Пане Олександре, ви є успішний бізнесмен і пішли в політику, для чого це вам? З якими мотиваціями ви туди ідете?
Я неодноразово цитував Блаженнішого Любомира Гузара про те, що політик – це людина, яка готова присвятити себе іншим, яка готова служити громаді. В бізнесі я досяг певних результатів. Напевно настав момент і потреба в такому служінні громаді. Я готовий витрачати час, витрачати енергію і бути представником громади, я готовий бути підлеглим громади, представляти її інтереси громади.
Мені довелося, як кажуть на своїй шкірі витримати багато ударів від несправедливоі, негідної, нечесної, корумпованої влади. Тому я би хотів якісно змінювати політику, розвертати її лицем до людей.
Переконаний, що в особі Олександра Шевченка громада отримає відповідального, дієвого і найголовніше чесного і справедливого політика.
Багато людей сприймають політику, як бізнес і багато людей, які не можуть реалізувати себе в інших галузях, ідуть в політику. І стають бізнесменами від політики. За підняту руку чи нажату кнопку під час голосування вони отримують якісь дивіденди в вигляді оплати лобістів.
Мені вдалося створити ряд доволі успішних бізнесових проектів, завдячуючи і наполегливості моєї команди і завдячуючи інвесторам, які інвестували і повірили в Буковель. Працювало під моїм керівництвом близько 4 тисяч людей, тому і управляти фінансами, і розуміти як працюють інвестиції і що їм заважає, організовувати роботу, будівництво і експлуатацію думаю, що я навчився.
Переконаний, що тільки людина, яка досягла чогось в своєму житті, зможе і добре, наприклад, керувати містом, або представляти інтереси громади в представницьких органах влади.
В Європі громада ніколи не довірить владу людині, якій немає що показати з раніше реалізованих проектів. В Україні поки що не зовсім так. Нажаль, в нас часто люди обирають депутатів на хвилі якоїсь емоції, а не розумом, за діловими якостями, освітою чи досвідом кандидата. Скільки разів ми вже обирали своїми представниками «гарних хлопців», так званих професійних патріотів. Згадайте багатьох депутатів-мажоритарників від Івано-Франківська. Що вони зробили корисного для свого міста? Нічого.
Ви в парламенті встигли відпрацювати лише не багато більше ста днів. Щось вдалося зробити?
Звичайно мені є з чим йти до виборців навіть пропрацювавши такий короткий час а Парламенті.
Свою першу передвиборчу обіцянку я виконав вже в перший день, коли я лише приняв присягу народного депутат в червні. В перший день в Парламенті я проголосував за питання щодо розпуску цього складу Верховної Ради. Я завжди говорив про необхідність люстрації. І дочасні вибори Верховної Ради – це і є символічний її елемент.
Є і зареєстровані законопроекти, яких до речі чекають саме місцеві органи влади. Наприклад законопроект про те, щоб місцева влада могла на свій розсуд розміщати бюджетні рахунки в банківських установах. Пам’ятаєте рік тому в Івано-Франківську висіли біл-борди з гаслом «Азаров, поверни наші гроші на ремонт доріг!»? Причина і тоді, і зараз в тому, що на рахунках інколи місто чи село має свої зароблені гроші, а Казначейство місяцями їх не віддає. І міський голова змушений йти на поклон, везти якісь пакунки, щоб отримати гроші на розвиток міста. Гроші, які належать громаді! До речі цим законопроектом зацікавилися і інші депутати.
Є і десятки звернень, вирішених людських проблем. Моя громадська приймальня працює дуже активно – щодня розглядаються десятки звернень людей.
Але, оскільки я є депутатом від міста Івано-Франківська, то мої зусилля найперше спрямовані на вирішення проблем міста.
Нещодавно закінчилася епопея з багатостраждальною вулицею Набережною. Кілька місяців йшло протистояння, але нам вдалося зламати корупційну схему.
