На Прикарпатті на центр екстренної медичної допомоги виділили 73 мільйони гривень

 

Медична допомога та її види

 

Основне завдання реформування системи екстреної медицини – покращення якості надання медичних послуг. На цьому зосередив увагу, проводячи прес-конференцію для представників регіональних ЗМІ, директор департаменту охорони здоров’я Роман Мельник.


За його словами, наразі надзвичайно важливо скоротити час приїзду швидкої допомоги до пацієнта, централізовано фінансувати мережу закладів екстреної медицини, змінити на краще матеріально-технічну базу. Перші кроки в такому напрямку в області уже зроблено. Зокрема, почав працювати центр екстреної медичної допомоги, рішенням сесій районних рад майно та автомобілі служби швидкої допомоги передано у власність територіальних громад. «У цілому світі працює саме така система, - зазначив Роман Мельник. – І ми повинні йти вперед, думати про те, як підібрати хороші кадри для центру екстреної медичної допомоги, створити навчальну базу для них, добрі госпітальні бази, щоб це не були типові приймальні відділення, як сьогодні є у більшості наших лікарень».

 

На ці заходи потрібні значні кошти. Як поінформував журналістів Роман Мельник, на забезпечення роботи обласного центру екстреної медичної допомоги передбачено спрямовувати 10% коштів, виділених на функціонування медичної галузі області загалом протягом року. 35% коштів буде йти на фінансування центрів медико-санітарної допомоги на місцях. На сьогоднішній день на центр екстреної допомоги виділено 73 млн. грн.

 

Також, нагадаємо, області є потреба у придбанні реанімобілів. «Для екстреної медицини та медицини катастроф Прикарпаттю необхідно 16 автомобілів, - зазначив Роман Мельник. – Розрахунок проводиться наступним чином – один автомобіль на сто тисяч населення». До кінця року, як запевнив Роман Мельник, буде закуплено три реанімобілі. А ось медикаментами швидка допомога забезпечена повністю, навіть із певним запасом.

 

 

Читайте також:

Медицина Прикарпаття потребує 16 сучасних реанімобілів

 


12.04.2013 1745 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1910
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1007
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1181
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1617
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2817 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3911

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1108

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

620

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

431

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1149
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5761
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5310
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10710 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1351
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1399
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7623
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1088
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15942
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

509
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1512
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1965
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1852