Моделювання: 11-ть партій отримуватимуть з держбюджету понад 500 мільйонів

Для багатьох громадян результати виборів стали неочікуваними. Ще більшою несподіванкою для них стало те, що політичні партії в Україні вже четвертий рік поспіль фінансуються з держбюджету.

Нововведенням після цих виборів буде те, що державне фінансування матимуть і позапарламентські партії, які не потраплять до Верховної Ради, але здобудуть від 2% голосів виборців.

Особливе обурення ця інформація викликає в тих, кому не подобаються результати окремих партій.

Скільки ж держкоштів отримають партії 2020 року, як їх розподілять та чи правда, що вам доведеться фінансувати "Партію Шарія", пояснює Рух ЧЕСНО.

Хто та скільки може отримати?

Загальна сума державного фінансування партій залежить від розміру прожиткового мінімуму та явки на виборах. Згідно з даними ЦВК, явка на цих виборах становила 14,7 мільйона виборців. Кожен виборець приносить до загального кошика державного фінансування 2% прожиткового мінімуму, або 38 гривень і 42 копійки. Фактично ви фінансуєте не всі партії загалом, а конкретно ту, за яку проголосували. Саме від кількості голосів за конкретну партію залежить, скільки держкоштів вона одержить. Отже, загальний бюджет держфінансування партій у 2020 році сягатиме 565,5 мільйона гривень.

90% цієї суми, або 509 мільйонів, розподілять пропорційно до результатів на виборах між усіма партіями, що подолають 2%-й бар'єр. Тобто переможець отримає найбільше, а партія, яка ледь долає 2%, – найменше. 

Згідно з нашим моделюванням, партія, яка здобуде 2%, у 2020 році одержить з бюджету близько 11 мільйонів гривень. Ще 10%, або 56,5 мільйона гривень, розподілять пропорційно (нарівно) між тими партіями, які пройдуть до парламенту й у своїх списках матимуть понад третину жінок (рахується саме за прохідним списком, а не за фракцією, до якої приєднаються мажоритарники). Раніше ми вже писали, що на додаткові кошти гендерної квоти гарантовано претендують лише 2 партії – "Голос" та "Європейська солідарність". У прохідних частинах їхніх списків частка жінок сягає 40%.

Моделювання розподілу цих коштів ми робимо відповідно до попередніх результатів виборів, оприлюднених на сайті ЦВК станом на 11:20 22 липня (опрацьовано понад 50% протоколів). Наголошуємо, що результати ще не є остаточними й в окремих партій можуть збільшитися, а в деяких – опуститися нижче від 2%. Тому точний розподіл зможемо порахувати лише після оприлюднення офіційних результатів виборів.

 

Отже, на отримання держкоштів претендують 11 партій – 5 парламентських і 6 позапарламентських. Найменше отримають "Українська стратегія Гройсмана", ВО "Свобода" та "Партія Шарія". Усі вони можуть мати фінансування в розмірі приблизно 11,5-12,2 мільйона гривень. Найбільше держкоштів дістанеться партії "Слуга народу". Вона отримає приблизно 225,3 мільйона гривень. Додаткове фінансування за гендерною квотою майже подвоює розмір держфінансування "Голосу". До базової суми близько 34 мільйонів додадуться ще понад 28 мільйонів. Істотну надбавку одержить і "Європейська солідарність" – до базових майже 46 мільйонів партія отримає ще більш ніж 28 мільйонів за гендерною квотою.

Навіщо нам фінансувати партії?

Державне фінансування партій досить поширене у світі й особливо у західних демократіях. Лише кілька країн Європи не мають державного фінансування в тій чи іншій формі. 

Логіка його запровадження полягає в тому, аби надати партіям альтернативне джерело фінансування, що має зменшити їхню залежність від великих донорів, у нашому випадку – від олігархів. Поступово це має привести до якісних змін в ухваленні рішень як на місцевому рівні, так і на рівні парламенту. 

