Назарій Іванів про успіх Брошнів-Осадської ОТГ, ставку на гранти, мандат та мінуси децентралізації

Однією з найуспішніших територіальних громад на Прикарпатті є Брошнів-Осадська. ОТГ засновано 1 грудня 2017 року, а з новим бюджетом вона почала функціонувати з 1 січня 2018-го.

Сьогодні ми розповідаємо про її перші кроки та здобутки за три роки. Про це розпитували у її теперішнього очільника Назарія Іваніва.


Ви працювали директором департаменту будівництва ІФ ОДА. Але незважаючи на хорошу посаду залишили її і вирішили стати очільником ОТГ. Розкажіть чому зробили такий вибір?

Посада обласного рівня беззаперечно хороша, але враховуючи те, що у Брошнів-Осаді живуть мої діти, моя родина, тут зовсім інший адміністративний територіальний устрій, уже не селище, а ціла громада і, звичайно, мені не було байдужим, як вона розвиватиметься. Будучи на посаді директора департаменту та маючи знайомства, колег, з якими працював, я подумав, що з Божою допомогою і підтримкою людей мені вдасться багато чого втілити у реальність. Так і сталося, реалізовано багато проєктів і хочу тут подякувати усім, хто мені допоміг.


Чи виникали якісь проблеми з обєднанням громади?


Спочатку наша громада складалась з трьох населених пунктів: Брошнів-Осада, Креховичі, Кадобна. І вже через пів року нашої діяльності приєдналося село Брошнів. А потім (через рік-півтора) отримали величезну кількість звернень від населених пунктів, які також хотіли приєднатися. Зокрема Голинь, Тужилів, Сваричів, пізніше Раків. Це ті населені пункти, які хотіли бути у складі Брошнів-Осадської ОТГ, але виходячи з того, що ресурс обмежений, ми не можемо взяти всіх. Тому депутатським корпусом прийнято рішення приєднати до нас ще село Раків. Тобто на цих виборах у нас буде п'ять населених пунктів, загальною кількістю 11 100 осіб, і площа майже 100 км2.

Це ті критерії, за якими Мінрегіон відбирав, чи громада буде спроможною.


Чому вибрали саме це село?


Тому що воно суміжне з селом Креховичі. Площа села дуже велика близько 40 км2. І якраз цієї площі нам вистачило для того, щоб ми могли мати близько 100 км2.


Ви майже три роки на посаді голови ОТГ. Розкажіть, що уже вдалось втілити?


Спільними зусиллями ми намагалися охопити кожну галузь. Почали з охорони здоров’я, в першу чергу зробили повністю безоплатні медичні послуги. Попередньо я, як депутат обласної ради посприяв, щоб у лікарні встановили УЗД-апарат, згодом придбали сучасний рентгенодіагностичний комплекс, бо до того там був старий, який мав понад 30 років. Усі аналізи зробили абсолютно безкоштовними, і таким чином люди почали довіряти медицині. А через деякий час постало питання укладення угоди з НСЗУ та декларування. За рахунок того, що ми зробили безкоштовні медичні послуги, люди дуже швидко підписали декларації з нашими сімейними лікарями. Станом на сьогодні ми маємо понад 85% підписаних декларацій з НЗСУ.

А коли пішов процес реформування, ми залишили у себе і «первинку», і «вторинку», що дало нам можливість зберегти статус нашого лікувального закладу у вигляді лікарні. Пізніше встановили новий рентген-апарат, автоматичний аналізатор. Зараз спільними зусиллями з меценатами, коштом ОТГ та співфінансуванням обласного бюджету відкрили палату інтенсивної терапії із ШВЛ-апаратом. Розвели кисневі трубки, поставили кисневий концентратор, балони. І тепер маємо палату інтенсивної терапії, так звану реанімаційну.  Це не притаманно для 11 тисяч населення, бо такі палати роблять у більших лікарнях. Але ми хотіли, щоб у нас на території громади була своя.


