Нові сторінки історії: яким буде храмовий комплекс на Старунській горі (ФОТО)

У селі Старуня, 22 серпня, Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав здійснить Чин освячення нового храму блаженного священномученика Симеона Лукача.

Священнослужителі Відпустового центру о. Юрій Сидір, о. Володимир Лукашевський та архітектор Юрій Ковальчук поділилися історією будівництва та символічністю новозбудованої святині, а також розповіли про глибоке духовне значення постаті блаженного для сучасної України. 

Про це повідомляють у пресслужбі Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, пише Фіртка.

Розвиток Відпустового центру в Старуні не був спланований одразу в нинішньому масштабі. Отець Юрій Сидір ділиться спогадами про те, як усе починалося:

«Історія центру почалася з освячення музею, але його розвиток відбувався поетапно. Спочатку не було планів створювати Відпустовий центр у тому масштабі, яким ми бачимо його сьогодні. Все росло й формувалося поступово.

Початком стало 29 квітня 2018 року, коли відзначали 125-ту річницю від дня народження блаженного Симеона Лукача.

Тоді Блаженніший Святослав висловив побажання, щоб люди приїжджали на батьківщину Симона Лукача, аби глибше пізнати його постать. Це стало поштовхом для розширення ідеї, яка перетворилася на прагнення створити Відпустовий центр».

Зі зростанням кількості паломників, що приїжджали не лише у святкові дні, виникла гостра потреба в просторі для молитви.

«Виникла потреба, щоб люди могли зупинятися не тільки в музеї, а й мати місце для молитви. Тоді й зародилася ідея збудувати Хресну дорогу, щоб паломники могли затриматися тут довше», — додає отець Юрій.

Згодом, коли це місце проголосив відпустовим, ідея маленького храму трансформувалася в прагнення збудувати велику святиню.

Отець Володимир Лукашевський підкреслює, що постать Симеона Лукача є особливо важливою через його зв’язок з рідною землею та боротьбу з тим самим ворогом, з яким сьогодні стикається Україна.

«Симеон Лукач є особливим, тому що це його рідне село. Він тут народився, зростав, ходив до початкової школи, а згодом душпастирював як священник у Старуні та навколишніх селах».

Він також додає, що пам’ять про святого бережуть насамперед місцеві люди, які стали ініціаторами будівництва.

Чому постаті наших новомучеників резонують із життям сучасної людини? Отець Володимир відповідає:

«Найперше, тому що вони є нашими сучасниками. Блаженний Симеон Лукач помер 61 рік тому, і досі живуть люди, які його пам’ятають. Вони також близькі нам тим, що є українцями, які розуміли наш менталітет, спілкувалися нашою мовою…

Більше того, вони постраждали від того самого ворога, якого ми маємо сьогодні». Це дає нам впевненість, що вони «найкраще розуміють нас, коли ми звертаємось до них у молитвах».

Особливе місце в духовному житті блаженного займала Євхаристія. Отець Володимир згадує проповідь Блаженнішого Святослава, який говорив, що «наші блаженні й сповідники віри завжди мали велику любов, велике набоженство до Євхаристії».

У своїх рукописах Симеон Лукач закликав вірних «часто відвідувати Цього найбільшого Євхаристійного В’язня Любові».

Архітектор Юрій Ковальчук називає свою участь у цьому проєкті паломництвом, що докорінно змінило його світогляд. Він приєднався до ініціативи наприкінці 2018 року, коли група місцевих людей планувала збудувати Хресну дорогу. Юрій запропонував додати архітектурного наповнення.

«Коли ми працювали над концепцією, з’явився задум виноградної лози, яка ніби збивається вгору і відгинається під вагою головного грона — Гробу Господнього.

Ця ідея всім дуже сподобалася, і я бачив у людей навіть сльози на очах. Адже емоція в архітектурі має саме таку місію — зачепити».

Згодом виникла ідея будівництва храму. За словами архітектора, замість звичної хрестовокупольної структури було обрано сміливе рішення, яке не конфліктує з природою.

«Для мене, як архітектора, це було непросте завдання, адже ми всі звикли до класичної хрестово-купольної структури храму…

Але поступово ставало зрозуміло: ми не в місті, а в середовищі, де головною є природа. Тому архітектура мала не заважати їй, а доповнювати й підкреслювати.

