В Україні з початку року зафіксовано 164 факти зґвалтувань дітей або насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом з ними. На Прикарпатті у 2017 році сталося чотири злочини цієї категорії.
Серед потерпілих були як дівчатка, так і хлопчики. До суду за цей період направлено шість кримінальних проваджень, розпочатих за фактами злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх. Про це повідомила начальник управління превенції служби у справах дітей управління поліції в Івано-Франківській області Алла Бойчук, пише Фіртка.
"Слід зазначити, що сексуальне насильство над дитиною є латентним явищем. Діти та батьки дітей, які пережили його, нерідко не розповідають про те, що сталося, і не повідомляють про злочин у відповідні служби. Тому надзвичайно важливо виявляти такі випадки, не допускаючи тривалого насилля чи нових його жертв. Дорослим, а передусім батькам, вихователям та вчителям варто звернути увагу на можливі індикатори у поведінці дітей, які зазнали сексуального насильства. Ці прояви не є визначальними, але дозволяють припустити наявність сексуального насильства, якщо вони спостерігаються протягом тривалого часу або в особливих комбінаціях. Насторожити повинні, зокрема, незвичайні знання на сексуальну тематику, сексуалізоване вираження прихильності або поведінки, незвичайна боязнь або несподівані зміни в почуттях, що стосуються певної конкретної людини, підозріла таємна "дружба" між дитиною та старшою людиною, раптова зміна у поведінці - надмірна агресія чи поступливість, депресія, низька самооцінка, поганий фізичний догляд за собою та інше", - розповідає Бойчук.
Важливим індикатором сексуального насильства є спроби дитини розповісти про нього або вербально, або в малюнках.
Також необхідно навчити дитину правилам соціальної поведінки: не розмовляти з невідомими людьми, не брати цукерок чи інших солодощів від незнайомців, не підтримувати розмову про себе та свою сім’ю та інше.
"Встановіть та намагайтесь підтримувати з дитиною такий рівень довіри, щоб вона змогла розповісти вам різні «нестандартні» ситуації і при цьому розуміла, що кричати на неї ви не будете. Інколи діти краще будуть терпіти, але не скажуть, оскільки бояться покарання", - наголошує начальник управління превенції служби у справах дітей.