Тобто, зараз ви робите це для того, щоб у разі погіршення ситуації з коронавірусом, ви були готові до неї?


Так, ми до цього йдемо, але на даному етапі ще в процесі доповнення ліцензії лікувального закладу, і після цього ми матимемо таке право. Процес оформлення документів трохи довготривалий.


Якщо подивитися на сайт вашої громади, складається враження, що у вас уже все є: новий ЦНАП, ліцей, оновлюєте стадіон. Зробили багато, розкажіть, як вам це все вдалось?


Починали ми з медицини, але крім неї охопили кожен напрям. Якщо взяти освіту, вже третій рік поспіль з початку НУШ ми щороку проводимо капітальні ремонти приміщень, в які заходять наші першачки. Загалом охоплено більше ніж 18 класів. Також зараз проведені енергозберігаючі заходи нашого Брошнів-Осадського ліцею: утеплення фасаду, заміна всіх вікон, даху, утеплення горища та підвалів. Також минулого року у ліцеї капітально відремонтували актовий зал, а цьогоріч – їдальню, яку капітально не ремонтували ще з часу відкриття школи.  

Якщо говорити про спорт, то це будівництво спортивного комплексу, загальною вартістю близько 60 млн гривень. Зараз проводимо капітальний ремонт стадіону за кошти державного фонду регіонального розвитку, застеляємо поліуретановим покриттям бігові доріжки, а коштами бюджету ОТГ ремонтуємо футбольне поле.

Тобто усе, що вже зроблено - це не лише коштом громади, а й завдяки участі у різного роду грантових конкурсах: ДФРР, Єврорегіон «Карпати Україна», обласні конкурси проєктів,  програм місцевого самоврядування та ін.

Беручи участь у конкурсі, нам вдалось збудувати амбулаторію у Креховичах. А найближчим часом буде оголошений тендер на будівництво амбулаторії у найвіддаленішому селі нашої громади, у Кадобні.

Також ми відбудували міст, який був зруйнований повінню у 2008 році. Будівництво розпочали у 2017 році і зараз завершили. Трохи цьогорічна повінь внесла свої корективи, міст новий не порушило, але береги до нього і після потрібно укріплювати.

Провели капітальні ремонти у закладах культури. Взялися за ремонт Народного дому в селі Кадобна, частковий ремонт клубу у селі Брошнів. Капітально відремонтували колонний зал, фойє та сцену Брошнів-Осадського Народного дому.

Практично у кожному населеному пункті ми пройшлися по кожній галузі.

Були певні звинувачення, що ми не повністю забезпечуємо дошкільним навчанням. Ми запровадили електронну чергу, де при народженні дитини, мати чи батько може зайти на сайт громади та зареєструвати дитину, і вона автоматично потрапляє в електронну чергу, формуються групи, і вже за три роки, до того як дитина піде в садочок, батьки вже знають, в якому закладі і в яку групу її зарахують. До речі, програму для нашого сайту писали власноруч.

На сьогодні у нас функціонують два дошкільні навчальні заклади, один з них з басейном – єдиний у колишньому Рожнятівському районі.   Для дошкільнят та  учнів 1-4 класів  у приміщенні ЗДО «Світанок» організовано безоплатні уроки з плавання. Дітей довозять на заняття шкільним автобусом. Чергу у дитсадки вдалося ліквідувати. Зараз ми на 100% забезпечуємо потребу у дошкільній освіті.

Щодо ЦНАПу, ми подавали заявку на програму «U-LEAD» з Європою. Нас відібрали на неї в першому раунді. Зараз люди дуже задоволені, кажуть, що приходять сюди, як додому, тому що тут доброзичливе ставлення, і дуже швидко надають ту чи іншу послугу.

Виходячи з того, що колись був Рожнятівський район, а зараз уже буде Калуський, то до прикладу, наша громада ще не віддалена до Калуша, але якщо взяти інші, звідки від найвіддаленішого села до Калуша 70 км, то питання ЦНАПу дуже хвилює людей. І в цьому аспекті очільникам  громад я рекомендую терміново якнайшвидше відкривати ЦНАПи.

