Моделювання: 11-ть партій отримуватимуть з держбюджету понад 500 мільйонів

Для багатьох громадян результати виборів стали неочікуваними. Ще більшою несподіванкою для них стало те, що політичні партії в Україні вже четвертий рік поспіль фінансуються з держбюджету.

Нововведенням після цих виборів буде те, що державне фінансування матимуть і позапарламентські партії, які не потраплять до Верховної Ради, але здобудуть від 2% голосів виборців.

Особливе обурення ця інформація викликає в тих, кому не подобаються результати окремих партій.

Скільки ж держкоштів отримають партії 2020 року, як їх розподілять та чи правда, що вам доведеться фінансувати "Партію Шарія", пояснює Рух ЧЕСНО.

Хто та скільки може отримати?

Загальна сума державного фінансування партій залежить від розміру прожиткового мінімуму та явки на виборах. Згідно з даними ЦВК, явка на цих виборах становила 14,7 мільйона виборців. Кожен виборець приносить до загального кошика державного фінансування 2% прожиткового мінімуму, або 38 гривень і 42 копійки. Фактично ви фінансуєте не всі партії загалом, а конкретно ту, за яку проголосували. Саме від кількості голосів за конкретну партію залежить, скільки держкоштів вона одержить. Отже, загальний бюджет держфінансування партій у 2020 році сягатиме 565,5 мільйона гривень.

90% цієї суми, або 509 мільйонів, розподілять пропорційно до результатів на виборах між усіма партіями, що подолають 2%-й бар'єр. Тобто переможець отримає найбільше, а партія, яка ледь долає 2%, – найменше. 

Згідно з нашим моделюванням, партія, яка здобуде 2%, у 2020 році одержить з бюджету близько 11 мільйонів гривень. Ще 10%, або 56,5 мільйона гривень, розподілять пропорційно (нарівно) між тими партіями, які пройдуть до парламенту й у своїх списках матимуть понад третину жінок (рахується саме за прохідним списком, а не за фракцією, до якої приєднаються мажоритарники). Раніше ми вже писали, що на додаткові кошти гендерної квоти гарантовано претендують лише 2 партії – "Голос" та "Європейська солідарність". У прохідних частинах їхніх списків частка жінок сягає 40%.

Моделювання розподілу цих коштів ми робимо відповідно до попередніх результатів виборів, оприлюднених на сайті ЦВК станом на 11:20 22 липня (опрацьовано понад 50% протоколів). Наголошуємо, що результати ще не є остаточними й в окремих партій можуть збільшитися, а в деяких – опуститися нижче від 2%. Тому точний розподіл зможемо порахувати лише після оприлюднення офіційних результатів виборів.

 

Отже, на отримання держкоштів претендують 11 партій – 5 парламентських і 6 позапарламентських. Найменше отримають "Українська стратегія Гройсмана", ВО "Свобода" та "Партія Шарія". Усі вони можуть мати фінансування в розмірі приблизно 11,5-12,2 мільйона гривень. Найбільше держкоштів дістанеться партії "Слуга народу". Вона отримає приблизно 225,3 мільйона гривень. Додаткове фінансування за гендерною квотою майже подвоює розмір держфінансування "Голосу". До базової суми близько 34 мільйонів додадуться ще понад 28 мільйонів. Істотну надбавку одержить і "Європейська солідарність" – до базових майже 46 мільйонів партія отримає ще більш ніж 28 мільйонів за гендерною квотою.

Навіщо нам фінансувати партії?

Державне фінансування партій досить поширене у світі й особливо у західних демократіях. Лише кілька країн Європи не мають державного фінансування в тій чи іншій формі. 

Логіка його запровадження полягає в тому, аби надати партіям альтернативне джерело фінансування, що має зменшити їхню залежність від великих донорів, у нашому випадку – від олігархів. Поступово це має привести до якісних змін в ухваленні рішень як на місцевому рівні, так і на рівні парламенту. 

Адже закони мають ухвалювати не з урахуванням інтересів великого приватного донора, а в інтересах усієї держави та суспільства. Миттєвого результату від запровадження державного фінансування годі чекати, оскільки трансформація може тривати кілька виборчих циклів та залежить і від низки інших чинників. Зокрема, від економічної ситуації, роботи контролюючих органів та судів, а також від створення незалежних від олігархів медіа.

Куди можна витрачати ці кошти?

