Парламент свого часу був вигаданий суспільством, щоб обмежувати свавілля влади. Нині влада через парламент обмежує суспільство. Як безпосередньо через прийняте парламентом репресивне законодавство, так і опосереджено – коли єдиною легальною формою суспільної активності лишається виборча марнота.
Парламентаризм має змінитися. Гадаю, незабаром це доведе логіка історичного розвитку, тобто, логіка розвитку психіки олігархів.
Олігархи колекціонують футболістів і політиків. Їхні функції цілком можливо було б об'єднати в одному девайсі, як наприклад у смартфоні вміщається телефон та гральна приставка.
Згодом можна поєднати вибори та національний чемпіонат.
Нас не має бентежити те, що зі спортсменів першим політичним лідером став не футболіст, а боксер. Олігархи занадто фетишизують футбол, їм здається блюзнірством розплачуватися з футболістами мандатами, але це минеться.
В парламенті поменшає гендерної рівності, натомість побільшає расової. Це не може не тішити. Хоча, навіть такий парламент плодитиме заборони.