Місцеві хвостосховища – резервуари з промисловими відходами – вже певний час визнавалися проблемою в басейні річки Дністер, але висока вода зробила цю проблему нагальною, адже повінь додає навантаження на дамби, що не дають хімікатам потрапити в річки.
Цього місяця спільний проєкт ГЕФ/ПРООН/ОБСЄ/ЄЕК ООН з транскордонної співпраці та сталого управління водними ресурсами завершив детальне дослідження 31 хвостосховища в басейні Дністра, в яких зберігається понад 160 мільйонів тонн відходів 2-4 класів небезпеки, пише Фіртка.
Експерти перевірили шість хвостосховищ на Прикарпатті:
- ТОВ "Оріана-ЕКО"
- ТОВ "Карпатнафтохім"
- ДП "Калуська ТЕЦ-Нова"
- ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття"
- НВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта"
- ВП "Бурштинська ТЕС" АТ "ДТЕК Західенерго"
Отож, що стосується ТОВ "Оріана-ЕКО" експерти дійшли думки, що рівень експлуатації хвостосховищ № 1, № 2 та № 3 не відповідає вимогам стандартів екологічної й техногенної безпеки.
Водночас візуальний огляд Домбровського кар’єру показав критичний рівень його заповнення та зсуви ґрунту. Найкращим способом запобігання антропогенному навантаженню від недіючих хвостосховищ ТОВ «Оріана-Еко», на думку експертів є максимальна утилізація накопичених відходів, подальше закриття об’єктів та рекультивація порушених земель.
ТОВ «Карпатнафтохім» має на балансі два хвостосховища. Дослідження поточного стану двох хвостосховищ ТОВ «Карпатнафтохім» показало, що шламонакопичувачі за візуальним оглядом знаходяться у задовільному стані, відсутні ознаки очевидних проблем і порушень експлуатації, однак рівень експлуатації об’єктів частково не відповідає вимогам стандартів екологічної і техногенної безпеки.
ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» має одне хвостосховище – золошлаковідвал. Дослідження поточного стану хвостосховища ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» показало, що рівень експлуатації об’єкту не відповідає вимогам стандартів екологічної і техногенної безпеки.
ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» має на балансі два хвостосховища – нафтошламонакопичувачі № 1 та № 2. Дослідження показало, що рівень експлуатації об’єктів не відповідає вимогам стандартів екологічної і техногенної безпеки, наявні ознаки потрапляння нафтопродуктів за межами споруд об’єктів.
На балансі НГВУ «Долинанафтогаз» станом на 2019 рік перебувало 10 шламових амбарів. За результатами дослідження, рівень експлуатації об’єктів не відповідає вимогам стандартів екологічної і техногенної безпеки. Окрім діючих шламових амбарів на території НГВУ «Долинанафтогаз» розташовано ліквідовані амбари.
Втім, документально підтверджена інформація про фактичну кількість таких об'єктів відсутня. Це на думку експертів, вказує на те, що підприємством приділяється недостатня увага як організаційним питанням поводження з небезпечними промисловими відходами, так і заходам з охорони земель від забруднення відходами.
Бурштинська ТЕС має на балансі чотири хвостосховища: золовідвал № 1, 2, шлаковідвал, золовідвал № 3 та гідровідвал. Експерти зауважують, що під час проведення досліджень, Бурштинська ТЕС не забезпечила достатньої відкритості у співпраці з проєктом ГЕФ, незважаючи на важливість мети дослідження та державний рівень зацікавленості до проблем експлуатації хвостосховищ у районі басейну транскордонної річки Дністер. Зокрема, підприємство погодило відвідування хвостосховищ, однак не надало відповідної документації.
Недостатня відкритість такого потужного підприємства як Бурштинська ТЕС для співпраці із міжнародними організаціями демонструє один із соціально-політичних факторів управління хвостосховищами в Україні – обмежений доступ до інформації про такі потенційно небезпечні об’єкти країни.