На території уже функціонує поліцейська станція на постійній основі. Ми підписали таку угоду, надали приміщення за їхніми вимогами. За цією угодою нам буде наданий додатковий автомобіль з усім приналежним приладдям. Один ми уже отримали. Тепер поліція працюватиме на території нашої громади постійно, тому що безпека населення дуже важлива.

Крім того, у більшості комунальних установ встановили систему відеонагляду, на вулицях у людних місцях і вже бачимо її плюси. Був випадок, коли зникла дитина, і відеоспостереження допомогло швидко знайти місце, де її бачили востаннє, і батьки зорієнтувалися, де її можна шукати.

Крім того, ми оновлюємо мережу автобусних зупинок: у всіх населених пунктах облаштували сучасні автобусні зупинки із  полікарбонату, не зі скла, провели у них освітлення, встановили лавочки, урни для сміття.

По центральній дорозі освітлені усі пішохідні переходи, поставили попереджувальні яскраві манекени «хлопчиків-школярів». До речі, я побачив їх у Вінниці, і ми вирішили, що нам такі теж потрібні. Потім ще десь 15 голів ОТГ звертались до мене, розпитували, де я їх придбав. Порекомендував виробника всім, хто до мене звертався.

Зараз завершуємо інвентаризацію землі ОТГ, щоб було чітко видно, де угода заключена, де ні, і будемо мати і в електронному вигляді, і на паперовому носії. Також повністю розробили генплан для села Кадобна, якого у них ніколи не було, бо там ледве вистачало грошей, щоб платити заробітну плату. Зараз там відремонтували школу та клуб, починаємо будувати амбулаторію, дорогу заасфальтували до центральної частини села, де з часу Незалежності асфальту не було.

Бачимо, як покращується демографічна ситуація, люди приїжджають в громаду і поселяються. Але це відбувається лише, якщо у громаді є робота. А в громаді є все необхідне для життя.


Виходить, з самого початку ви зробили ставку на гранти?


Так. З початку своєї роботи одним із перших кроків я зробив окремий грантовий відділ, який складався з трьох людей. Взяли людину, яка володіє англійською мовою, іншу  - німецькою, і одним із обов’язкових критеріїв було знання комп’ютера.

Тому з самого початку створення громади ми подавались на всі можливі конкурси. На програми ДФРР чи Івано-Франківської облради ми пишемо мінімум по 6 -10 проєктів. Звичайно, що виграємо один-два. Але чим більше ти подаєш, тим більша вірогідність, що виграєш. Наприклад, ми були відібрані програмою ”USAID DELOITTE”, і одні з перших серед ОТГ створили комунальне некомерційне підприємство «Брошнів-Осадська міська лікарня». За програмою нам проводили щотижня вебінари, і наші фахівці з медичної галузі покроково знали, що і за чим вони мають робити. Це допомогло нам не закрити лікарню, оскільки до створення ОТГ уже назрівало таке питання.

До речі, ця наша практика сподобалась заступнику Міністра розвитку громад та територій В’ячеславу Негоді, він сам зателефонував, щоб ми розповіли про неї для сайту децентралізація.

Зазначу, що зараз у державі є проблема, що робити з районними лікарнями. Наприклад, Рожнятівська, Перегінська лікарні дуже великі - хто їх тепер буде утримувати? Це велика проблема, бо що мають робити люди, які живуть у віддалених населених пунктах, яким до лікарні Калуша 70-80 км? Я запропонував однин із шляхів вирішення цієї проблеми – це договір про міжмуніципальне співробітництво. Якщо депутатські корпуси територіальних громад будуть вважати за потрібне утримувати ці лікарні коштами громад, то можуть підписувати такий договір.

За рахунок того, що мали грантовий відділ, ми подали заявки й разом з чотирма головами ОТГ полетіли в Австрію для обміну досвідом щодо поводження з ТПВ. Там нам показали практичний досвід, і розповіли, що не варто робити окремі сміттєзвалища у кожній громаді, чи самотужки купувати прибиральну техніку, а можна підписати спеціальну угоду та спільно придбати техніку та користуватися нею. Тоді таке утримання набагато вигідніше.

