Прикарпатця запроторили за грати, бо розбороняв масову бійку за участі п’яних поліціянтів у Дзержинську, що на Донеччині. За вистріли в повітря йому інкримінують ст. 115 ККУ (Умисне вбивство) та ст. 15 ККУ (Замах на злочин), передає Фіртка з посиланням на Бліц-інфо. Тож Ілитчук може провести у в’язниці від 7 до 15 років. А потерпілим у справі проходить міліціонер Іван Ігнаткін, якого і намагався заспокоїти Роман Ілитчук. Треба зауважити, били місцеві двох «айдарівців»– гуртом та без жалю.
Побачивши, як натовп ногами жорстоко бив закривавлених чоловіків у формі, Ілитчук спробував відтіснити натовп. Треба підкреслити, що боєць не просто випадково був на місці події, а перебував у тому районі на патрулюванні, що підтверджує наказ командира та графік патрулювань. До слова, нічний клуб, де була бійка має недобру славу, адже там неодноразово затримували сепаратистів та диверсантів.
"Після вистрілу в повітря агресія нетверезої компанії переключилася на Романа. Ігнаткін з погрозами кинувся до нього. Тоді він дістав пістолет і вистрілив вгору, на що ніхто не відреагував. З натовпу теж почулися постріли. Рома вистрілив ще двічі Ігнаткіну під ноги - це вже був самозахист. Після чого Ігнаткін і ще частина натовпу розбіглася в різні сторони. Власне, на цьому конфлікт нібито було вичерпано. Потерпілі поїхали знімати побої, патруль поїхав далі патрулювати... А вже вдень 7 січня від слідчих Роман дізнався, що він нібито поранив Ігнаткіна у стегно, а Ігнаткін, як і ще двоє учасників бійки - співробітники дзержинської міліції. Як результат – у Романа вилучили пістолет та завели кримінальну справу. Хоча хлопець переконаний, що його кулі в Ігнаткіна влучити не могли", - підкреслює волонтерка.
За її словами, тоді у січні йому інкримінували хуліганство, але в Ілитчука були дуже позитивні характеристики, зокрема й від командирів.
«І власне всі були впевнені, що справу закриють, адже немає складу злочину. І все до того йшло. І коли Роман поїхав до Артемівська у квітні, то був впевнений, що викликають, аби закрити справу. Натомість йому запропонували підписати якісь документи проти його ж комбата. Зрозуміло, що Роман відмовився. Його одразу повезли до суду і там вже виявилось, що інкримінують вже 115 статтю. І треба сказати, що з ним не було адвоката, лиш товариш по службі. І ясно, що без адвоката все швидко «провернули» і відправили в СІЗО», - наголошує Решетилова.
Зараз друзі всіма силами намагаються визволити бійця з-за грат, адже мало надіються на справедливість. Слід відмітити, «потерпілого» Ігнаткіна буквально кілька днів тому звільнили з правоохоронних органів, бо п’яним вчинив ДТП. Втім, у поліції продовжує працювати його батько. Про це кореспонденту Бліц-Інфо у телефонній розмові розповів командир 17-го батальйону Олександр Щербина.
«Поки ми були в зоні АТО, його ніхто не чіпав. Та як тільки нас вивели, а Роман демобілізувався – його затримали. При тому, що Ілитчук діяв згідно статуту. І навіть більше – коли вогонь відкрили по ньому, мав повне право стріляти у відповідь. Втім, цього не зробив, а вистрілив у повітря, а потів – під ноги нападавшого. Мушу зауважити, що Роман дуже добрий стрілець, тож якби хотів попасти, то б точно не промахнувся. Учасники бійки, міліціонери були п’яними, про що свідчить експертиза. Натомість побиті «айдарівці» були тверезі. Вони зразу зняли побої, але ці дані із справи Романа чомусь зникли », - підкреслює комбат.
Щербина разом із товаришами по службі Ілитчука прибув сьогодні на суд, аби його підтримати. Втім, суд не відбувся. Не змогли військові передати Роману й передачу, бо як виявилось у СІЗО його немає.
«Адвокат шукав його у відділку, але там його теж немає. Вже об’їздили лікарні, втім безрезультатно. Наразі ніхто не знає де він. Про погане думати не хочу і надіюсь, що завтра до суду Романа таки доставлять, а там і справу закриють», - каже Щербина.
Дружина розвідника Ірина Ілитчук теж надіється на краще.
«Не розумію, як в нашій країні таке можливе. Мій чоловік пішов захищати країну як тільки прийшла повістка. Не ховався, хоч я просила не йти, бо в нас двоє маленьких дітей. Відбув на фронті більше ніж рік і два місяці. Демобілізувався, вирішив залишитись служити за контрактом, а тут таке. Не знаю вже що й робити. Я навіть поїхати до нього не маю змоги, бо вдома діти 7 і 2 роки. Моя мама після страшної хвороби – пережила онко, його бабця старенька, і ще й брат інвалід, бо перед тим як Роман пішов служити потрапив в ДТП і втратив ногу. Роман всім допомагав, а тепер сам потрапив у біду», - зі сльозами на очах розповідає жінка.
До слова, поки прикарпатець сидить у в’язниці, до його військової частини прийшла відзнака з підписом міністра оборони Степана Полторака – «Знак пошани». Також за бойові заслуги Романа подали на нагородження орденом Данила Галицького.