І вулиця Набережна буде відремонтована вже в цьому році і на 20 мільйонів дешевше, ніж планували отримати на цьому ремонті деякі «ділки». При тому що за ті шалені гроші збиралися зробити ремонт за технологіями півстолітньої давності. Це були б реально «гроші на вітер». Ми ж зробимо дорогу за найсучаснішими європейськими технологіями. Ми навчимо дорожників також і якісно цю дорогу обслуговувати, так, щоб вона служила десятиліття.
В чому була проблема по Набережній і як вдалося зламати цю корупційну схему?
На протязі багатьох років і на попередній виборчій кампанії я багато чув нарікань загалом по дорогах і по Набережній зокрема. Оскільки в нас є добрий досвід будівництва доріг і найсучасніша техніка, якої в Україні – одиниці, то наша команда вирішила звернутися до влади і відремонтувати хоча б дорожню основу, тобто зробити дорогу проїздною, за власні ресурси.
Я звернувся влітку з пропозиціями до керівника області – на той час Андрія Троценка, щоб якимось чином, спільними зусиллями зробити Набережну. Відповідно дізнався, що готується тендер на Набережну, є проект на 57 мільйонів. Як виявилося потім сама проектна документація була нікчемною. Тільки проект коштував громаді 80 тисяч гривень.
Я повідомив, що завдяки нашому досвіду, як проведення комунікацій, так і будівництва доріг, я можу запропонувати варіанти виходу з цієї ситуації більш сучасними європейськими методами. Та технологія, яка була запропонована в проекті, вона була такою, якою можна було років 100 тому ремонтувати дороги. Це було засипання ям щебенем , потім додавання різноманітних в’яжучих. Але у якості цього всього я сумніваюся, відверто кажучи. Тому, побачивши ці всі цифри і цю всю історію, я сказав, що ту Набережну потрібно зробити сучасними методами, з трьома шарами асфальту. Вся основа буде перемелена із цементом. Вона буде стояти на монолітній основі і служитиме десятки років громаді. На це мені була відповідь, що вже немає часу, розпочався тендер. Я переконав тендерний комітет, враховуючи те, що я вже отримав мандат і міг впливати як народний депутата.
Відповідно за тиждень було запропоновано альтернативний проект. Ще за три дні було зроблено експертизу. Ця технолога і була виставлена на тендер як альтернативна. Коли тендер виграла стара технологія, я здивувався. У процесі визнання лідера тендеру, було, на мої запити, отримано заключення провідних експертних інститутів, на те, що та технолога є нікчемною і непридатною для дороги в такому стані і з таким навантаженням як Набережна.
Але до цього ніхто не прислухався.
Організація, яка є провідником сучасних технологій, будувала багато об’єктів і мереж, і має що показати подала на оскарження тендеру в Антимонопольний комітет. Відповідно, паралельно з цими процесами, було змінено голову ОДА. Ми з ним познайомилися. Він запропонував допомогти у вирішенні питання. Пообіцяв посприяти і виконав своє зобов’язання. Це сприяння голови ОДА Олега Гончарука перетворилося у фактично перелом тієї корупційної схеми. Тепер підряд по дорозі має фірма «ПБС»,яка володіє європейськими технологіями. Паралельно, та фірма, яка виграла тендер, робитиме ливньовий трубопровід. На це їй треба близько місяця. І фактично це зараз і затримуватиме будівництво дороги. Якщо б цього трубопроводу не було, то Набережну можна було б збудувати за 20 днів.
Яка протяжність тієї ділянки, де має бути трубопровід?
