Майже чотири роки воєнного стану Івано-Франківська область живе в умовах підвищених безпекових викликів. Поліція працює з підвищеним навантаженням: частина правоохоронців залучена у бойових діях, несенні служби на блокпостах та виконанні завдань територіальної оборони.
Окрім реагування на злочини й повідомлення громадян, поліцейські долучаються до розмінування деокупованих територій, документування воєнних злочинів та ідентифікації загиблих. Попри ці виклики, офіційна статистика свідчить, що криміногенна ситуація в регіоні змінюється хвилеподібно — з піками та спадом.
З початку воєнного стану до Кримінального кодексу України внесли низку змін: збільшили відповідальність за певні правопорушення та розширили повноваження правоохоронців, які нині працюють у посиленому режимі. Одночасно в Україні запровадили комендантську годину та посилили патрулювання вулиць.
Про роботу поліції під час війни: криміногенну ситуацію, найпоширеніші правопорушення, патрулювання разом із працівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, ситуацію із шахрайствами, а також службу правоохоронців на фронті, дізнавалась журналістка Фіртки.
У перші дні повномасштабної війни поліцейські патрулювали цілодобово
Уночі 24 лютого 2022 року весь особовий склад поліції Івано-Франківської області прибув до підрозділів за сигналом «Бойова тривога». Відтоді всі служби перейшли на посилене, безперервне несення служби.
Першочергові сили поліції зосередилися на охороні громадської безпеки. Через масовий виїзд мешканців за кордон залишилися тисячі порожніх будинків і квартир, а на АЗС утворювалися кілометрові черги водіїв, які намагалися заправити автомобілі.
Тоді поліцейські збільшили кількість патрулів на автодорогах, створили спільні екіпажі з груп реагування патрульної поліції, оперативних працівників, слідчих, співробітників Національної гвардії та представників добровольчих формувань територіальних громад.
«Патрулювання здійснювалося цілодобово. Концентрацію правоохоронців збільшили й у спальних районах. Це дало змогу не допустити квартирних та автомобільних крадіжок, грабежів і розбоїв», — повідомили в поліції.
Від початку повномасштабного вторгнення і до сьогодні поліція Івано-Франківської області працює в посиленому варіанті несення служби.
Динаміка злочинності: різкий ріст і поступовий спад
Статистичні дані свідчать про нерівномірну динаміку злочинності впродовж воєнних років. У 2022 році в області зареєстрували 5 546 кримінальних правопорушень. Уже у 2023 році їх кількість зросла до 8 241 — це майже на 49% більше. Аналогічне зростання зафіксували й серед тяжких та особливо тяжких злочинів.
У 2024 році загальна кількість кримінальних правопорушень зменшилась до 7 791. Водночас кількість тяжких і особливо тяжких злочинів незначно зросла.
За 11 місяців 2025 року правоохоронці зареєстрували 5 625 кримінальних правопорушень — це більш ніж на дві тисячі менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Кількість тяжких та особливо тяжких злочинів за цей період зменшилась майже на 39%.
Яких злочинів стало менше
У поліції підкреслюють, що вдалося розкрити всі кримінальні провадження за фактами навмисних убивств, торгівлі людьми, грабежів, незаконного заволодіння транспортом, легалізації коштів та діяльності наркопритонів.
У поточному році спостерігається також зменшення кількості тяжких тілесних ушкоджень, крадіжок, шахрайств, хуліганств і умисних пошкоджень майна.
Шахрайства: від сплеску — до зменшення
На початку повномасштабної війни в області спостерігали тенденцію до зростання кількості шахрайств. Основна увага зловмисників була зосереджена на створенні шахрайських сайтів нібито для допомоги Збройним силам України або внутрішньо переміщеним особам.
Правоохоронці зазначають, що війна полегшила роботу шахраям, адже люди налякані й прагнуть захистити себе та своїх близьких, іноді готові платити за це гроші.
Водночас у 2025 році, за даними поліції, таких злочинів стало менше. Правоохоронці пов’язують це з профілактичною роботою та інформуванням населення через медіа.
Найпоширенішими залишаються шахрайства, пов’язані з інтернет-торгівлею, фішингом, несанкціонованим списанням коштів, отриманням «соціальної допомоги» та зламом акаунтів у соціальних мережах і месенджерах.
Щоб убезпечити себе, прикарпатські правоохоронці радять:
- ретельно перевіряти будь-яку інформацію;
- робити «паузу», якщо шахрай повідомляє про небезпеку рідних;
- не довіряти повідомленням від невідомих людей;
- не панікувати і радитися з близькими або просто розповідати про ситуацію, адже шахраї використовують психологічні маніпуляції;
- не поспішати виконувати вказівки незнайомих людей;
- не переходити за сумнівними посиланнями, особливо якщо в адресному рядку браузера бачите знак оклику чи інших розділовий знак.
