Ось вже другий тиждень, нотаріальну спільноту лихоманить, а простий українець не має можливості зрозуміти, що це за чергове покращення - нотаріус в кожне село.
Ніби основний меседж - доступність та комфорт. Однак, як виявляється не все так просто та райдужно. Що саме не так і де є нюанси, спробував пояснити на прикладах і порівняннях Ігор Фріс, відомий український нотаріус, помічник-консультант народного депутата України Олександра Шевченка
За словами правозахисника, законодавець вирішив зробити чергове «покращення на селі» та зробити нових квазінотаріусів - уповноважених осіб органу юстиції, які отримають права на оформлення договорів з нерухомістю та спадщини громадян.
"Справа у тому, що на сьогодні в українських селах та невеличких райцентрах подекуди бракує нотаріусів. Бізнес стоїть, а люди їдуть за кордон. Лишаються лише ті, кому важче всіх. А їм нотаріуси потрібні лише з однією метою - оформити заповіт та спадок.
Чиновники вирішили запровадити альтернативний варіант - уповноважених осіб, які виконуватимуть функції нотаріуса.
У Мін'юсті, зокрема, заявили, що 122 регіони позбавлені нотаріальних послуг. Однак це міф. За офіційними даними, державні нотаріальні контори відсутні в 50 нотаріальних округах. А в цілому без нотаріусів наразі в державі лише 1 район в Україні.
Причина - масова ліквідація держнотконтор, яка здійснюється саме наказами Міністерства юстиції та малі заробітні плати у державних нотаріусів, що заставляє їх шукати вихід в реєстрації приватної нотаріальної діяльності", - зазначає Ігор Фріс.
Ігор Фріс: Покращення в дії? Що тут казати...
Законодавці пропонують щоб тепер справи людей вирішували не професійні нотаріуси, а якісь химерні "особи" без належної освіти, без відповідного досвіду, які ще й призначені зверху і матимуть право оформляти права і майно без жодної відповідальності за заподіяну шкоду.
Варто зауважити, що відповідні зміни запропоновані у проекті закону України № 9140 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості".
З метою інформування та аналізу його норм, спробуємо на прикладі показати, що є наразі і що пропонується зробити, увівши в нотаріат так званих квазінотаріусів - уповноважених Мін'юсту.
1. Вимоги до особи, якій ми довіряємо оформлення своїх прав та майна
НОТАРІУС
1. Потрібно мати повну вищу юридичну освіту (ступінь магістра).
2. Володіти державною мовою.
3. Мати стаж роботи у сфері права не менше шести років. З них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менше трьох років.
4. Потрібно скласти кваліфікаційний іспит (який цього разу з 600 осіб здало близько 30%).
Таким чином: повна юридична освіта здобувається як мінімум 5 років. Далі - 6 років практики. Разом - 11 років та іспит, який навіть дуже «підковані» здають за 2-3 разом (раз у рік).
Натомість
КВАЗІНОТАРІУС - уповноважений юстиції
1. Достатньо отримати ступінь бакалавра за спеціальністю Право.
2. Мати стаж роботи в органах юстиції на посадах, безпосередньо пов'язаних з державним регулюванням, контролем або організацією нотаріату, не менше як два роки.
3. Пройти стажування в органах нотаріату не менше трьох місяців.
Таким чином, потрібно 4 роки провчитись в університеті, 2 роки попрацювати в органах юстиції і 3 місяці походити на практику. У підсумку маємо 6 років 3 місяці.
Цього, виявляється, достатньо, аби особа отримала право вчиняти нотаріальні дії.
Навіть вимог до знань державної мови не передбачено!
До цього ж в нормативному полі не визначено, які посади в органах юстиції слід вважати такими, що безпосередньо пов'язані з державним регулюванням, контролем або організацією нотаріату. Така невизначеність у законодавстві – сприятливе підґрунтя для зловживань.
Ключові ризики:
По-перше, запропоновані зміни можуть стати причиною того, що нотаріальні дії у відносинах спадкування та відчуження майна вчинятимуться непрофесійними посадовими особами. Як наслідок, шкоди зазнають спадкоємці та набувачі нерухомості, які будуть змушені звертатися до суду аби захистити свої права на спадщину та нерухоме майно.
По-друге, проект закону передбачає спрощений порядок отримання права на нотаріальне оформлення документів для особи, яка пропрацювала не менше п'яти років уповноваженою особою органу юстиції. Для того щоб стати нотаріусом, їй не потрібно складати кваліфікаційний іспит. Такі норми порушують принцип рівності, який закріплений в Конституції України.
2. Вимоги до відшкодування шкоди, яка може бути заподіяна неправомірними діями або помилкою
НОТАРІУС
1. Діяльність кожного нотаріуса застрахована на суму не менше 1000 мінімальних заробітних плат (сьогодні це близько 4-х мільйонів гривень).