2 кілометри. Дорога має загалом 4,6 км. Там приблизно 46 тис. кв. метрів дороги. В будь-якому випадку спільними зусиллями із громадою, підрядниками ми плануємо її закінчити до 1 грудня. Роботи на інших ділянках вже починаються – кілька ешелонів сипучих матеріалів вже в дорозі, техніка готова…
Переконаний, що той рівень якості дороги і рівень відношення буде оцінений громадою. Переконаний, що ми і далі робитимемо наступ на інші корупційні схеми, які існують місті. Переконаний, що спільними зусиллями громада виграє. Дорога обійдеться у громаді не більше ніж, 38 мільйонів гривень. А на початках заявляли, що вона має коштувати 57 мільйонів. Це велике досягнення. Та економія, думаю, буде потрібна для інших об’єктів.
Наше підприємство, яке буде ремонтувати дорожнє покриття має і техніку, яка буде підтримувати дорогу в ідеальному стані. Наприклад, є так звані сканери, які періодично проїжджаючи по дорозі будуть фіксувати навіть невидимі візуально тріщини в верхніх гідроізоляційних шарах і ремонтні бригади тут же їх ремонтуватимуть. І Набережна буде ідеальною на десятиліття за умови професійного обслуговування.
Переконаний, що після Набережної ми зробимо поступово і всі інші дороги Івано-Франківська справді європейськими. Оце і буде нашим вкладом в життя по-новому не на словах, а на ділі.
Як ви ставитися до такого типу народної люстрації, як люстрація через смітник? Або люстрація, яка сталася з Шуфричем в Одесі?
На перший погляд такі дії виглядаєютьнібито справедливими, тому, що ті люди, які потрапляють в смітники в багатьох випадках того заслуговують, але тим не менше все ж таки це не той метод, за яким треба діяти. Це повинно бути виключенням з правил, бо якщо ми всіх поспіль зараз кидати в смітники, то відповідно ми виглядати дикунами на поглядЄвропейськогоСоюзучи Сполучених Штатів, де такі методи неприйнятніі,вони не будуть нас розуміти.
Стосовно ворога, треба,безумовно, оборонятися, застосовувати зброю і його знищувати, ну але принаймні це є ті самі громадяни України і все-таки суд має вирішувати вину кожного. Так наразі не є, але ми повинні досягти такого стану суспільства, коли суперечки будуть вирішуватися цивілізовано. . Якщо ж, як кажуть, затягнеться ситуація з тим, що суди і інші правоохоронні органи, будуть затягувати справи, як є зарз, наприклад, із справою щодо підозрюваного у вбивствах на Майдані майора «Беркута». Я нещодавно спілкувався з батьками нашого героя Романа Гурика, які розповіли про те, як блокується розгляд справи. І кооли мама Романа Гурика каже, що цього майора підозрюваного у вбивствах відпустили з-під арешту на підставі того, що внього стара мати і троє дітей, то її питання: «А коли він стріляв, то він не думав, що вбиває чийогось сина чи батька? Тоді він не думав про своїх дітей та матір?»
Тому влада, суди повинні розуміти, що якщо і далі творитиметься несправедливість, то люди напевно не будуть мати іншого виходу, як займатися такою простою, зрозумілою, доступною, швидкою люстрацією.
Тому безумовно, я напевно буду закликати політиків, щоб вони не допускали таких речей, краще порадіти справедливим, правовим рішенням, аніж потім очікувати отого смітника.
Влада не розуміє і своєї вигодив тому, щоб жити по закону, по правилах?
Влада зараз відстає від громади, суспільства в розумінні того, що треба жити не тільки по закону, а й по правді, по справедливості.
Проблема і в війні з Російською Федерацією, вона також не дозволяє сконцентруватися на важливих питаннях. Дай Боже, щоб та війна нашими молитвами з вірою і любов’ю закінчилася,
Ваше ставлення до перемир’я на Донбасі. Думки суспільства спочатку розділилися, багато радикально налаштованих людей виступали за війну до перемоги?