Як приклад, нам показали автомобіль, який миє дороги у 13 громадах у Німеччині. Мешканці його спільно придбали, спільно утримують, платять зарплату водію, і ця спецтехніка працює за чітким графіком. Якщо німці, які в десятки, а то й в сотні разів за нас багатші, дорахувались до такого, то звичайно, що це наше майбутнє.

Звісно ми теж хочемо таку машину, вона коштує більше ніж 3 млн гривень, самотужки придбати її у нас немає можливості. Тому маю надію, коли вже будуть створені всі громади на території нашої області, будуть такі угоди.

Також у цьому році у нас розпочнеться реалізація проєкту рекультивації існуючого сміттєзвалища та встановлення сміттєсортувальної лінії. Загальна кошторисна вартість всього проєкту близько 70 млн гривень. Мова про рекультивацію існуючого сміттєзвалища, встановлення мембран, огородження комплексу, встановлення відеоспостереження, сміттєсортувальної лінії, придбання пресувальної техніки.


А як зараз вирішуєте питання зі сміттям?


Зараз у нас є своє сміттєзвалище, на яке наша комунальна техніка привозить сміття, і його складуємо. Але поки ще не маємо сміттєсортувальної лінії, хоча вже виготовили документацію. Бо дуже часто буває так, що ті чи інші керівники мають бажання залучити кошти для розвитку громад, але на жаль, навіть не мають проєктно-кошторисної документації. Ми робимо навпаки.

Тому зараз говоримо про реконструкцію існуючого сміттєзвалища, очисних споруд, каналізування цілих масивів і т.д. Все починається з проєкту, експертизи, з ідеї. Бо якщо ти вже поставив собі ціль, ти до неї дійдеш.

Ми купили 1170 сміттєвих баків для ТПВ на 120 літрів і роздаємо безкоштовно тим, хто підписує угоду із ЖЕКом. Також оновили автопарк комунального підприємства: придбали новий трактор, причіп, снігоочисні лопати.

До речі, як тільки створилась громада, взимку почались великі сніги. І ми собі сказали: «Щось має змінитись», та почали прочищати всі вулички, не лише центральні, а й маленькі. І люди були здивовані, що ніколи не чистилось, а тепер це є.

Також маємо угоду, за якою здаємо на переробку пластик і скло. Уже частину тих баків викупили, щоб не платити за них оренду.


На якому етапі зараз процес створення Музею депортації українців?


Ми планували цього року його відкрити. Сподівались, що отримаємо вагон з Укрзалізниці - ми його чекаємо уже другий рік. Але у зв’язку з карантином, наші найбільші бюджетоутворюючі підприємства призупинили роботу на кілька місяців, і відповідно до бюджету ми недоотримали близько 10 млн гривень. Загалом у нас на цей рік було дуже багато планів, чи там вулицю заасфальтувати, Музей відкрити, але, на жаль, це не вдалося через брак коштів.

Тому відкриття перепланували на наступний рік. Поетапно продовжуємо ремонтні роботи. До прикладу, нещодавно була презентація книги про депортацію. Це справа моєї честі. Сотні тисяч людей було депортовано,  мій дідусь і бабуся були виселені, мама народилась у виселенні. Ці трагічні події ми маємо відтворити в нашому музеї, щоб наступні покоління знали про ці лихоліття, про цей жорстокий злочин проти людства. На території громади у Брошнів-Осаді функціонував пересильний табір - це наш обв’язок показати ту історію, яка не має права на повторення в майбутньому, але й не може бути забутою. Тому однозначно ми цю справу доведемо до кінця.


А які ще плани на майбутнє?


