Країна Дитинства – найприємніший та наймиліший спогад кожної людини, тому дуже хочеться, щоб так було і для діток, які виховуються в інтернаті.
Бо не всім поталанило мати щасливе і безтурботне дитинство та щодня відчувати тепло рідних сердець і домашній затишок. Але, як кажуть у народі, світ не без добрих людей.
Цей вислів укотре підтверджують активісти «Фонду пам’яті А. Федчука», які завжди готові відкрити свої обійми для людей, які найбільше цього потребують.
Майже 7 років коломийський фонд опікується вихованцями школи-інтернату і протягом цього часу між ними склалися теплі стосунки. Продовжуючи добрі справи відомого спортсмена Андрія Федчука, активісти традиційно відвідують вихованців Гвіздецької школи-інтернату, щоб подарувати їм не лише частинку своєї любові, але й привезти найнеобхідніші речі для дітей. Цього разу доброчинці потішили вихованців теплим зимовим взуттям від італійського виробника та різнокольоровими рукавичками, які у холодну зимову пору дуже необхідні.
- Цього разу ми вирішили відвідати дітей саме під кінець січня, адже під час новорічно-різдвяних свят до них приїжджає чимало доброчинців, які приділяють їм достатньо уваги. Тому, завітавши до них зараз, ми не лише привезли зимові речі, але й змогли їх трішки розважити та поспілкуватися з ними. Хочемо, щоб ці дітки не були обділені нашою увагою, - зауважив голова ГО «Фонд пам’яті А. Федчука» Сергій Федчук.
Переступивши поріг школи, за словами активістів, вони зустріли знайомі дитячі оченята та посмішки, які з радістю вітали давніх друзів. Директор школи-інтернату Надія Вахняк стверджує, що кожні відвідини коломийських гостей для вихованців - свято.
- До доброчинності не примусять жодні розпорядження та необхідності, адже вони мають бути в кожного у душі. Щирий погляд, щаслива усмішка та дитяча віра в дива вартує усіх скарбів та є найкращою винагородою за добрі справи. Ми щиро радіємо спілкуванню з дітьми, вони й дорослих ще багато чому можуть навчити, - поділився думкою засновник ГО «Фонд пам’яті А. Федчука» Тарас Гнатишин.
Поспілкувавшись з дітлахами, ніби повертаєшся у кольорову Країну Дитинства: їхній дзвінкий сміх та усмішки не залишають байдужим жодне серце. Активісти «Фонду пам’яті А. Федчука» пообіцяли, що зовсім скоро відвідають та знову у невимушеній атмосфері поспілкуються з вихованцями школи-інтернату.
Вікторія Мартинюк, фото Ігор Ганущак