Я жодним чином не підтримую намагань всіх "радикалів" та їм подібних зробити "політичний бліцкриг" на дискредитації Президента. Це тепер небезпечно й гратиме на руку Путіну. Є реальність, яку важко сприйняти, але неможливо обійти. Частиною цієї реальності є той факт, що українська армія сьогодні не може у фронтальному зіткненні протистояти російській. Це підтверджують не лише наші аналітики, але й аналітики НАТО. Кожний день миру дає нашій армії збільшення сил і засобів. Почались поставки зброї з Заходу. Головним задумом Порошенка є затягування часу для переозброєння і накопичення сил.Я на його боці.
Крім того зараз санкції Заходу щодо нашого ворога починають діяти, ціна на нафту падає, то ж пауза може бути рятівною для нас. Головне у кожній війні - саме в тому, щоб виграти не окрему битву, а власне всю війну. І бажано з найменшими втратами. Будьмо стриманими й не даймо ворогові своєю брехнею посіяти розбрат між нами, українцями. І пам'ятаймо, що гасло йти "на Київ" - розроблене в лабораторіях Кремля. То ж не треба його цитувати Путіну на радість.
Ви торкнулися тієї неправди, яка оприлюднюється Росією щодо України. Це, починаючи від трибуни ООН, де там знаменитий посол Чуркін розказує якісь дивні речі і закінчуючи пропагандою в середині країни. Як з цим боротися?
Ви знаєте, якщо іти методом Гітлера, Путіна, то можна будь-якого опонента, чи то на державному рівні, чи на персональному, очорнити, як кажуть по принципу – «більше брехні, щось тай залишиться».
Деякі ЗМІ і особи вже ведуть передвиборчу компанію так, як вони її розуміють, як дозволяє їм їх виховання. В хід ідуть маніпуляції і відверта брехня проти мене і моєї команди.
Багато брехунів є і в українській політиці загалом. Наприклад - політичний паразит, брехун Ляшко і йому подібні (Олена Бондаренко, Єфремов, Симоненко і т.д.). Таких політиків-брехунів треба вичавлювати з української політики.
Брехня щодо України на міждержавному рівні з боку Кремля і ФСБ. Говорять про "київську хунту", а під класичне визначення хунти найкраще підпадає сучасний режим в Кремлі - вибори без вибору, свободи слова немає, тиск на інакомдумців, все суспільство живе в Росії в страху. Щодо українських військових вживають слово "карателі", хоча насправді справжній терор, рекет, грабежі, мародерства... - це практика сепаратистів, терористів і російської армії.
Але ви знаєте, політики і країни, які мають довгострокову перспективу і хочуть довго в політикумі знаходитися, чи відносно довго, то вони не можуть дозволяти собі таких речей, тому, що чим закінчувалася та вся брехня, для них особисто в тому числі і в плані фізичному, в плані фізичного знищення, ми знаємо. Тому краще, нехай воно буде повільно, хай воно буде – не ти когось маєш оббріхувати, а хай тебе оббріхують, але в любому випадку завжди правда і справедливість виграє.
В цьому в мене жодних сумнівів немає, тому, що, ви знаєте, згадуючи хресну дорогу і згадуючи, як ображали Ісуса Христа перед розп’яттям, це якраз можна порівняти правду з злом. Тому досягнути мети тимчасово можна будь-яким шляхом: і праведним, і неправедним, але тільки вічного життя не буде. Тому, безумовно, буду обирати правду і справедливість. Правда завжди перемагає.
Ви зараз проводите багато зустрічей із колективами, з виборцями, з громадами, що ви відчуваєте, які проблеми у людей? Чи цікаво людям вас слухати?
Ви знаєте, відчуваю повну підтримку, відчуваю багато проблем, які у людей є і найголовніше, що починаю з того свою зустріч, що кажу: «Ви, громадяни, повинні задавати мені ті запитання, які є абсолютно жорсткими, але вони на вашу думку є актуальними». Тому, що дякувати мені за ті речі, які я роблю, я і сам знаю про позитивні речі.