Адже закони мають ухвалювати не з урахуванням інтересів великого приватного донора, а в інтересах усієї держави та суспільства. Миттєвого результату від запровадження державного фінансування годі чекати, оскільки трансформація може тривати кілька виборчих циклів та залежить і від низки інших чинників. Зокрема, від економічної ситуації, роботи контролюючих органів та судів, а також від створення незалежних від олігархів медіа.

Куди можна витрачати ці кошти?

Це питання закон майже не регулює, оскільки наявне в ньому формулювання "на статутну діяльність партій" можна трактувати аж надто широко. Єдине, на що заборонено витрачати ці кошти, то це на ведення виборчої агітації. 

Однак, якщо партія не зареєстрована в ЦВК як суб'єкт виборчого процесу, то й реклама за державні кошти не вважатиметься за агітацію. Саме тому партії досить часто зловживали використанням держкоштів на пряму й навіть на приховану рекламу. Так системно робив "Народний фронт", витративши на рекламу близько 100 мільйонів гривень. Як показав час, ці видатки виявилися марними, адже рейтинг партії так і не зрушив з рівня статистичної похибки.

Фактично партії мали б витрачати ці кошти на розвиток регіональної мережі, навчання своїх рядових членів і представників у радах, проведення досліджень, залучення експертів до розроблення рішень місцевого та національного рівнів, комунікацію з виборцями (двосторонню комунікацію, а не рекламу), організацію публічних консультацій.

Для того, щоб очікування та практика використання держкоштів збігалися, новому парламенту слід внести зміни до закону "Про політичні партії" та чітко визначити, куди можна й куди не можна витрачати держкошти. До цього моменту в партій може бути запроваджено внутрішні правила, на що для них прийнятно витрачати ці кошти, а на що – ні. Ще ліпше – мати стратегію розвитку партії (для багатьох – стратегію створення партії) і саме для досягнення цієї мети використовувати держкошти.

Компенсування коштів, витрачених на виборчу кампанію

Згідно з чинним законодавством, партії, які потраплять до парламенту, окрім базового фінансування, одержать ще й повне відшкодування своїх витрат на виборчу кампанію. Компенсацію вони отримають лише за офіційну частину видатків, відображену у фінансовому звіті. Логіка цієї норми полягає в тому, аби стимулювати партії виводити свої витрати (а отже, і надходження) з тіні. 

Водночас дуже поширеною є практика залучення підставних донорів. Це ті випадки, коли партію на мільйони фінансують або її ж працівники, котрі одержують мінімальну зарплату, або продавчині магазину, або мешканці сіл і райцентрів, які при цьому ще й шукають роботу. Доки держава не здатна належно відстежувати реальне походження цих коштів і притягати до відповідальності партії-порушників, то така компенсація не є бажаною. Адже ми можемо відшкодувати партіям гроші невідомого, дуже ймовірно, корупційного походження. Задля убезпечення себе від дискредитації державного фінансування, напевно, варто взагалі скасувати компенсування витрат на виборчу кампанію.

Нагадаємо, що більшість партій у своїх проміжних фінансових звітах не показали реального походження коштів. Уже під час виборчої кампанії вони збирали внески на свої поточні рахунки й лише потім переказували їх до виборчих фондів. Так, "власні кошти партії" становлять понад 95% загальних обсягів грошових надходжень до виборчих фондів. Отож, до виборів ми так і не дізналися, хто ж фінансував кампанію тієї чи іншої партії, хоча така інформація мала б бути однією з ключових для виборця поряд із програмами партій. Імена конкретних донорів партій будуть оприлюднені частково в серпні, а частково – аж у листопаді, коли актуальність цієї інформації буде мінімальною.


22.07.2019 3155
Коментарі ()

10.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки поспілкувалася зі Святославом Балакою, головою Асоціації інтервенційних онкологів України, який приїхав в Івано-Франківськ із Харкова. 

