Єдиний в Україні етнографічний музей, що розташований у резиденції священика, діє у селі Фитьків Надвірнянського району.
Ідея створити такий музей належить семінаристові Івано-Франківської духовної семінарії Миколі Григоруку. Ще будучи семикласником, хлопець розпочав збирати старі і, на його думку, цінні речі, чимало з яких нині зберігається в музеї.
«Я давно мріяв створити музей, де б зберігалися цінні старовинні речі, проте не було вільного приміщення. Якось цими планами я поділився зі своїм духовним наставником парохом села Фитьків Іваном Качанюком, який одразу ж запропонував приміщення під музей у своїй оселі», — каже Микола Федорук.
Адже сам отець Іван сам віддавна є поціновувачем старовинних речей і має уже з них чималу колекцію. Наразі в експозиції — близько тисячу експонатів. Це ікони, народний одяг, речі побутового вжитку, сільськогосподарський реманент. Цікавинкою колекції є постоли з машинних скатів, які були популярними на Надвірнянщині ще в першій половині минулого століття. Особлива гордість отця Івана — десятки чоловічих і жіночих вишитих сорочок.
«При вишиванні використовувалася нині забута техніка: півхрестик, стебнівка, низинка, ланцюжок і т ін. Нині вишивання на домотканому полотні сорочок у Надвірнянському районі практично втрачене, — каже сільський священик. — Тому так важливо зберегти їх для нащадків. Може, хтось візьметься за відродження стародавнього мистецтва».
Окремий куток займає реманент — терлиця, куделі, ціп, ткацький верстат, праски, решето, а також речі побуту – сито, писані скрині, маснички, ліхтарні, горшки для приготування їжі. А найціннішими експонатами отець Качанюк вважає ікони Святого Миколая і Трьох Святителів, що, за переказами, походять з Манявського Скиту та ікону Володимира і Ольги. Крім цього, в музеї є речі підпільних священиків УГКЦ — хрестики, фелони, чаші та понад 800 світлин, які відображають життя і побут жителів Надвірнянщини протягом минулих століть. Ентузіасти-душпастирі збирали експонати у Надвірнянському районі впродовж семи років і продовжують це робити надалі, пишуть Вікна.
Також самі селяни із задоволенням приносять старовинні речі в музей.
