У селі Старі Кривотули Тисменицького району проживає одна з найстаріших матерів-героїнь України. 107-річна Анеля Семенівна Михайлишин має чималеньку родину: 11 дітей, 32 онуки, 27 правнуків та 6 праправнуків.
Бабця попри поважний вік ще старається допомогти всім. Якщо вже й не ділом, то добрим словом і порадою.
«Народилася поважна берегиня величезної родини у селі Угорники, що нині Коломийського району, аж у 1905 році. Нині це аж не віриться, — каже Тетяна Паневник, секретар Старокривотульської сільради. — Але всі в районі дуже радіють, що така поважна мати-героїня в нас живе й очолює список найстарших матерів-героїнь Івано-Франківщини, а може й України».
Щоправда, звання багатодітній жінці дали лише у 2010 році. Красується в Анелі Семенівни ще й «Медаль материнства». Відтоді минуло два роки. А жінка й надалі тішиться своєю родиною.
Гостей, які часто відвідують бабусю, вона благословляє такими словами: «Дай Вам, Боже, всім здоров’я та віку довгого». Росла Анеля у багатодітній родині. У 12 років залишилася сиротою, а в 14, щоб не вмерти з голоду, вимушена була піти у найми.
Там доглядала дітей, пасла худобу, — продовжує пані Паневник. — Про якесь навчання тоді й не йшлося: усюди був голод і холод. У 19 років дівчина одружилася із вдівцем, у якого вже було п’ятеро дітей. Вік тих, хто пішов до мачухи був від одного до 14. Згодом із чоловіком народила та виховала ще шістьох. Після Другої світової війни працювала в колгоспі. Грошей не було: важко трудитися доводилося за шматок хліба, аби вивести у люди діток». Сьогодні діти, онуки та правнуки — найбільше багатство пані Анелі. Усі роз’їхалися по світах, але про дорогу людину пам’ятають. Бабуся проживає у найстаршої дочки Марії. Особливих рецептів довголіття не має, пишуть Вікна.
«Бог дає життя, тож живу рік за роком», — мовить стиха бабця. Її поважний вік — це лише віра в Бога, постійна праця і турбота та молитви рідних. Бабуся мало їсть, любить відпочити, побути на самоті та помолитися за усіх рідних.
