У четвер, 24 січня на 94-му році життя після важкої хвороби відійшла у вічність славна донька українського народу «Марта» – Стефанія Костюк (Процак). Вона була багатолітнім членом ОУН (б), політв’язнем.
Про це повідомив у Facebook Любомир Костюк, пише Фіртка.
Народилася у серпні 1925 року в робітничій родині у Надвірній. Вчилася в українській гімназії міста Станіславова.
В 15 років за активну патріотично-просвітницьку роботу була прийнята в Юнацтво ОУН.
В липні 1942 року через попадання в розстрільні списки гестапо серед учнів станіславівських шкіл (у списку було 20 чоловік) довелося перейти в підпілля, аж до арешту в 1946 році.
В 1943 році за наказом окружного провідника СБ «Яра» була зарахована на вишкіл розвідки і контррозвідки в Старому Угринові. Вишкіл проводили колишні офіцери армії УНР. Після закінчення вишколу була зарахована в розвідку ОУН-УПА Станіславівської області. Командиром розвідки ОУН-УПА Карпатського краю був «Сотник Сокіл», Констянтин Петер.
Завданням Стефи було організація розвідувальної сітки на терені гірських районів Станіславівської області.
Паралельно виконувала функцію спецкур’єра для спецзавдань при Крайовому проводі ОУН між провідниками «Робертом» і «Митарем». В 1944 році по завданню Крайового проводу кілька разів переходила лінію Фронту для налагодження зв’язку проводу з відділами УПА, які опинилися за лінією фронту. Її життя не раз і не два висіло на волосинці, яка могла обірватися від одного невпевнено вимовленого слова, раптової зміни настрою чи виразу обличчя.
В липні 1947 року Воєнним трибуналом військ МВД в Станіславові була засуджена до 20 років каторжних робіт. «Покарання» відбувала в різних таборах Сибіру. З табору звільнена після «актіровки» в 1956 році. Реабілітована в 1991 році.
З табору звільнена після «актіровки» в 1956 році. Реабілітована в 1991 році.
Пані Стефанія очолювала Івано-Франківську обласну організацію Всеукраїнської ліги українських жінок й до останнього часу охоче зустрічалася з молоддю.
