Одними із найпоширеніших онлайн-шахрайств є недоставка товарів та фішинг.
Про це в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів начальник відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області, майор поліції Микола Худолій.
"Шахраї розміщують фейкові оголошення про продаж різноманітних речей — від продовольчих товарів до домашніх улюбленців. Часто люди з необережності або довірливості надсилають передплату коштів за товар та надалі його не отримують.
Окрім того, кожен з нас отримував повідомлення на кшталт: «Перейдіть за цим посиланням та проголосуйте за дівчинку» або «Отримайте виплату від держави, перейшовши за лінком...».
На жаль, люди, не перевіряючи, переходять за цими посиланнями, передаючи свої конфіденційні дані, реквізити банківських карток, тим самим втрачають власні заощадження", — каже Микола Худолій.
З його слів, у таких випадках кіберполіцейські оперативно обмінюються інформацією з торговими платформами та банками.
"Але роботу все ж таки ускладнює те, що шахраї маскують свою діяльність, використовують підставні банківські реквізити, так званих дропів [схема, коли люди за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських карток і рахунків — ред.].
Разом з тим, у нас є база, до якої долучені чимало банків, які підписали міжбанківську асоціацію, налагоджена співпраця в онлайн-режимі.
Завдяки цьому, увівши реквізити та суму, яку списали шахраї, вже в найкоротші терміни, без певних бюрократичних процедур, отримуємо інформацію про кінцевого отримувача цих коштів, де їх зняли з рахунку".
Щоб не потрапити на гачок афериста при покупці товарів:
- користуйтесь послугою післяплати;
- намагайтеся дізнатися якомога більше інформації про продавця;
- шукайте відгуки інших клієнтів;
- якщо є можливість, зустрічайтеся з продавцем особисто.
Аби не стати жертвою фішингового шахрайства:
- не переходьте за сумнівними посиланнями, які ви отримали з невідомих номерів чи чатів;
- пам’ятайте, виплати постраждалим здійснюють виключно державними установами;
- перевіряйте офіційні сайти організацій, від імені яких до вас звертаються. За можливості, сконтактуйте з представниками організацій за їхніми офіційними номерами та уточнюйте, чи саме від них ви отримали пропозицію допомоги;
- ніколи не передавайте дані своїх банківських карток чи рахунків стороннім особам та не вводьте їх на сумнівних онлайн-ресурсах. Це стосується CVV або пін-кодів ваших банківських карток.
Більше читайте в матеріалі: Шахраї, псевдомінери, атаки на інфраструктуру та вербування підлітків: інтерв'ю з начальником кіберполіції Івано-Франківщини Миколою Худолієм.
