна торгівля розквітла у Середні віки, виникли спеціальні магістрати, знані як консули. Обмін консулами відбувся між кількома середземноморськими державами в одинадцятому столітті, а у тринадцятому та чотирнадцятому століттях консульська система стрімко розвивалася у торгових містах на узбережжі Атлантики, Північного та Балтійського морів. Наприкінці п’ятнадцятого століття Англія мала консулів в Італії, Нідерландах, Швеції, Норвегії та Данії.

 

Впродовж цього періоду консули, яких звичайно обирали з місцевих купців, функціонували переважно як судді або арбітри у суперечках між моряками та купцями. У деяких країнах консули мали повну цивільну та кримінальну юрисдикцію над своїми громадянами відповідно до спеціальних угод. У шістнадцятому столітті функції консулів швидко і радикально змінилися. Держави отримали право надсилати консулів, які вже були не представниками місцевої купецької громади, а стали офіційними представниками своїх держав, виконуючи певні дипломатичні функції стосовно захисту міжнародної торгівлі. Вони мали певні привілеї та імунітет.

 

У сімнадцятому столітті стало зрозуміло, що юридичні функції консулів щодо цивільного та кримінального законодавства є несумісними з територіальним суверенітетом держав, де консули діяли. У той самий час стала дедалі поширенішою практика відкриття дипломатичних місій. Це спричинило занепад інституту консульства, принаймні у європейських країнах. Однак, зі зростанням міжнародної торгівлі, комерції та судноплавства у другій половині вісімнадцятого століття, західні держави відновили консульську систему. Консули стали тепер урядовими представниками, основною функцією яких був захист торгівлі та комерційних інтересів країни, яку вони представляють. Вони більше не мали жодних екстратериторіальних прав щодо цивільних або кримінальних справ. Були, однак, деякі винятки. У деяких країнах Сходу іноземні консули надалі мали такі екстратериторіальні права, що ґрунтувалися на специфічних положеннях угод. Впродовж дев’ятнадцятого та на початку двадцятого століття консули західних держав мали такі екстратериторіальні права у Китаї, Японії, Сіамі, Сербії, Болгарії, Румунії, Ірані, Єгипті, Сирії, Лівані, Марокко, та у султанатах Перської затоки. Але ця практика була несумісною із тогочасною концепцією державного суверенітету, і тому вона зникла.

 

Франція була першою країною, яка започаткувала наприкінці вісімнадцятого століття кар’єрну консульську службу. Її взяли за приклад інші країни, такі як Нідерланди, Англія та США. Особи, яких різні держави призначали на постійну консульську службу, тепер ставали знаними як кар’єрні консульські чиновники і набиралися також, як і інші державні службовці. Одна держава за іншою приймала законодавство, що регламентувало консульську службу.

 

Наприкінці дев’ятнадцятого століття з’явилася нова тенденція. Держави ліквідовували окремі консульські служби та започатковували комбіноване зовнішньополітичне відомство, що складалося як з дипломатичних, так і консульських чиновників. У Франції дипломатична та консульська служби були об’єднані у 1880 році. Сьогодні практично в усіх державах ці служби об’єднані. Чиновники зовнішньополітичної служби могли бути надіслані як у дипломатичні місії, так і на консульські посади. Однак, є значна різниця між функціями дипломата та консула, хоч у деяких випадках їхні обов’язки та функції можуть перетинатися.

 

Консульства надалі відіграють важливу роль у міжнародних відносинах. Однією з основних причин цього є небажання частини держав дозволяти діяльність понад одного офісу дипломатичної місії, яка звичайно розташована саме у столиці держави. Тому значну частину роботи, особливо пов’язаної з торгівлею та комерційними інтересами, виконують консули в інших частинах країни. Більше того, у випадках, коли між державами не встановлені дипломатичні відносини, їхні інтереси та інтереси їхніх громадян часто представляють консули.


05.09.2014 579 0
Коментарі (0)

05.08.2025
Тетяна Ткаченко

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

333
31.07.2025

Фіртка неодноразово викривала проблему булінгу в школах Івано-Франківської області. У продовження теми ми поспілкувалися із нальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергієм Безпалько та дитячими психологами.    

492
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

2396 8
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1968
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

1029
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3642

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

89

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

197

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

825 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

471
04.08.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

326
25.07.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2235
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

488
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

243
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

771
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

433
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

1083
04.08.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

36800 1
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

298
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році.  

418
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1956 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

687