Почали реконструкцію очисних споруд, тому що громада розростається, розвивається. Та і не може бути таке велике промислове селище без потужних очисних споруд. В громаді каналізація була тільки в Брошнів-Осаді,  а в чотирьох інших населених пунктах каналізації ніколи не було. Наприклад, село Брошнів, де понад 1000 людей. Цього року тут почали встановлення мереж та насосних станцій. Уже близько 30% населеного пункту заканалізовано. Зараз люди матимуть змогу підключатися до каналізації і отримувати комфорт.

Також у Брошнів-Осаді є проблема із системою водопостачання. Зокрема, на масиві «Автоматика» близько 30 років завжди були проблеми з водою. Нам вдалося встановити повністю нову систему насосів, фільтрування, що забезпечило чотири багатоквартирні будинки вчасною подачею чистої води.

Також ми відновили і випускаємо свою місцеву газету, ведемо сторінку у Фейсбук, де розповідаємо про все, що робиться в громаді.

Також ми організували рух безкоштовного автобуса на території громади, який підвозить людей з усіх населених пунктів до місця праці, а ввечері розвозить додому. Соціальний автобус курсує населеними пунктами громади за розробленим графіком. Тобто безоплатно люди мають можливість під’їхати ним чи на роботу, чи в лікарню, чи до того ж ЦНАПу.

А  для дітей шкільний автобус ми отримали за одноіменною програмою від ОДА, який підвозить учнів до навчальних закладів.

Намагаємось задовольнити всі заяви на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення жителів ОТГ. В рік близько мільйона гривень суто на лікування ми надаємо людям, які звертаються. До прикладу, якщо важкохворий – 3 тисячі, якщо на діаліз – 5 тисяч, якщо людина не дуже хвора – 500, 1000 грн. Намагаємось допомогти всім. За відповідною Урядовою програмою, ми взяли участь в конкурсі і стали єдиною громадою в області, яка безкоштовно отримала новенький автомобіль, яким підвозимо людей з особливими фізичними потребами ОТГ, що мають порушення опорно-рухового апарату,  безоплатно перевозить «соціальне таксі». Ми робимо усе можливе, щоб соціальні послуги та соціальне обслуговування жителів нашої громади, які потребують підтримки і допомоги, стали доступнішими.

Запровадили безоплатне харчування для учнів 1-4 класів та старшокласників пільгових категорій усіх шкіл громади.

А ще ми заснували свою дитячо-юнацьку спортивну школу, де проходять тренування з футболу, боксу, волейболу, легкої атлетики, також у нашому ліцеї є черлідінг для дівчат і фрі-файт. Оскільки заняття у спортивній школі безоплатні, то близько 200 учнів відвідують її. Тобто ми створили можливість для всіх охочих дітей займатись спортом, а не тільки для тих сімей, які могли собі фінансово це дозволити. У перший рік створення ОТГ у Брошнів-Осадському ліцеї капітально відремонтували гардеробні та санвузли, які понад 30 років «не бачили ремонту», та облаштували сучасний спортивний зал.

У кожному населеному пункті встановлюємо нові спортивні майданчики. Наступні на встановлення -  села Кадобна і Раків.  Розбудовуючи спортивну інфраструктуру, ми тим самим створюємо привабливі умови для активного відпочинку і фізичного розвитку, пропагуємо здоровий спосіб життя, і це чудова можливість «відірвати» дітей від комп’ютерів.

Також ми повністю утримуємо дитячу школу мистецтв ім. Володимира Івасюка. Тут батьки оплачують лиш символічну плату, яка витрачається на зміцнення матеріально-технічної бази цієї школи. Директор каже, що такого оновлення, як зараз, не було за останні 30 років.

Децентралізація - це безумовно рушій розвитку країни. Але й важливим є те, що кожна громада на чолі зі своїм керівником і депутатським корпусом, людьми мають розуміти, що саме від них залежить розвиток. Хтось може сказати, що на території Брошнів-Осадської ОТГ великі підприємства, але я хочу наголосити, що 80 % реалізованого, зроблено не тільки за кошти ОТГ, але й за грантові кошти та кошти різних фондів. Під лежачий камінь вода не тече. Тому потрібно рухатися, подавати заявки на участь в усі можливі конкурси і, звичайно, що тоді буде успіх.