Інколи люди приходять на зустріч з якоюсь упередженою думкою. Але наприкінці зустрічі в абсолютній більшості люди об’єднуються, не хочуть відпускати, розуміють, що брехня, про яку ми перед цим говорили, вона також була їм нав’язана або через телевізор, або, як кажуть, «сарафанне радіо», але є те, що я казав, що правда повільно але впевнено завжди переможе.
Про що найбільше запитують?
Основні речі, я би так на декілька таких трендів це все розділив. Безумовно, на кожній зустрічі питають, як воно дійсно було в конфлікті з Ляшком. Потім другий тренд – це децентралізація влади, політикуму, економіки і фінансів, про те, якою повинна бути виборча система в Україні... Запитують про вулицю Набережну, тому що і на цю тему було також багато брехні і маніпуляцій.
Ви кажете про Ляшка запитують… Нібито ця тема вже давно зрозуміла…
На кожній зустрічі мене запитують, як все ж таки відбувалася ситуація з Ляшком, що залишилося «за кадром»?
Пояснюю: коли я, проходячи поряд, почув як цей політичний паразит Ляшко на камеру телеканалу Інтер, якийсь вже сотий раз розповідає про те, що всі крім нього зрадники, перевертні і брехуни, що тільки він «справжній воїн», я підійшов у присутності телекамер і хотів задати йому запитання. Він сказав: «почекай». Я ще 5 хвилин чекав, як він далі брехав. Потім я задав запитання: «Як задалеко виможете зайти у своїй брехні, перекручуваннях і маніпуляції інформацією?» Він сказав: «Звідки ти взявся, іди звідси проплачений троль».
Потім, як я почув, я дав відсіч, бо у мене є повага до себе. Коли я вже пішов і робив все, щоб уникнути конфлікту, він ще одну фразу образливу кинув і цього я вже не міг стерпіти. Дав ляпаса. Не думав, що цей ляпас приведе «супермена» до таких «танців». На перших початках я може і чув деяку критику свого вчинку від людей. Але це був перший крок, який зламав «мильну бульку», якою є Ляшко і ті перевертні, які його фінансують – Льовочкін і Фірташ. Це показало людям його істинне лице.
Хотів би зауважити, що 16 вересня, коли голосувався закон про люстрацію, то Ляшка не було в залі і інша особа намагалася за нього проголосувати, Я не дав можливості без присутності особи карточці проголосувати. І тепер нехай пояснить суспільству де він був, і чому не голосував.
Певно займався якимось піаром..
Звичайно, певно когось оббріхував у той час. Я не розумію тих нардепів, які брешуть, маніпулюють, які, фактично, роблять свою політичну кар’єру на війні. Переконаний, ні Ляшко, ні його так звана Радикальна партія не пройде у ВРУ і це буде величезним досягненням народу України.
Ляшко зараз якраз виступає за війну. Він виконує замовлення сил пов’язаних з Кремлем. І. крім того, він боїться миру, бо тоді не матиме на чому спекулювати і не матиме шансів на виборах. А все більше людей, в тому числі і на Сході, розуміють, що війна – це біда, смерть і що це гірший сценарій.
Як децентралізувати владу, що треба робити з місцевим самоврядуванням?
Що таке сьогодні будь-яка рада – сільська, міська, районна, обласна. Це все пострадянське надбання. Всі, хто жив при СРСР добре пам’ятає, що усім радам давалась вказівка від компартії і всі голосували під дудочку. Це була показуха начебто якогось впливу суспільства. Тобто, що ті люди, які обирають депутатів, ніби на щось впливають. Фактично, що сказав керівник партії, усі робили по всій державі.
В 1991 році вправні політчині ділки зрозуміли, що ніхто їм команди давати не буде, вони ставши депутатами, зможуть «розкачувати» сільських голів, міських, президента. Вони, начебто починають з чимось боротися, а потім об’єднюються в злочинне угрупування і починають грабувати села, міста, Україну.
