Виноградні, бурякові, капустяні і просто листяні смаколики, Із різними начинками, приправами та підливами. Усе це давня українська страва голубці.
Вперше на Прикарпатті їх вшановували у селі Саджава Богородчанського району, де провели міжнародне свято голубців.
Як інформують Вікна, місцеві газдині презентували різноманітні види цієї давньої страви і української і кухні інших народів.
— Назва цієї страви — давняя та символічна і походить від слова «голуб», — каже місцева господиня Марія Бойчук. — Зрештою, і схожа вона на пташку, яку вважають символом миру, вірності, кохання. Колись ця страва була ритуальною на весіллях, тому досі в народі побутує приказка: «чекаємо на свіжі голубці», що означає, що в тій чи іншій родині готуються до весілля.
— Ой ка-пу-сто го-ло-ва-ста, ли-стя-чко зе-ле-не, на-ва-ри-ли го-луб-ців — ве-сі-лля у ме-не, — вже співають коломийку газдиньки із села Жураки, припрощуючи скуштувати страви.
Нині голубці готують переважно з листя свіжої чи кислої капусти та начинки з м’яса, рису чи гречки, кукрудзяних чи пшоняних круп, картоплі, квасолі, грибів, цибулі, моркви та прянощів. Їх запікають в печі, тушкують, варять у сметані, посипають шкварками. А ще місцеві газдині активно освоюють нові види давньої страви і загортають голубці у листя салату, червоного буряка, різних видів капусти: савойської, пекінської, кольрабі, винограду і т. ін. Непогано виходить готувати смаколик і в місцевих газдів. Так, одними з найкращих визнали на святі голубці із села Старуня. Тут крутити голубці, аби пригостити гостей свята взялося все село. Навіть війта з депутатами залучили.
— Голубці у нас готують найкраще, — хвалить старунську страву місцевий очільник села Іван Мосюк. — З дитинства пам’ятаю смак маминих голубців, пізніше вже й сам починав щось робити. Звісно, у наших газдинь це виходить просто неймовірно смачно, але, якщо треба, то й можу м’ясні, грибні та овочеві голубці приготувати з пшоном, картоплею, рисом, м’ясом, рисом, грибами, болгарським перцемчевір.
А тим часом пані у яскравих вишиванках із Богородчан вже розповідають, що приготування голубців було справою непростою, навіть дещо клопіткою, адже спочатку з капусти треба було зняти верхні листки, вирізати серцевину, кинути у киплячу воду, допоки вона не розваритиься, а вже згодом розібрати головку на дрібні листочки, зрізати з них товсті прожилки, приготувати начинку та, власне, накрутити голубці.
Аби не сумувати, до кожного етапу приготування страви були свої жарти та пісні. На жаль, вони загубилися у товщі віків. Проте, місцеві етнографи таки хочуть їх відшукати і записати, бо такі своєрідні капустяні пісні стали би своєрідним відкриттям у народознавстві.