1844
04.08.2022
Тетяна Дармограй

Повномасштабне російське вторгнення майже повністю витіснило коронавірусну хворобу з інформаційного простору України. Проте, як констатують медики, українці продовжують хворіти та помирати через цю недугу.

1476
31.07.2022
Тіна Любчик

Про пережите внаслідок російського вторгнення журналістці Фіртки розповіла киянка, яка працює дитячою психологинею, Ксенія Дичко. У перші дні повномасштабної війни жінка переїхала із сім’єю до Івано-Франківська.

2461 4
28.07.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки розпитала у психологині, як війна впливає на стосунки, як зберегти шлюб в умовах постійного стресу чи тривалої розлуки та чому сьогодні особливо важлива підтримка та щира розмова.  

1851
22.07.2022
Тетяна Дармограй

В Україні вже 144-й день триває повномасштабна війна. Через російську агресію процес загальної мобілізації продовжили до 23 серпня.

5937
20.07.2022
Мар'яна Цимбалюк

У перші дні війни в село одразу зайшли російські війська, які розгорнули штаб неподалік їхнього дому. Ворожі солдати  використовували місцевих, як живий щит для захисту. Життя нагадувало сценарій фільму жахів. Як родині вдалося живими втекти на Прикарпаття, читайте в інтерв’ю для Фіртки.

2017 1

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

114

Яблуневий чи Медовий Спас? Доволі, часто народні назви християнських свят відривають нас від суті та розуміння глибини свята. Яскравим прикладом цього є «Яблуневий Спас» та «Маковія», що це, про кого це?

240

Неодноразово доводилось зустрічатися з бабусями або жіночками в церкві, на невеликих парафіях різних конфесій, які знають все і навіть деколи більше за священника. А потім священники дивуються: «чому в храмі немає молоді?». А вони і не знали, що молодь не витримала прискіпливих зауважень «церковного менеджменту».  

288

Коли люди стикаються із Національною Хокейною Лігою, вони, в першу чергу, дивляться крізь призму інших турнірів та видів спорту. Наприклад, футбол й Англійська Прем’єр Ліга, Чемпіонат Світу чи Європи, Ліга Чемпіонів та інші. 

594
09.08.2022

Перш за все фахівець радить виключити із щоденного раціону жирну та смажену їжу.

448
30.07.2022

Літо – та пора року, коли потрібно їсти максимально корисні та насичені вітамінами продукти  

1207
27.07.2022

В літній період радять пити теплу воду, вона краще засвоюється організмом.  

1214
15.08.2022

В Івано-Франківську представники УПЦ Московського патріархату через суд намагаються повернути храм Різдва Христового, що на вулиці Довженка.

1043
11.08.2022

Для вирішення та недопущення різноманітних конфліктних ситуацій та непорозумінь, в Івано-Франківську створять Раду церков.  

320
09.08.2022

Після православ’я найбільше респондентів із Заходу України ідентифікували себе як греко-католиків (26%), протестантів та атеїстів (4%) і. Інші релігії та конфесії називалися рідше.  

418
05.06.2022

У Храмі Царя Христа (відомому, як церква на Майзлях) Святу літургію провів Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

4666
05.08.2022

Першого липня на п'ятому позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини за зверненням Міністерства культури та інформаційної політики України внесено елемент “Культура приготування українського б

606
15.08.2022

Президент Володимир Зеленський усунув начальників управлінь Служби безпеки України у трьох областях.

330
12.08.2022

На запитання, чи підтримують українці дії президента Володимира Зеленського, 59% відповіли, що рішуче підтримують та 32% — скоріше підтримують.  

252
11.08.2022

Рішення про подовження мобілізації ухвалює парламент.

357
09.08.2022

Президент Володимир Зеленський закликає країна Заходу заборонити в’їзд всім громадянам росії на тлі її агресії проти України.  

410