2. Гарантія відшкодування шкоди - всім своїм майном.
Натомість
КВАЗІНОТАРІУС - уповноважений юстиції
1. Розмір та порядок відшкодування шкоди відсутній. Передбачається по логіці, що відшкодовуватиме держава. Законом не прописано і не визначено.
Ключові ризики:
Забезпечення прав сторін при нотаріальному безспірному оформленні документів, чи це не те саме, чого прагнуть особи, які звертаються до нотаріусів?
А право на відшкодування шкоди, є одним зі способів порушеного права. Що у свою чергу буде фактично відсутнім при наданні повноважень фейковим особам з широкими правами за запропонованим законопроектом.
3. Архів та збереження документів
НОТАРІУС
1. Зберігає архів документів весь час своєї діяльності. Архів є власністю держави. Після завершення передає в державний нотаріальний архів, що є частиною архівного фонду держави.
2. Несе відповідальність за збереження архіву.
3. Видає дублікати документів, що зберігаються в нього в архіві у випадку втрати або пошкодження документів сторін.
Натомість
КВАЗІНОТАРІУС - уповноважений
1. Архіву не має. Законом не визначений порядок видачі дублікатів такою особою.
Ключові ризики:
Нотаріат базується на принципі непорушності та збережені нотаріального документа. І через 50 і через 70 років, в нотаріуса, який оформляв договір, можливо отримати його дублікат і забезпечити непорушність свого права. Що буде з тими, хто наважиться оформити майно та права в уповноважених - невідомо. Тимчасовість ніколи не мала на меті забезпечити достойне збереження документів.
4. Вимоги до робочого місця та нотаріальна таємниця.
НОТАРІУС
1. Законом визначені чіткі вимоги до робочого місця. Кількість кімнат, архіву, оснащення та безпеки. Вимоги до обладнання та осіб, які перебувають в трудових стосунках з нотаріусом. Поширення на них вимог щодо дотримання нотаріальної таємниці.
2. Заборонено вчиняти дії щодо членів родини та працівників.
3. Нотаріальна таємниця є основою нотаріального провадження та гарантує непорушність нотаріусом інформації про особу та її майно.
Натомість
КВАЗІНОТАРІУС - уповноважений юстиції
1. Відсутні будь-які вимоги.
2. Відсутні вимоги до найманих працівників.
3. Жодного обмеження щодо осіб, відносно яких забороняється вчиняти дії.
4. Жодного обов’язку в дотриманні таємниці вчинюваних дій.
Ключові ризики:
Законопроект ставить під загрозу основу непорушності прав сторін - нотаріальну таємницю. Відсутність чітких вимог до її дотримання, вимог до приміщення, де вчинятимуться дії може спричинити несанкціоновані проникнення в такі приміщення та як результат знищення архівних документів.
Як бачимо, запровадження уповноважених осіб органу юстиції має на меті створення нового органу, діяльність якого може породити нові проблеми, ускладнюючи життя простим українцям, над якими влада і так полюбляє випробовувати свої «реформаторські» експерименти.
Дехто може сказати, що нотаріуси стоять на захисті корпоративних інтересів та своїх прибутків. Однак насамперед, нотаріусу, чи не єдиній державній інституції, сьогодні довіряють до 95% населення. Йдучи до нотаріуса за оформленням свого права чи переоформленням майна, громадянин впевнений, що його права будуть захищені досвідом та беззаперечним авторитетом нотаріального документа. Тому захист цього правового інституту, є основною задачею правової системи держави. Довіра до суду, прокуратури, поліції повинна лише відновитися шляхом реформ. А довіру до нотаріату потрібно саме зберегти, а не знищити.
Доказом безглуздості запропонованих змін є те, що після делегування посадовим особам сільських та селищних рад, прав на оформлення спадщини, майже жодних спадкових справ ними не відкрито. Селяни і надалі вважають нотаріуса, єдиним джерелом захисту їх спадкових прав та належного оформлення спадщини.
Україна «крокує» до європейської спільноти. Там в них є чіткі правила гри. Чіткі норми та пріоритети. Незалежний професійний нотаріус - один з основних постулатів Європейського Союзу та європейського вибору для України. Чи не задля цього норми про нотаріуса, як єдиний орган, на який законом повинно бути покладено оформлення спадщини, прямо прописано в угоді між Україною та ЄС. В угоді ламання через коліно якої, стартував Майдан, який привів до влади «реформаторів», які нехтують її основними постулатами.
І насамкінець. Зрозуміти для чого ламати «Теслу», щоб створити новий «Запорожець» - не можливо. Хоча, може це лише ми, нотаріуси, думаємо про інше. Про «Теслу» і розвиток вперед. А законодавець - про чергові «покращення». Метою яких є тихим сапом відсапати землю - єдине, що лишилося у власності українців.
