Вишиті рушники на стінах, шторки з великих традиційних українських хусток, вазони на підвіконнях, квітчасті різнокольорові сходи, перила, панелі, на стінах — сюжети на тему народних пісень та казок. Є тут і кіт-воркіт, і жар-птиця, і чудо-квітка, що молодість повертає. Це не інтер’єр школи чи дитсадка, а звичайнісінький під’їзд у звичайнісінькому будинку у будинку, що у Городенці. Щоправда, навіть клумби тут влітку милують око міні-альпійськими гірками, а кожен камінчик з огорожі розфарбований у веселкові барви.
Ще кілька років тому це був сірий, схожий на десятки інших у місті під’їздів, але люди народжені в красі, серед чудової природи, звикли прикрашати усе, що є навколо них. Особливо це стосується житла. Навіть у родинах з невеликим достатком — чисто й акуратно: вазони, вишивки. А мешканці будинку №65 вирішили облагородити й будинок.
— Усі ми звикли бачити не далі свого порога, — мовить ініціаторка новації Поліна Сливка. — Дивлячись як гарно у квартирах нашого будинку, ми з сусідками вирішили навести лад у під’їзді, аби все було по-європейськи.
Що саме робити, завзяті покутянки не знали, тому кожна подавала свою ідею. Особливо всім сподобалася ідея пані Поліни щодо настінного розпису.
— Я малювала ще в школі, і тому чи вийде у мене «живопис» на стінах, таки сумнівалася, — пригадує радісна художниця-аматорка. — Та очам страшно, а руки роблять. Ми за свої кошти накупили гуашевих фарб, і взялися до роботи.
Допомагали із ескізами Поліні вся родина та подруги.
