Нові сторінки історії: яким буде храмовий комплекс на Старунській горі (ФОТО)

У селі Старуня, 22 серпня, Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав здійснить Чин освячення нового храму блаженного священномученика Симеона Лукача.

Священнослужителі Відпустового центру о. Юрій Сидір, о. Володимир Лукашевський та архітектор Юрій Ковальчук поділилися історією будівництва та символічністю новозбудованої святині, а також розповіли про глибоке духовне значення постаті блаженного для сучасної України. 

Про це повідомляють у пресслужбі Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, пише Фіртка.

Розвиток Відпустового центру в Старуні не був спланований одразу в нинішньому масштабі. Отець Юрій Сидір ділиться спогадами про те, як усе починалося:

«Історія центру почалася з освячення музею, але його розвиток відбувався поетапно. Спочатку не було планів створювати Відпустовий центр у тому масштабі, яким ми бачимо його сьогодні. Все росло й формувалося поступово.

Початком стало 29 квітня 2018 року, коли відзначали 125-ту річницю від дня народження блаженного Симеона Лукача.

Тоді Блаженніший Святослав висловив побажання, щоб люди приїжджали на батьківщину Симона Лукача, аби глибше пізнати його постать. Це стало поштовхом для розширення ідеї, яка перетворилася на прагнення створити Відпустовий центр».

Зі зростанням кількості паломників, що приїжджали не лише у святкові дні, виникла гостра потреба в просторі для молитви.

«Виникла потреба, щоб люди могли зупинятися не тільки в музеї, а й мати місце для молитви. Тоді й зародилася ідея збудувати Хресну дорогу, щоб паломники могли затриматися тут довше», — додає отець Юрій.

Згодом, коли це місце проголосив відпустовим, ідея маленького храму трансформувалася в прагнення збудувати велику святиню.

Отець Володимир Лукашевський підкреслює, що постать Симеона Лукача є особливо важливою через його зв’язок з рідною землею та боротьбу з тим самим ворогом, з яким сьогодні стикається Україна.

«Симеон Лукач є особливим, тому що це його рідне село. Він тут народився, зростав, ходив до початкової школи, а згодом душпастирював як священник у Старуні та навколишніх селах».

Він також додає, що пам’ять про святого бережуть насамперед місцеві люди, які стали ініціаторами будівництва.

Чому постаті наших новомучеників резонують із життям сучасної людини? Отець Володимир відповідає:

«Найперше, тому що вони є нашими сучасниками. Блаженний Симеон Лукач помер 61 рік тому, і досі живуть люди, які його пам’ятають. Вони також близькі нам тим, що є українцями, які розуміли наш менталітет, спілкувалися нашою мовою…

Більше того, вони постраждали від того самого ворога, якого ми маємо сьогодні». Це дає нам впевненість, що вони «найкраще розуміють нас, коли ми звертаємось до них у молитвах».

Особливе місце в духовному житті блаженного займала Євхаристія. Отець Володимир згадує проповідь Блаженнішого Святослава, який говорив, що «наші блаженні й сповідники віри завжди мали велику любов, велике набоженство до Євхаристії».

У своїх рукописах Симеон Лукач закликав вірних «часто відвідувати Цього найбільшого Євхаристійного В’язня Любові».

Архітектор Юрій Ковальчук називає свою участь у цьому проєкті паломництвом, що докорінно змінило його світогляд. Він приєднався до ініціативи наприкінці 2018 року, коли група місцевих людей планувала збудувати Хресну дорогу. Юрій запропонував додати архітектурного наповнення.

«Коли ми працювали над концепцією, з’явився задум виноградної лози, яка ніби збивається вгору і відгинається під вагою головного грона — Гробу Господнього.

Ця ідея всім дуже сподобалася, і я бачив у людей навіть сльози на очах. Адже емоція в архітектурі має саме таку місію — зачепити».

Згодом виникла ідея будівництва храму. За словами архітектора, замість звичної хрестовокупольної структури було обрано сміливе рішення, яке не конфліктує з природою.

«Для мене, як архітектора, це було непросте завдання, адже ми всі звикли до класичної хрестово-купольної структури храму…

Але поступово ставало зрозуміло: ми не в місті, а в середовищі, де головною є природа. Тому архітектура мала не заважати їй, а доповнювати й підкреслювати.

Головна архітектурна ідея — це символізм: «нава храму розташована під землею — як символ таємної молитви. А світлий білий купол, що виривається нагору, символізує силу віри та Євангельську правду, яка прориває темряву».

Архітектура храму — це «сміливий крок.. Виклик для нас і для суспільства. Ми щиро віримо, що вона може стати початком переосмислення класичної сакральної архітектури».

Будівництво храму стало можливим завдяки фінансовій та фізичній підтримці вірян, зокрема «вихідців з цього села, батьківщини блаженного Симона Лукача», та місцевих жителів. Як зазначає отець Юрій Сидір, ці люди продовжують справу свого святого земляка.

Відвідувачі центру відчувають реальну дію Духа Святого. Отець Володимир Лукашевський свідчить, що це місце змінило і самих священників, і паломників.

«Найбільше ж Божого Милосердя люди відчувають у Таїнстві Сповіді. Пригадую випадок, коли літня людина вперше в житті посповідалась, сказавши: “Не знаю, чому, але хочу зробити це саме сьогодні”. Це дія Святого Духа».

У центрі діє постійна молитовна програма.

«24 лютого 2022 року, коли почалася повномасштабна війна, виник задум щоденної вечірньої молитви. Відтоді і донині, і, думаю, так буде надалі, щовечора о 18:00 триває молитовна програма».

Мета цього — щоб людина не просто відвідала місце, а «справді брала участь у богослужіннях, приступала до Таїнств, переживала Покаяння й Євхаристію».

Юрій Ковальчук додає, що це не просто будівництво, а постійний процес, який він проживає щодня.

«Коли закриваю очі, можу промайнути всі етапи будівництва: від пошуків точок для геологічних свердловин, розробки котловану, фундаментних робіт, до поступового зведення собору».

Він завершує розмову думкою, що творці храму «не переписують історію, а пишуть нові сторінки історії, яку розпочав Симон Лукач».

За словами архітектора, основна нава храму розрахована на дві тисячі людей, але завдяки інфраструктурі та можливості трансформації нижньої церкви, комплекс може прийняти одночасно від 15 до 20 тисяч людей.

А отець Володимир Лукашевський підсумовує словами з Євангелія:

«”В домі Отця жител багато”. Всі, хто бажає, завжди знайдуть місце, де бути».



Коментарі ()

07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

625
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

1979 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3055
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2540 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5294
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

3084

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

413

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

579

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1057
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8394
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10877
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5259
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

638
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

509
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22568
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

879
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5393
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1012
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1029
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1304
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1589