Нові сторінки історії: яким буде храмовий комплекс на Старунській горі (ФОТО)

У селі Старуня, 22 серпня, Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав здійснить Чин освячення нового храму блаженного священномученика Симеона Лукача.

Священнослужителі Відпустового центру о. Юрій Сидір, о. Володимир Лукашевський та архітектор Юрій Ковальчук поділилися історією будівництва та символічністю новозбудованої святині, а також розповіли про глибоке духовне значення постаті блаженного для сучасної України. 

Про це повідомляють у пресслужбі Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, пише Фіртка.

Розвиток Відпустового центру в Старуні не був спланований одразу в нинішньому масштабі. Отець Юрій Сидір ділиться спогадами про те, як усе починалося:

«Історія центру почалася з освячення музею, але його розвиток відбувався поетапно. Спочатку не було планів створювати Відпустовий центр у тому масштабі, яким ми бачимо його сьогодні. Все росло й формувалося поступово.

Початком стало 29 квітня 2018 року, коли відзначали 125-ту річницю від дня народження блаженного Симеона Лукача.

Тоді Блаженніший Святослав висловив побажання, щоб люди приїжджали на батьківщину Симона Лукача, аби глибше пізнати його постать. Це стало поштовхом для розширення ідеї, яка перетворилася на прагнення створити Відпустовий центр».

Зі зростанням кількості паломників, що приїжджали не лише у святкові дні, виникла гостра потреба в просторі для молитви.

«Виникла потреба, щоб люди могли зупинятися не тільки в музеї, а й мати місце для молитви. Тоді й зародилася ідея збудувати Хресну дорогу, щоб паломники могли затриматися тут довше», — додає отець Юрій.

Згодом, коли це місце проголосив відпустовим, ідея маленького храму трансформувалася в прагнення збудувати велику святиню.

Отець Володимир Лукашевський підкреслює, що постать Симеона Лукача є особливо важливою через його зв’язок з рідною землею та боротьбу з тим самим ворогом, з яким сьогодні стикається Україна.

«Симеон Лукач є особливим, тому що це його рідне село. Він тут народився, зростав, ходив до початкової школи, а згодом душпастирював як священник у Старуні та навколишніх селах».

Він також додає, що пам’ять про святого бережуть насамперед місцеві люди, які стали ініціаторами будівництва.

Чому постаті наших новомучеників резонують із життям сучасної людини? Отець Володимир відповідає:

«Найперше, тому що вони є нашими сучасниками. Блаженний Симеон Лукач помер 61 рік тому, і досі живуть люди, які його пам’ятають. Вони також близькі нам тим, що є українцями, які розуміли наш менталітет, спілкувалися нашою мовою…

Більше того, вони постраждали від того самого ворога, якого ми маємо сьогодні». Це дає нам впевненість, що вони «найкраще розуміють нас, коли ми звертаємось до них у молитвах».

Особливе місце в духовному житті блаженного займала Євхаристія. Отець Володимир згадує проповідь Блаженнішого Святослава, який говорив, що «наші блаженні й сповідники віри завжди мали велику любов, велике набоженство до Євхаристії».

У своїх рукописах Симеон Лукач закликав вірних «часто відвідувати Цього найбільшого Євхаристійного В’язня Любові».

Архітектор Юрій Ковальчук називає свою участь у цьому проєкті паломництвом, що докорінно змінило його світогляд. Він приєднався до ініціативи наприкінці 2018 року, коли група місцевих людей планувала збудувати Хресну дорогу. Юрій запропонував додати архітектурного наповнення.

«Коли ми працювали над концепцією, з’явився задум виноградної лози, яка ніби збивається вгору і відгинається під вагою головного грона — Гробу Господнього.

Ця ідея всім дуже сподобалася, і я бачив у людей навіть сльози на очах. Адже емоція в архітектурі має саме таку місію — зачепити».

Згодом виникла ідея будівництва храму. За словами архітектора, замість звичної хрестовокупольної структури було обрано сміливе рішення, яке не конфліктує з природою.

«Для мене, як архітектора, це було непросте завдання, адже ми всі звикли до класичної хрестово-купольної структури храму…

Але поступово ставало зрозуміло: ми не в місті, а в середовищі, де головною є природа. Тому архітектура мала не заважати їй, а доповнювати й підкреслювати.

Головна архітектурна ідея — це символізм: «нава храму розташована під землею — як символ таємної молитви. А світлий білий купол, що виривається нагору, символізує силу віри та Євангельську правду, яка прориває темряву».

Архітектура храму — це «сміливий крок.. Виклик для нас і для суспільства. Ми щиро віримо, що вона може стати початком переосмислення класичної сакральної архітектури».

Будівництво храму стало можливим завдяки фінансовій та фізичній підтримці вірян, зокрема «вихідців з цього села, батьківщини блаженного Симона Лукача», та місцевих жителів. Як зазначає отець Юрій Сидір, ці люди продовжують справу свого святого земляка.

Відвідувачі центру відчувають реальну дію Духа Святого. Отець Володимир Лукашевський свідчить, що це місце змінило і самих священників, і паломників.

«Найбільше ж Божого Милосердя люди відчувають у Таїнстві Сповіді. Пригадую випадок, коли літня людина вперше в житті посповідалась, сказавши: “Не знаю, чому, але хочу зробити це саме сьогодні”. Це дія Святого Духа».

У центрі діє постійна молитовна програма.

«24 лютого 2022 року, коли почалася повномасштабна війна, виник задум щоденної вечірньої молитви. Відтоді і донині, і, думаю, так буде надалі, щовечора о 18:00 триває молитовна програма».

Мета цього — щоб людина не просто відвідала місце, а «справді брала участь у богослужіннях, приступала до Таїнств, переживала Покаяння й Євхаристію».

Юрій Ковальчук додає, що це не просто будівництво, а постійний процес, який він проживає щодня.

«Коли закриваю очі, можу промайнути всі етапи будівництва: від пошуків точок для геологічних свердловин, розробки котловану, фундаментних робіт, до поступового зведення собору».

Він завершує розмову думкою, що творці храму «не переписують історію, а пишуть нові сторінки історії, яку розпочав Симон Лукач».

За словами архітектора, основна нава храму розрахована на дві тисячі людей, але завдяки інфраструктурі та можливості трансформації нижньої церкви, комплекс може прийняти одночасно від 15 до 20 тисяч людей.

А отець Володимир Лукашевський підсумовує словами з Євангелія:

«”В домі Отця жител багато”. Всі, хто бажає, завжди знайдуть місце, де бути».



Коментарі ()

21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

705
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1510
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1581
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1377
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3531
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2327

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1026

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1334

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1408

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2724
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

611
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6316
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6305
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

544
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

758
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

970
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1753
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6946 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

296
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1046
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1705
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1959