Всі, хто буває в центрі Івано-Франківська біля ратуші (а там бувають певно всі мешканці та гості нашого міста) проходить повз ці два будинки.
І мало хто звертає увагу, що функціональними залишаються тільки перші поверхи будівель. А якщо підняти погляд вище, то можна побачити, що верхні поверхи порожні. Така собі бутафорія, з огляду на те, що самі фасади побілені та виглядають цілком пристойно.
Але, насправді, це швидше нагадує кіношне містечко. Такі часто вибудовують для зйомок фільмів. Фасад є, можливо навіть перший поверх присутній, а далі суцільна фанера підперта ззаду дошками. Зйомку ведуть так, щоб в кадр попадали лише передня частина декорацій.
То ж вирушаємо поглянути, чим «підперті» ззаду ці фасади-декорації.
Ось за цими воротами і чекає на нас неприкрита правда.
Заходимо за ворота й бачимо малопривабливий «тил». Насправді ніяких будинків і немає – суцільні руїни. При цьому, руїни занедбані. «Бомба» впала сюди багато років назад, і руїни вже стигли обзавестися своєю флорою. Підозрюю, що й фауна там присутня.
Порожні, покинуті помешкання, в які, судячи з певних слідів, іноді забрідають мандрівні лицарі «Зеленого змія» та монахи ордену Великих ілюзій. Все дуже нагадує кадри з якогось пост-апокаліптичного фільму. Так і хочеться дістати з кишені лічильник Гейгера-Мюллера, щоб заміряти рівень радіації. Щоправда, в кишені немає ніякого лічильника. Та й радіації на щастя, сподіваємося, ніякої немає також. Хоча хто його знає, що там в підвалах під цими руїнами.
Центр Івано-Франківська, перша половина 21 сторіччя, європейське (якщо вірити міському голові Віктору Анушкевичусу) місто і руїни в самому серці цього міста.
