Напередодні Покрови, 13 жовтня, ТК «Буковель» дзвенів весільними піснями та мелодіями у виконанні троїстих музик: гірськолижний курорт приймав Фестиваль українського весілля.
Час для свята був обраний за давнім українським звичаєм на ознаменування Святої Покрови – покровительки весіль, початок сезону на сватання та весілля, які за традицією закінчуються за два тижні до Пилипівського посту. Це пора наймасовіших шлюбів в Україні.
Курорт такий захід проводив вперше, однак за кількістю гостей фестивалю можна судити, що народна весільна драма користується популярністю як в гостей нащого краю, так і у місцевого населення.
Весільні пари не були бутафорними: 8 пар - Юрій і Яна Кабалюки (с.Поляниця Яремчанської міської ради), Наталія і Володимир Петрики, Ігор та Ольга Лапко з м. Івано-Франківська, Олег й Ольга Козакевичі зі Львова, Діана й Олег Максим’юк з селища Ясіня Закарпатської області, Артем та Ірина Коструб’як з м. Коломия та Христина й Роман Луніви з селища Богородчани - відзначили день народження їхніх молодих сімей, взявши участь у фестивалі.
Фестиваль розпочався біля місцевого храму Входження в храм Богородиці, де молоді пари здобули Гоподнє благословення, а далі, як годиться, весільний кортедж рушив вуличками с.Поляниця до ТК «Буковель». Його рух супроводжували співи та співаночки художніх колективів сіл Микуличин, Поляниця, Ясіня , Богородчани, ансамблю пісні та танцю «Гуцулія» та весільних гостей.
На майданчиках туристичного комплексу на молодят та гостей фестивалю чекали весела весільна забава за участю фольклорно-етнографічних колективів, весільних музикантів.
На молодят чекали й перші життєві випробування: вони повинні були взяти участь у конкурсі на найкращу весільну пару України, співаючи пісень про кохання та колискових, готуючи борщ для гостей та розважаючи їх жартівливими бувальщинами та казками, виконуючи танець молодих.
Приз за перемогу - медовий місяць в ТК «Буковель» отримала пара з села Ясеня, що на Закарпатті, - Діана й Олег Максим’юки
Кожна українська родина з особливою шаною ставиться до коней – надійних помічників у родинному господарстві. Тому, враховуючи те, що весільних пар було не одна і не дві, голова Поляницької сільської ради Поляк Микола Миколайович, ініціював конкурс на найкраще прибрану для молодят бричку та на найкращого коня.
Свято органічно доповнювали майстер-класи від відомих майстрів Гуцульщини. Бо кожен дім у гуцульському краї повинен мати газду-майстра на всі руки, пишуть "Паралелі".