Тому тут я радикальний, але в хорошому значенні цього слова (сміється). Ті ради, в тому вигляді, що вони є зараз їх потрібно ліквідувати. Натомість зробити децентралізацію, як фінансів, бюджету, так і політичної системи. Ми повинні розділити місто на райони, як це є в США, в Європі, і обрати окремих мікро-мерів від окремих районів міста. Скажімо, поділити Івано-Франківська на 10 районів. Вони і складуть раду міста нового типу.
Рада повинна розподілити кошти між районами, а частину залишити на рівні мера міста на загальні потреби міста – фінансування лікарень, шкіл, доріг.
Ми повинні також прийняти другий закон про відкликання поадових виборних особи. Для ініціації голосування за відкликання потрібно зібрати 5% підписів виборців, і якщо 30% прийде на голосування і 51% з тих, хто взяли участь, проголосують за відкликання, то призначаються вибори нового мера. Або ж можна відкликати «за допомогою» правоохоронних органів.
Але це процес складний, таким змінам повинні передувати і зміни до Конституції?
Звичайно. Але кожна дорога, навіть найдальша, починається з першого кроку. Якщо збереться 300 голосів, то за один день можна все проголосувати. Головоне, щоб люди хотіли цього процессу.
Бо зараз в нас міська рада – 60 депутатів. Міська рада перетворилася в «спілку лобістів». Деякі партії вже навіть зробили систему смотрящих в місті. Ось треба поставити кіоск, то ти найперше піди з депутатом «порішай». А потім ще з архітектором, виконкомом, комісіями… Ви запитайте в яких умовах змушений працювати малий бізнес – ще і копійки не заробив, а вже всім роздаєш гроші.
Та система, яку назвав, вона автоматично це все зламає. Толку з тих усіх засідань немає. Я був депутатом обласної ради і з свого досвіду скажу, що нічого конструктивного обласна рада не несе.
Паралельно має бути закон про відповідальність. Взяв хабар – від 15 і 50 років тюрми і конфіскація майна твого і родичів. Думаю, що люди задумаються і змінюватимуть свою стратегію в житті.
При тій системі, яка існує, люди приходять у ради пішки, а звідти виїжджають на дорогих машинах зі статками, а люди далі живуть як жили.
Що стосується Верховної Ради, то, безумовно, достатньо буде і 200 депутатів. Але вона має бути двохпалатна – 200 депутатів в палаті представників, і 100 сенаторів в верхній палаті.
У верхній палаті цих 100 депутатів мають пройти колосальну люстрацію і для них має бути написаний окремий закон про люстрацію. Це все цілком реалістично. Думаю, що разом із людьми ми досягнемо цих перетворень. Переконаний, що є достатньо людей, які розуміють, що потрібні зміни. І якщо змін не буде, то люди їм спокійного життя не дадуть. Не за це гинула Небесна Сотня і люди, що зараз у зоні АТО. Тому я проситиму людей про підтримку.
ВРУ вдасться знайти критичну масу так само мислячих, як ви, депутатів?
Не зможемо найти, то попросимо людей допомогти. Коли приймався закон про люстрацію, то люди дуже «допомогли». Було декліьк атисяч людей навколо Ради. Знову запалали шини… Думаю, що це спонукало багатьох депутатів проголосувати.
Громада повинна завжди чинити тиск на владу, інакше знову все потоне в домовленостях і корупції.
Президент лобіює питання Антикорупційного бюро… Є і його критики, мовляв багато повноважень і мало відповідальності…
Має бути якась структура, там де є незаангажовані люди, за якими немає корупційних схем. Це на повістці дня. Думаю, що депутати підтримають цей закон.
Ви стали автором законопроекту про те, щоб дозволити місцевим радам вільно обирати банківську установу для розміщення бюджетних рахунків. Система державного Казначейства дискредитована?
Сьогодні у ВРУ немає системності у розгляді законопроектів. Тобто, про який подавати законопроект в сесійну залу, фактично, вирішують керівники депутатських фракцій. Це дискримінація інших депутатів. Закони повинні розглядатися у тій послідовності, у якій вони подані, окрім тих, які є першочерговими за поданням Президента, Уряду.