Вам вдалося впровадити багато цих безкоштовних ініціатив, а з чого ви наповнюєте бюджет?


Звичайно ми працюємо над тим, щоб відкривати нові підприємства. Як тільки до нас звертається будь-який інвестор чи з приводу придбання або оренди земельної ділянки, приміщення, ми розуміємо, що ми завдячуємо в першу чергу платникам податків. В нашій громаді зареєструвались нові підприємства, в яких працює близько 200 осіб, і відповідно ми почали отримувати додаткові надходження в бюджет ОТГ.

Основний наповнювач нашого бюджету - це ПДФО.

Якщо підприємства у нас виконують ті чи інші будівельні роботи, чи надають різні послуги, то ми зацікавлені, щоб вони були зареєстровані у нашій громаді. До прикладу, хочуть асфальтувати у нас дороги, ми не проти, але реєструйтеся тут у нас. Ми будемо платити за роботу, але податки сплачуйте у нас. Багато-хто погодився на це, бо яка йому різниця, де їх сплачувати, якщо він матиме замовлення тут.

У нас є структурний підрозділ Укрзалізниці, який функціонує на території ОТГ. До цього вони напевно платити податки у Києві. Ми звернулись до них з тим, що наші мешканці користуються послугами пільгових перевезень Укрзалізниці, і запропонували сплачувати за це. А натомість вони сплачуватимуть податки у нашій громаді за те, що їхній структурний підрозділ функціонує тут у нас. Вони погодились. І таким чином в рік вони нам платять 500-600 тисяч гривень, а ми їм 112 тисяч гривень за пільгові перевезення. І в такому ключі ми кожного дня думаємо, де і як можна наповнювати бюджет.


Чи часто до вас звертаються інвестори?


Дуже часто. Завдання голів ОТГ - завжди цьому сприяти. Якщо інвестор відчуває якийсь стримуючий фактор, його це лякає. На мою думку, нехай звернеться хоч півсотні, і ми усім надамо інформацію: чи про вільні земельні ділянки, чи про вільні приміщення. І якщо хоть один з півсотні погодиться на пропозицію, то це все таки наповнить бюджет, сприятиме розвитку інфраструктури.


Яких збитків для ОТГ завдала цьогорічна повінь?


У нас були зруйновані дороги, берегоукріплення, містки і цим обійшлось. Таких глобальних пошкоджень, слава Богу, не було.


Відколи ви стали головою Брошнів-Осадської ОТГ, паралельно ви залишались депутатом Івано-Франківської обласної ради. Ви відразу написали заяву про дострокове припинення депутатських повноважень, і це питання декілька років виносилось на сесії. Чому, на вашу думку, при голосуванні за це не вистачало голосів?


На мою думку, це була толерантність колег, з якими ми разом працювали до того. Нас трьох обрали головами ОТГ: мене, Сергія Радиша і Петра Книшука, який відійшов у вічність. Олександр Сич кожного разу ставив це питання на сесії, частина колег депутатів голосувала «за», частина «проти». Якщо частина депутатів вважала за потрібне не позбавляти нас мандату, то можемо їм тільки подякувати. Тому що, коли ти є ще паралельно депутатом обласної ради, я не буду лукавити, однозначно ще є додатковий статус. Можу сказати, як господарник, що коли ти є головою громади, ти опікуєшся вже безпосередньо тією громадою, яку ти очолюєш.

Округ трішки більший на два населені пункти. Але якщо говорити про те, чи правильно законодавець каже, що має бути мандат виключно один, то я погоджуюсь.

Бо, до прикладу, тепер округ депутата обласної ради у нас буде цілий Рожнятівський, Долинський райони і місто Болехів.

Якщо говорити про рішення законодавця, з приводу того, що я маю вибрати мандат зразу, то погоджують – це чесно і справедливо.


