Інститут геології та геофізики Івано-Франківського університету нафти і газу провів експертизу кісток, які знайшли під час реконструкції фонтану на площі Героїв.
Раніше калуські науковці Олег Малярчук та Іван Тимів припустили, що кістки належать доісторичній тварині, пише KalushNews.city
До інституту передали кістки двох викопаних тварин. Одна лежала на глибині більше трьох метрів і її кістки чорного кольору, друга — набагато вище. Передали на експертизу і землю, що була біля чорних кісток.
Перший висновок інституту стосується землі. Науковці зазначили, що ця порода датується 0,7-25 мільйонами років. Тобто, або це ще неогеновий, долюдський, період, або антропоген, а отже людський період.
Вони зазначили, що чорні кістки належать «більшій» тварині, їх вважають закам’янілими залишками давньої тварини. Дослідивши горизонтальну поверхню її зубів, прйшли до висновку, що це може бути представник парнокопитних жуйних тварин Artiodactyla. 0,7-25 мільйонів років тому це міг бути олень. Кістки цієї тварини є поламаними. Тому припускають, що на неї могла напасти більша м’ясоїдна тварина.
Працівники інституту не виключають, що ці залишки є більш сучасним захороненням. Проте, не дуже підтримують таку думку. Знайдена тварина захована одна, там не має залишків інших тварин. Одну тварину глибоко ховали, якщо вона мала якесь небезпечне для людини захворювання. Під час такого захоронення не ламають кісток, тому повинен був зберегтися увесь скелет тварини.
Кістки, які належать «меншій» тварині і лежали вище, можуть бути кістками газелі, кози чи барана. Вони більш сучасні й захоронені людиною.
Працівники інституту все ж наголошують на необхідності подальшого аналізу знахідки. Зокрема, радіовуглецевого. Це допоможе встановити точний вік знахідки. Інститут провести такий аналіз не може.
У реальність радіовуглецевого аналізу вірить Олег Малярчук, вказуючи, що у деяких університетах Європи його роблять безкоштовно. Саме він відвозив кістки на експертизу до Івано-Франківська. Науковець наголошує, що свідомо взяв і кістки з верхнього шару ґрунту, щоб порівняти зі знайденими на рівні трьох метрів. І не сумнівався, що вони належать до зовсім різних періодів.
Експертиза не дає однозначних відповідей. Малярчук пояснює це тим, що «у традиціях науки — не надавати стовідсоткових тверджень, а висувати припущення, гіпотези, концепції і т. д.»