Це питання закон майже не регулює, оскільки наявне в ньому формулювання "на статутну діяльність партій" можна трактувати аж надто широко. Єдине, на що заборонено витрачати ці кошти, то це на ведення виборчої агітації. 

Однак, якщо партія не зареєстрована в ЦВК як суб'єкт виборчого процесу, то й реклама за державні кошти не вважатиметься за агітацію. Саме тому партії досить часто зловживали використанням держкоштів на пряму й навіть на приховану рекламу. Так системно робив "Народний фронт", витративши на рекламу близько 100 мільйонів гривень. Як показав час, ці видатки виявилися марними, адже рейтинг партії так і не зрушив з рівня статистичної похибки.

Фактично партії мали б витрачати ці кошти на розвиток регіональної мережі, навчання своїх рядових членів і представників у радах, проведення досліджень, залучення експертів до розроблення рішень місцевого та національного рівнів, комунікацію з виборцями (двосторонню комунікацію, а не рекламу), організацію публічних консультацій.

Для того, щоб очікування та практика використання держкоштів збігалися, новому парламенту слід внести зміни до закону "Про політичні партії" та чітко визначити, куди можна й куди не можна витрачати держкошти. До цього моменту в партій може бути запроваджено внутрішні правила, на що для них прийнятно витрачати ці кошти, а на що – ні. Ще ліпше – мати стратегію розвитку партії (для багатьох – стратегію створення партії) і саме для досягнення цієї мети використовувати держкошти.

Компенсування коштів, витрачених на виборчу кампанію

Згідно з чинним законодавством, партії, які потраплять до парламенту, окрім базового фінансування, одержать ще й повне відшкодування своїх витрат на виборчу кампанію. Компенсацію вони отримають лише за офіційну частину видатків, відображену у фінансовому звіті. Логіка цієї норми полягає в тому, аби стимулювати партії виводити свої витрати (а отже, і надходження) з тіні. 

Водночас дуже поширеною є практика залучення підставних донорів. Це ті випадки, коли партію на мільйони фінансують або її ж працівники, котрі одержують мінімальну зарплату, або продавчині магазину, або мешканці сіл і райцентрів, які при цьому ще й шукають роботу. Доки держава не здатна належно відстежувати реальне походження цих коштів і притягати до відповідальності партії-порушників, то така компенсація не є бажаною. Адже ми можемо відшкодувати партіям гроші невідомого, дуже ймовірно, корупційного походження. Задля убезпечення себе від дискредитації державного фінансування, напевно, варто взагалі скасувати компенсування витрат на виборчу кампанію.

Нагадаємо, що більшість партій у своїх проміжних фінансових звітах не показали реального походження коштів. Уже під час виборчої кампанії вони збирали внески на свої поточні рахунки й лише потім переказували їх до виборчих фондів. Так, "власні кошти партії" становлять понад 95% загальних обсягів грошових надходжень до виборчих фондів. Отож, до виборів ми так і не дізналися, хто ж фінансував кампанію тієї чи іншої партії, хоча така інформація мала б бути однією з ключових для виборця поряд із програмами партій. Імена конкретних донорів партій будуть оприлюднені частково в серпні, а частково – аж у листопаді, коли актуальність цієї інформації буде мінімальною.


22.07.2019 2987
Коментарі ()

01.12.2021
Сергій Білий

В міру глобального потепління зими в нашому регіоні все менше радують снігопадами та морозами. Тепла безсніжна зима – колись прикрий виняток – сьогодні поступово перетворюється радше на загальне правило. І якщо, скажімо, для міських комунальних служб такі метаморфози – в радість, то для туристів – це справжній жах... Фіртка знає, що робити пересічному туристу, якщо зима є не лише безсніжною, але й теплою.

284
26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

1131
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилуватися водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

1771
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

3633
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

3240
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

3220

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у даний момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Яс

1133

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

15122 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

2133

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

3113
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

1306
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

6976
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

15924
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

5587
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

7051 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

7394
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

16565
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

2899
02.12.2021

Відповідний законопроєкт вніс на розгляд Верховної Ради Володимир Зеленський, про що він повідомив сьогодні у щорічному посланні до депутатів та українського народу.

85
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

2155
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2775
08.11.2021

Зі слів речниці, чинний голова партії Олександр Корнієнко прагне цілковито зосередитись на роботі першого заступника голови Верховної Ради України, а відтак вирішив скласти повноваження голови партії.

3104