Цього року ви знову балотуєтесь в депутати обласної ради і водночас на голову Брошнів-Осадської ОТГ. Що робитимете, якщо вас оберуть і туди, і туди?


На цьому етапі я подав документи на голову ОТГ і є в списку кандидатів у депутати обласної ради. Я не можу знати точно, як проголосують люди. Так, звичайно, спільними зусиллями багато чого зроблено на території громади. Але й на попередніх президентських виборах ми побачили, що люди захотіли іншого. Так само може бути й тут. Ми могли багато чого зробити, а люди скажуть «Ні. Дякуємо тобі. Ти молодець, багато зробив, але ми хочемо іншої людини». Але й, можливо, паралельно з тим, люди з цілого округу можуть підтримати, скажуть: «Так, ми бачили, ти там в Брошневі багато зробив, тоді зроби і на території цілого округу». Тому, як люди вважатимуть за потрібне, і як Бог покерує, то так і буде.

Я недавно брав участь у ефірі ОТБ «Галичина», і мене там запитали, чи існує життя після того, якщо ти програв вибори? – Звичайно, що існує (усміхається. – ред.). Маю трьох дітей, маю прекрасну дружину, сім’ю, родину. В політику я прийшов з бізнесу. Тобто, якщо б виборець розпорядився, що я не маю бути ні в ОТГ, ні депутатом обласної ради – питань нема. Тоді є особисті справи, і присвятив би більше часу сім’ї, родині, адже у цьому повсякденному робочому ритмі часу так не вистачає!

Але якщо мене оберуть і туди, і туди - звичайно, що я оберу громаду.


Які можете назвати мінуси децентралізації?


З мінусів, на мою думку, районного рівня не потрібно. Я маю на увазі РДА та районні ради. Бо зараз це є структури, які практично не мають повноважень. Хіба що вони будуть займатися районними лікарнями, дитячо-юнацькими спортивними школами, можливо ще якимись структурами районного значення.

Коли ще Денис Шмигаль був головою ОДА, до нас приїжджали поляки і запросили на зустріч голів ОТГ, ми говорили про це. І тоді ми питали, як вони бачать адміністративно-територіальний устрій у себе на сьогодні? Вони сказали дуже чітко, що якби зараз проводили реформу децентралізації, то райони би не вводили. Бо зараз є структури, які просто не мають повноважень.

Я більш ніж переконаний, що в ОДА точно справились би з тим, щоб контролювати законність прийнятих рішень в понад 60 ОТГ.

Я не суджу рішення Уряду, але це той мінус, який зараз бачу.

Крім того, не всі повноваження передані на ОТГ. А їх потрібно передати, бо лише тоді ми можемо приїхати з перевіркою на те чи інше підприємство, подивитися, скільки працевлаштованих осіб, скільки податків сплачує. На сьогодні у нас таких повноважень нема. Ми лише приблизно аналізуємо, скільки може надійти податків у бюджет громади.

Якщо взяти підприємство ТОВ «СВІСС КРОНО», яке на території нашої громади, вони ж зареєстровані не у нас, але податок по добрій волі сплачують у нас. Але це лише тому, що вони на це погодились. Тому це важливий момент, який необхідно врегулювати законодавчо. Бо громади мають чітко розуміти, куди йдуть податки від усіх підприємств, які здійснюють свою діяльність на їхній території.


Чи зріс бюджет громади з початку її створення?


Орієнтовно зріс у сім разів. Але самі доходи - у п'ять разів. Проте це дуже відносні цифри, тому що до тепер не були передані на утримання школи, лікарні, садки, культура. Зараз це все повністю повинна фінансувати громада. А якщо додати сюди наші ініціативи, то відверто кажучи, немає дуже величезних залишків коштів.

Тому головам ОТГ потрібно брати участь в різних грантах, з метою залучення додаткових коштів в бюджети, бо насправді дуже багато коштів міжнародних донорів повертаються, через те, що не подаються заявки на проєкти або не встигають  освоїти гроші.