Я хотів подати закон про розірванняУгоди про дружбу і співробітництво із Росією, але мені сказали, що в березні вже хтось подав подібний законопроект, і що я повинен з автором попрацювати і внести попраки до нього. Але тоді виникає питання - чому його дотопер не розглянули? Ми що, далі «дружимо» з Росією?
Я зареєстрував інший законопроект за яким фактично ламав монополію фінансової влади державного Казначейства. Ми повинні працювати по іншому, тому що Казанчейство – це банк нікчемний і у нього немає грошей, то чому відж цього мають страждати громади? Пам’ятаєте річної давності біг-борди «Азаров, поверни Івано-Франківську гроші на дороги!» І зараз ситуація часто аналогічна – гроші на рахунку місто має, а Казначейство їх не віддає місяцями. Знову мер повинен їханти «рішати», вести якісь пакунки, щоб забрати гроші, які громада заробила!
У нас коло Буковелю будують дитячий садочок і два роки його не можуть накрити, бо не переводять гроші. Хоча на рахунках мільйони. Це дискримінація. Взяли ваші гроші і використовують, як хочуть. Ці речі треба ліквідовувати. І чоум мій законопроект ніхто не поставив? Та тому, що він резонансний і він нікому не вигідний з тих, хто тримає ці гроші. Руйнування цієї схеми – це якраз і один із кроків деценралізації.
Тема АТО, допомоги АТО. Вся соціологія говорить про те, що це тема стала для людей важливіша навіть, аніж стан доріг…
Якщо ми не виграємо війну, то нам дороги не будуть потрібні. Давайте кожен допомагати нашій армії. У нашій державі деградована система безпеки і оборони, знищена армія. Ніхто нерозуміє, що таке керівництво армії, що таке стратегія, тактика веденян війни. Усе це знищено. Поки це відбудується, то пройде ще час. Переконаний, що добре, що зараз є затишшя.
Не хотілось би, щоб ми воювали «не знати чим», і «не знати як»«до останньої краплі крові і до останнього солдата». Нам цього не треба. Якщо є хоч якась можливість зупинити війну – це треба робити.
Світова спільнота об'єдналася санкціями. Технологічно, світова війна проти Росії уже йде. Ми цього не до оцінюємо. Всі ті речі, які зараз вирішуються різноманітними новітніми технологіями, вони все вирішують. У Росії є тільки енергоресурси, немає ніяких новітніх технологій. Ресурси можуть закінчитися. Ціна нафти вже впала нижче 100 доларів, то відповідно Росія починає уже «їсти» те, що має в резервах.
Думаю, що Росія розпадеться сама по собі. Бо злочинна імперія, яка будувалася на брехні і крові, не може довго існувати. Буде відновлена справедливість. Вернеться Київська Русь, а Росія буде розділена на краї, де люди об’єднаються за патріотичними і економічними настроями. Переконаний, що у будь-якому випадку, ми виграємо. Бог на нашій стороні.
Як людям діяти у цій ситуації?
Нам нема чого боятися, бо рівень патріотизму у нас високий і Незалежність підтримують більше 90 відсотків людей, аготових воювати за цілісність країни у нас вже більше 50%. Тому, переконаний, що якщо почнеться повномасштабна війна, то кожен візьме автомат і захищатиме свою країну. У тому числі і я, і ви. Але найголовніше, кожен має зрозуміти, що повинен займатися тим, що вміє робити найкраще. Брехнею і популізмом займатися і у такий спосіб допомагати ворогу не можна.
Ми живемо в цікавий час. Формуються нові реалії, нові цінності, нова духовність. Йдуть зміни соціальні, політичні і інші, але тим не менше віра в Бога, відповідно – правда, справедливість, – ті цінності, які сьогодні об’єднують і в Європі, і в Америці, і в Канаді найкращих людей, стають домінуючими.
