На Прикарпатті пластуни взялися розшукувати родичів загиблих у різні роки побратимів. Йдеться, зокрема, і про полеглих у часи радянських репресій.
В архівах активісти знаходять прізвища померлих, а потім по краплинах збирають їхні життєписи. Родинам померлих пластуни вручатимуть відзнаки за хоробрість у боротьбі за Батьківщину – «Залізний хрест».
Про це йдеться у сюжеті перших західноукраїнських новин «Огляд дня».
Тарас Зень – старший пластун Івано-Франківської станиці. Разом із товаришами він вивчає життя українських скаутів міжвоєнного періоду. Тоді на теренах Західної України було сім тисяч пластунів.
«Ми шукаємо усіх, хто загинув не своєю смертю – хто помер у боротьбі, кого закатували в таборах», – каже Тарас.
В архівах пластуни знаходять прізвище загиблого, їдуть у село, де мешкав пластун, віднаходять його родичів та по краплині відтворюють життєпис героя.
Таким чином українським скаутам вдалося знайти Романа Пастушенка – єдиного сина закатованого пластуна Федора Пастушенка. Чоловік зізнається – батька зовсім не пам’ятає, адже коли той пішов з дому, Романові був лише рік. Про тата чув із нечисленних спогадів матері.
«Начальник тюрми був змушений покласти батька у тюремну лікарню, бо вже не було, кого бити. Катували чорно», – зі сльозами на очах пригадує розповіді матері син пластуна.
У Музеї визвольних змагань Прикарпатського краю з’ясували: Федір Пастушенко навчався у Празькому університеті, був станичним ОУН і займався громадською роботою.
«Серед скелетованих 524-ох останків, знайдених в урочищі Дем’янів лаз, що на окраїні нашого міста, виявили і лист Федора Пастушенка. З нього ми, фактично, ідентифікували пластуна», – розповів старший співробітник музею Володимир Бакала.
Тепер родичам пластунів, які героїчно загинули, вручать одну з найвищих нагород – «Залізний пластовий хрест».
