Впродовж червня-серпня 2019 року в усіх обласних центрах України, а також у містах Краматорськ і Сєвєродонецьк проводилося шосте вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування.
Дослідження передбачало подання та опрацювання відповідей на інформаційні запити, аналіз контенту офіційних вебсайтів та друкованих видань муніципалітетів, моніторингові візити та безпосереднє спостереження за роботою органів та посадових осіб місцевого самоврядування, опрацювання місцевих нормативно-правових актів. Вимірювання здійснювала мережа партнерів, створена у 2013 році з ініціативи Громадянської мережі ОПОРА у Львові.
Пропонуємо вашій увазі результати цьогорічного дослідження, а також аналіз змін, що мали місце у діяльності органів місцевого самоврядування впродовж 2013-2018 рр. Активна фаза моніторингу тривала у червні-серпні 2019 року і була націлена на аналіз стану виконання міськими головами, виконавчими органами та депутатами повноважень у сфері прозорості, відкритості та підзвітності протягом 2018 року.
Муніципалітет Івано-Франківська з показником Індексу 86,8% став беззаперечним лідером у сфері політики публічності у 2018 році. Це перше місто, яке за шість років вимірювання увійшло до категорії повністю публічних міст. Те саме стосується рівня публічності усіх суб’єктів владних повноважень Івано-Франківська – голови, виконавчих органів і депутатів.
Міській раді Івано-Франківська протягом кількох років вдається зберігати лідерські позиції в рейтингу, зокрема, завдяки забезпеченню зручного доступу громадян до адміністративних послуг, продовженню практики використання електронних сервісів, відсутності процедурних обмежень щодо доступу мешканців міста до засідань колегіальних органів міськради та систематичному впровадженню політики відкритих даних. Разом з тим залишаються недоліки, пов’язані з звітуванням депутатів та оприлюдненням тексті звітів.
До переліку аутсайдерів належать чотири міста: Полтава, Черкаси, Одеса і Запоріжжя. В Полтаві, муніципалітет якої на останньому місці в рейтингу (51,7%), проблеми з належним управлінням були частково спричинені невиконанням протягом частини року своїх обов’язків міським головою Олександром Мамаєм, якого рада відправила у відставку у вересні 2018 року. Однак на низький рівень публічності в Полтаві більшою мірою вплинуло недотримання усіма суб’єктами владних повноважень практик звітування, ніж політичний контекст.
Проблеми з публічним звітуванням, а також оприлюдненням суспільно-корисної інформації зафіксовані і в муніципалітетах Запоріжжя та Одеси. Теж саме стосується Черкас, де окрім неналежного звітування відсутня політика роботи з відкритими даними та потребує кардинального оновлення веб-сайт. Потрібно відзначити, що навіть міста, які зайняли останні позиції в рейтингу, демонструють значний прогрес у порівнянні з попередніми роками (зокрема Одеса додала 9,7%, а Запоріжжя – 7%), однак програють конкуренцію іншим муніципалітетам, які змінюються значно швидше.
За останній рік найбільш явного прогресу (+19,24%, з 54% до 73,4%) досягла Житомирська міська рада. На це відчутно вплинуло прийняття Статуту територіальної громади, де закріплено процедури звітування посадових осіб і механізми громадської участі. А також оновлення веб-сайту муніципалітету, який став більш інформативним та функціональним.
В цілому за останні п’ять років усі муніципалітети в обласних центрах стали більш публічними, а середнє значення Індексу публічності для усіх міст зросло з 51% до 68% відсотків. Якщо в 2014 році лише два міста (Івано-Франківськ і Суми) оцінювалися нами як такі, що демонструють задовільний рівень публічності (всі решта були з низьким рівнем публічності), то в 2018 році таких міст нараховується аж дев’ятнадцять, а Івано-Франківськ першим увійшов до переліку публічних міст. Усі ці роки лідери рейтингу лишаються незмінними, тоді як список аутсайдерів є менш визначеним. Івано-Франківськ, Київ, Луцьк і деякою мірою Вінниця демонструють найбільшу сталість у впровадженні принципів публічності , Полтава і Черкаси помітно програють конкуренцію іншим містам.
В розрізі окремих суб’єктів владних повноважень середній рівень публічності депутатів виріс значно більше, ніж показники міських голів і виконавчих органів. Особливо зміни стали помітними після зменшення кількості депутатів і суттєвого оновлення складу місцевих рад у 2015 році. З 15-ти міст, де депутатський корпус в 2014 році оцінювався нами як непублічний, в 2018 році таких не залишилося жодного. Депутати Львівської міської ради за результатами останнього вимірювання Індексу публічності очолили рейтинг з показником 83,2%. Передусім це пояснюється позитивною динамікою у проведенні особистих прийомів і звітуванні депутатів перед виборцями, зокрема кількість депутатів Львівської міської ради, які почали оприлюднювати щорічні звіти про свою діяльність збільшилася більш ніж вдвічі (з 21 до 49).
Виконавчі органи найбільш публічні у Івано-Франківській (83,2%) і Луцькій (82,3%) міських радах. Серед міських голів очолили рейтинг Індексу публічності 2018 року мер Івано-Франківська Руслан Марцінків і очільник Житомира Сергій Сухомлин.
Загалом ключовими проблемами в аспекті публічності муніципалітетів залишаються практики звітування посадовців і депутатів на відкритих зустрічах перед мешканцями; доступ до засідань виконавчих комітетів; впровадження політики відкритих даних; документування та врахування результатів громадських слухань; оприлюднення інформації щодо комунального майна власності та земельних ресурсів муніципалітетів; використання системи “PROZORRO. Продажі” для реалізації чи оренди комунального майна.
Натомість найкращою є ситуація із функціонуванням Центрів надання адміністративних послуг, забезпеченням доступу до публічної інформації, прийняттям Статутів територіальних громад, модернізацією веб-сайтів муніципалітетів, впровадження інструменту електронних петицій і громадського бюджету.
