В експедиції взяли участь: Юрій Дебринюк – професор кафедри лісових культур і лісової селекції Національного лісотехнічного університету України (НЛТУ), доктор с/г наук, Леонід Осадчук – завідувач кафедри ботаніки, деревинознавства і недеревних ресурсів лісу НЛТУ, професор, доктор с/г наук, Сергій Матійчук – начальник Перкалабського природоохоронного науково-дослідного відділення (ПОНДВ), Василь Лосюк – науковий співробітник НПП «Гуцульщина», кандидат с/г наук. Від наукового відділу в експедиції взяв участь провідний науковий співробітник Іван Коляджин, інформує Фіртка з посиланням на прес-служба ІФ ОДА.
Під час експедиції на південно-західних схилах гори Хітанка нижче однойменної полонини було обстежено праліси ялини європейської (смереки) на території Прикордонного ПОНДВ. На цих ділянках зафіксовані всі основні ознаки пралісів: наявність мертвої деревини, чітко виражена ярусність насаджень, наявність підросту та різноманітний живий ґрунтовий покрив. Це дозволяє підтвердити, що дані насадження – праліси. У цих лісах не здійснювались рубки лісу, оскільки це віддалена та важкодоступна територія, яка знаходиться вище гідротехнічної споруди кляузи-гаті Балтаґул. З полонини Хітанка також було візуально оглянуто лісові масиви з метою виявлення всихаючих куртин ялинників.
Також учасниками експедиції були обстежені ліси від південно-західних схилів гори Цоркало до полонини Балтаґора. Внаслідок обстеження встановлено, що у значній частині насаджень наявні ознаки пралісів. Одночасно науковці побували на одному з найкрасивіших та найзагадковіших місць парку – скалах «Баби». Скали «Баби» виглядають грандіозно та вражаюче. Дані камені розташовані на горі Команова, висотою 1731 метрів над рівнем моря, в межах субальпійського поясу, який починається широкою смугою криволісся і рідколісся, із переважанням сосни гірської та ялівцю сибірського. Слід зазначити, що саме тут, на території північно-східних схилів гори Коман та гори Команова, бере початок найбільша гірська річка Верховинської Гуцульщини – Чорний Черемош.
З вершин гір та полонин періодично візуально учасниками експедиції оглядалися лісові масиви для виявлення нових всихаючих куртин. За два дні експедиції на територіях Перкалабського та Прикордонного ПОНДВ їх не виявлено. Це зумовлено тим, що на території парку знаходяться праліси, які характеризується найбільш стабільною екосистемою. Праліс це лісовий масив, який ніколи не зазнавав людського втручання і у своїй структурі, і динаміці демонструє природний розвиток. Його ґрунт, клімат, флора, фауна і життєві процеси не були ні зруйновані, ні змінені через лісокористування, випас худоби або інший прямий чи непрямий вплив людини.
Від скал «Баби» учасники вирушили через полонину Палениця на полонину Веснарка. Одночасно із дослідженням ялинових насаджень спеціалісти визначали оцінку цьогорічного плодоношення у сосни гірської. Під час експедиції учасники неодноразово зупинялись біля заростей соснового криволісся. На плоскогір’ї Палениця спостерігалися цьогорічні шишки тільки у деяких деревах, а на більшості вони практично відсутні, поганий урожай. На полонині Палениця відбувається процес сильватизації, тобто витіснення лучної рослинності деревною, зокрема: сосною гірською. На це вплинули такі фактори: припинення випасання худоби та тенденції кліматичних змін. Від полонини Веснарка вирушили до полонини Хітанка, де біля однойменної гори також обстежено зарості соснового криволісся. Тут відмічено кращу врожайність сосни гірської ніж на Палениці.
Від Хітанки через полонину Прелуки вирушили до полонини Прелучний. На південно-східних схилах хребта Прелучний спостерігалось побуріння крон ялини європейської в лісовому масиві. Вони зазнали сильного пошкодження великим градом, який падав 25 червня 2016 року. Численні уламки гілочок з дерев лежать на землі. Спеціалісти вважають так: якщо буде достатня кількість атмосферних опадів та вологи в ґрунті, яка характерна для Карпат, і не буде засушливим період вегетації, крони смерек відновляться і ліс не постраждає. У подальшому буде проводитись моніторинг цього насадження.
За підсумками експедиції підтверджено наявність значних площ пралісів та відсутність появи нових куртин всихання ялинників на території НПП «Верховинський».
