За період третьої хвилі мобілізації на Коломийщині мобілізовано більше трьох десятків чоловіків.
Майже два тижні мобілізовані проходили підготовку до АТО на Закарпатті. Вже днями чоловіки відправляться на Схід захищати Батьківщину.
Як повідомляють “Коломийські вісті”, у Коломийському військкоматі за увесь час мобілізації від березня місяця на Схід відправили майже 200 чоловіків з Коломийщини. Це і військовозобов’язані, і добровольці.
За словами військового комісара Олега Пархоменка, на Коломийщині великий показник серед добровольців, які за власним бажанням їдуть у зону АТО.
«Є чимало чоловіків, які мають сім’ї, дітей, роботу, але не дивлячись на це, приходять до нас у військкомат, щоб стати добровольцем, – каже Олег Пархоменко. – Вони розуміють: якщо не вони поїдуть захищати державу і свою родину, то хто ж тоді поїде замість них?».
Звісно, деякі військовозобов’язані мають деякий страх перед від’їздом в зону АТО. Але після спілкування та психологічної підтримки чоловіки стають рішучішими та налаштовуються лише на перемогу.
Втім, щоб бійці безстрашно їхали на Схід, необхідна спеціальна підготовка і забезпечення амуніцією та зброєю.
“Якщо формою і взуттям солдатів забезпечують повністю, то відчувається нестача бронежилетів та кевларових касок”, – каже Олег Пархоменко.
Вся надія у вояків на волонтерів. Останні – чи не єдині, хто усіма силами підтримує прикарпатських бійців необхідними речами.
Чотири місяці в бою і без дня відпочинку... Саме в такому режимі перебували чоловіки до недавнього часу. Після прийняття рішення про часткову ротацію, бійці отримали змогу приїхати до рідних домівок на десять днів без урахування часу на дорогу.
Військовозобов’язаний Віталій Пастушенко разом з дружиною виховує двох дітей. Чоловік впевнений, що свій обов’язок перед державою повинен виконати кожен. Дружина підтримує його щодня і дуже хвилюється. Віталій переконаний, що кожен свідомий громадянин України повинен поїхати на Схід, щоб захистити державу від ворогів.
Коломийські бійці, які приїхали додому на тимчасовий відпочинок із зони АТО, кажуть, що страх притаманний кожному, але коли бачиш, що твій побратим готовий будь-якої хвилини підкласти плече, тоді страх зникає назавжди.