Головна архітектурна ідея — це символізм: «нава храму розташована під землею — як символ таємної молитви. А світлий білий купол, що виривається нагору, символізує силу віри та Євангельську правду, яка прориває темряву».

Архітектура храму — це «сміливий крок.. Виклик для нас і для суспільства. Ми щиро віримо, що вона може стати початком переосмислення класичної сакральної архітектури».

Будівництво храму стало можливим завдяки фінансовій та фізичній підтримці вірян, зокрема «вихідців з цього села, батьківщини блаженного Симона Лукача», та місцевих жителів. Як зазначає отець Юрій Сидір, ці люди продовжують справу свого святого земляка.

Відвідувачі центру відчувають реальну дію Духа Святого. Отець Володимир Лукашевський свідчить, що це місце змінило і самих священників, і паломників.

«Найбільше ж Божого Милосердя люди відчувають у Таїнстві Сповіді. Пригадую випадок, коли літня людина вперше в житті посповідалась, сказавши: “Не знаю, чому, але хочу зробити це саме сьогодні”. Це дія Святого Духа».

У центрі діє постійна молитовна програма.

«24 лютого 2022 року, коли почалася повномасштабна війна, виник задум щоденної вечірньої молитви. Відтоді і донині, і, думаю, так буде надалі, щовечора о 18:00 триває молитовна програма».

Мета цього — щоб людина не просто відвідала місце, а «справді брала участь у богослужіннях, приступала до Таїнств, переживала Покаяння й Євхаристію».

Юрій Ковальчук додає, що це не просто будівництво, а постійний процес, який він проживає щодня.

«Коли закриваю очі, можу промайнути всі етапи будівництва: від пошуків точок для геологічних свердловин, розробки котловану, фундаментних робіт, до поступового зведення собору».

Він завершує розмову думкою, що творці храму «не переписують історію, а пишуть нові сторінки історії, яку розпочав Симон Лукач».

За словами архітектора, основна нава храму розрахована на дві тисячі людей, але завдяки інфраструктурі та можливості трансформації нижньої церкви, комплекс може прийняти одночасно від 15 до 20 тисяч людей.

А отець Володимир Лукашевський підсумовує словами з Євангелія:

«”В домі Отця жител багато”. Всі, хто бажає, завжди знайдуть місце, де бути».



Коментарі ()

30.09.2025
Діана Струк

Про те, як проходили вибори нового ректора КНУВС, використання штучного інтелекту в навчанні, запоруку успіху та чому університет має стати дослідницьким, переможниця виборів на посаду ректора Валентини Якубів розповіла журналістці Фіртки.

1668
28.09.2025

Фіртка дослідила, як стерилізація, притулки та правила впливають на життя міста.  

1635
24.09.2025
Павло Мінка

Останнім часом медіа дедалі частіше повідомляють про екологічні проблеми на Івано-Франківщині, що турбують місцевих жителів і змушують замислитися про стан довкілля.  

836
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

2105 3
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

1084
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

2348

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

1823

"Творча еволюція" - трактат Анрі Бергсона, який важливий для прочитання митцям перш за все. Трактат отримав світове визнання в формі Нобелівської премії, спробуємо визначити, що саме там є такого визначного. 

357

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

1256

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

1216
27.09.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2726
23.09.2025

Станом на 1 вересня 2025 року сільськогосподарські товаровиробники регіону зібрали зернові та зернобобові культури на площі 84 тисяч га — на 4,4% більше, ніж на початок вересня 2024 року.  

547
19.09.2025

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

980
26.09.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

2745
19.09.2025

Протягом 20-21 вересня в селі Погоня, що на Івано-Франківщині, відбудеться ювілейна 30-та Міжнародна проща вервиці за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

1600
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

564
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1828
23.09.2025

Родзинкою Форуму став перегляд його учасниками вже культової сучасної постановки-мюзиклу «Наталка Полтавка» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру.  

1298 5
29.09.2025

"Сьогодні, коли тиранія знову загрожує Європі, ми й наші союзники разом підтримуємо Україну, щоб стримати агресію та забезпечити мир", — сказав Король Великої Британії Чарльз III 17 вересня в Лондоні на вечері на честь державного візиту президента США до Британії, пильно дивлячись на президента США.

459
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

1164
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1600
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1996