Наша земля була місцем націогенезу Української, кримськотатарської, та модерної єврейської націй. Також тут частково творилися польська та московитська нації (якщо московитів можна вважати нацією).
В цьому переплетінні націй мав місце розподіл ролей. Українці працювали на всіх інших і грабували всіх інших.
Обидва заняття скорочують життя. Злети духу, безумовно, пов’язані з пограбунком. Ті, хто намагається нав’язати нам цінності праці – є нашими ворогами. У людей, які практикують пограбунок є три вартості: здобич (а не заробіток), віра і свобода.
Їх і треба плекати, вони і складають нашу національну ідею.
Побічним наслідком боротьби бюрократично-фінансових угруповань за владу і ресурси стало те, що Україна є однією з найбільш вільних країн світу.
Ми платимо менше податків, менше працюємо, ніж решта світу, маємо можливості порівняно недорого відкупатися від правоохоронних органів, слабкі спецслужби не провадять серйозних політичних переслідувань тощо.
Нам не тільки є що здобувати, але є що захищати. Цінуймо це!