 Розмовляла Олена Британська


11.10.2024
Вікторія Матіїв

Про роботу поліціянтів під час повномасштабної війни, найчастіші правопорушення, патрулювання із працівниками ТЦК та СП та ситуацію зі зброєю і наркотиками, дізнавалась журналістка Фіртки.

492
07.10.2024
Тетяна Сорока

Про те, як змінилося життя після повномасштабного нападу окупантів у 2022 році, мету встановлення світового рекорду та ставлення до сучасних методів мобілізації, ветеран Степан Савчук поділився з журналісткою Фіртки.

1081
04.10.2024
Микола Сторожовий

Підприємство продали з молотка за рекордні 2,6 мільярда гривень. Але в місті майже одразу ж почались розмови про помилку та зайву цифру у виграшній пропозиції, змову задля анулювання результатів торгів і розчищення землі в центрі Франківська під нову грандіозну забудову.

5620 7
28.09.2024
Вікторія Матіїв

Про свій досвід еміграції у Сполучені Штати Америки журналістці Фіртки розповіла прикарпатка — 23-річна Тіна Любчик.  

1914
19.09.2024
Вікторія Косович

Про те, як великі компанії й підприємства області розвивають свій бізнес, удосконалюють виробництво та експортують свій товар в Європу та інші країни в умовах повномасштабної війни, розповідає Фіртка.  

1868
10.09.2024
Вікторія Косович

Про те, чим живе притулок та як там рятують й піклуються про братів наших менших, журналістка Фіртки поспілкувалася з волонтеркою та працівницею прихистку "Рудий пес" Любов'ю Філь.

3020

Протягом місяця на різноманітних інтернет-ресурсах та соцмережах розкручується тема «гоніння на православних і заборона УПЦ». Почався цей галас відтоді як Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8371 про регулювання діяльності релігійних організацій, що мають керівний центр у росії.

549

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

1748

Роми таємничий народ, про який ми знаємо багато і водночас нічого. Здебільшого наші знання про ромів ґрунтуються на  стереотипах пов’язаних з ними: віщуни, гадання, конокради, прохачі, але все ж таки, що насправді ми про них знаємо?   

2486

Нова війна нагадує нам події минулих століть. Загарбники завжди руйнують і крадуть, Україна переживала це не один раз. Дві українські ікони за різних обставин покинули територію України, щоб прославитися у чужій. Ми повинні пам’ятати та цінувати те, що належало українському народові.  

3220
07.10.2024

Макаронні вироби бувають різних форм та розмірів, і кожен з них ідеально підходить для конкретних типів страв.  

337
01.10.2024

Ягідництво на Прикарпатті, завдяки сприятливим особливостям регіону, набирає дуже серйозних обертів.  

886
28.09.2024

Чи дозволені банани після видалення жовчного міхура? Дієтологи дають поради про особливості харчування після операції.

1099
10.10.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

33689
04.10.2024

Від початку повномасштабного вторгнення Росії 1 123 релігійні громади перейшли з Української православної церкви московського патріархату до Православної церкви України.  

650
30.09.2024

Згромадження Сестер Пресвятої родини виникло у 911 році, засновницею є сестра Теклі Юзефів.  

800
25.09.2024

Гошівський монастир — греко-католицький монастир Чину святого Василія Великого у селі Гошеві, що на Івано-Франківщині.  

16287
08.10.2024

У програмі концерту — добре знайомі та незабутні пісні Володимира Івасюка, Мирослава Скорика, Богдана Весоловського, Кузьми Скрябіна, Ігоря Білозіра, Володимира Якимця, Ярослава Нудика, повідомили організатори.   

480
11.10.2024

Верховна Рада 10 жовтня ухвалила у другому читанні законопроєкт про збільшення податків.  

377
09.10.2024

Верховна Рада 9 жовтня ухвалила у другому читанні законопроєкт про заборону мобілізації обмежено придатних віком до 25 років.  

233
30.09.2024

Оксана Савчук заявила, що йдеться про постанову Центральної виборчої комісії України від 20 вересня щодо впорядкування та зміни виборчих дільниць.  

1270