- не перераховувати кошти на чужі картки;
- не впускати незнайомців до помешкання;
- вимагати пред’явлення документів, якщо люди представляються працівниками держустанов.
Дорожньо-транспортні пригоди під час війни: коливання замість стабільності
Війна вплинула й на ситуацію на дорогах. У 2022 році після 24 лютого кількість аварій, загиблих і травмованих унаслідок аварій зменшилась. Уже в 2023 році тенденція змінилася — загальна кількість дорожньо-транспортних пригод зросла на 20%, а кількість загиблих — на 25%. У 2024 році зростання було менш різким, але збереглося.
Станом на грудень 2025 року загальна кількість аварій дещо зменшилась, водночас кількість аварій із постраждалими та загиблими зросла.
Контроль комендантської години та безпека громадян
На території області з 23:00 до 5:00 триває комендантська година. У цей час заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціальних перепусток і документів, що посвідчують особу.
Під час комендантської години патрульні мають право перевіряти документи та встановлювати правомірність перебування людей на вулицях.
Наразі у Кодексі про адміністративні правопорушення не передбачено відповідальності за порушення комендантської години. Покарання можливе лише за відмову виконувати законне розпорядження чи вимоги патруля.
Згідно зі статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання вимог законного розпорядження або вимоги патруля порушнику загрожує:
- штраф;
- громадські чи виправні роботи;
- адміністративний арешт до п'ятнадцяти діб.
Відтак, можуть застосовуватися різні види відповідальності, зокрема адміністративні, дисциплінарні, кримінальні, залежно від обставин та наслідків порушення.
Домашнє насильство під контролем поліції: факти та цифри 2025 року
Домашнє насильство залишається однією з найпоширеніших і найболючіших проблем, на які щодня реагують поліцейські Івано-Франківщини. За десять місяців 2025 року до територіальних підрозділів ГУНП надійшло 3 289 відповідних заяв і повідомлень.
Поліцейські розрізняють різні форми домашньої кривди: фізичні побої та штовханину, економічний тиск — позбавлення житла чи майна, психологічне приниження чи погрози, сексуальне насильство. Від домашнього насильства постраждали 2 543 жінки, 550 чоловіків і 325 дітей. Неповнолітні, які стали свідками побутової кривди, також вважаються потерпілими.
На виклики першими виїжджають групи реагування патрульної поліції, дільничні та поліцейські офіцери громад. Їхнє завдання — не лише зупинити протиправні дії кривдника, а й підтримати постраждалу особу, пояснити її права та допомогти звернутися до служб підтримки.
В Івано-Франківському районному управлінні поліції працює спеціальний сектор протидії домашньому насильству, який реагує на виклики в межах громади. Інспектори здійснили понад тисячу виїздів, з яких підтвердилися трохи більше ніж третина. Поліціянти працюють за принципом підтримки та превенції: оцінюють ризики, консультують постраждалих, скеровують до партнерських служб та контролюють сім’ї, де можливе повторне насильство.
Блокпости та перевірки
Наразі поліцейські Івано-Франківської області залучені до несення служби на одному цілодобовому контрольно-пропускному пункті — у Рогатині. Там вони перевіряють транспортні засоби та осіб, контролюють дотримання пропускного режиму й реагують на можливі правопорушення.
У межах своїх повноважень поліцейські також перевіряють, чи всі військовозобов’язані та резервісти дотримуються правил військового обліку, і повідомляють про порушення уповноважені органи.
Зокрема, за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вони можуть затримувати порушників військового обліку, та доставляти їх у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки для оформлення документів та виконання законних процедур.
Водночас поліцейські не вручають повістки. Це роблять органи місцевої влади, керівники підприємств або працівники територіальних центрів — вдома, на роботі, на вулиці, на блокпостах або ж поштою.
Кадри та фронт
У ГУНП повідомляють, що нестачі кадрів наразі немає. Водночас від початку повномасштабної війни значна кількість поліцейських Прикарпаття добровільно долучилася до бойових дій. У поліції сформували зведений загін поліції, який із перших днів війни виконував бойові завдання, зокрема в Києві.
Поліцейські області також воюють у складі штурмової бригади «Лють» та батальйону поліції особливого призначення.
Сьогодні батальйон поліції особливого призначення ГУНП в Івано-Франківській області налічує 169 поліцейських. З 2014 року війна, яку розв'язали росіяни, забрала життя понад 20 правоохоронців регіону, частина з них досі вважається зниклими безвісти.
У поліції наголошують, що готові до нових викликів і забезпечення правопорядку в області за будь-яких умов.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Боротьба з корупцією в Івано-Франківській області: хто контролює та які результати
