Микола Палійчук: Перезавантаження влади може зняти напругу в суспільстві

В інтерв’ю для газети  «Галичина» очільник фракції «УКРОП» в Івано-Франківській обласній раді, голова її постійної комісії з питань бюджету, фінансів та податків Микола Палійчук проаналізував суспільно-політичну ситуацію в країні, яку, за його словами, характеризує високий рівень недовіри до інститутів державної влади, наголосив, що влада повинна пройти повне очищення, звернув увагу, що працю заробітчан за кордоном має бути відображено в пенсійному  законодавстві. 

 

- Пане Миколо, як політик з великим досвідом охарактеризуйте суспільно-політичну ситуацію в країні.

— На превеликий жаль, ситуація у країні непроста. Нині українці не довіряють майже усім інститутам державної влади. Високий рівень недовіри до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, тому, як наслідок, ми спостерігаємо щоденні акції протестів, які відбуваються у Києві. Люди обурені, вони не вірять владі і демонструють, що спроможні її контролювати. Ця ситуація спричинена тим, що після Революції гідності ніхто не покараний. Ті «регіонали», які голосували за диктаторські закони 16 січня, сміливо сидять нині у Верховній Раді. У крайньому разі злочинці повтікали в Росію і звідти ведуть свій бізнес в Україні. Саме недовіра суспільства до влади є наслідком усіх цих дій.

 

Яке нині місце займає  «УКРОП» в українському політикумі? З ким і проти кого дружите?

— «УКРОП» перебуває в опозиції до чинної влади. Ворогів ми не шукаємо, тому що не час нині заводити політичні інтриги. Ми позиціонуємо себе, як українські патріоти. І з партіями, які ідеологічно наближені до патріотизму, нам по дорозі.

 

Все ж, які партії ідеологічно близькі «УКРОПу»?

— Я б не хотів конкретизувати, оскільки є різні ситуації у різних областях. «УКРОП» — правоцентристська партія. Ми вважаємо, що до влади повинні приходити патріоти, які захищали і захищають Україну. На наше переконання, влада має пройти повне очищення.

 

«УКРОП» стрімко починав своє входження в політику. Чи вдається утримувати завойовані позиції? Чи не розчаровані ви нині у деяких партійцях?

— Основний акцент в партії ми робимо на молодь. Тобто владу потрібно оновлювати, в її лави мають приходити політики, які не мають корумпованих зв’язків. Підтвердженням цього є те, що на останніх виборах голів і депутатів об’єднаних громад представники «УКРОПу» посіли чільні місця.

На моє переконання, певний період до Верховної Ради не повинні балотуватися кандидати, які свого часу були народними депутатами більше, як одне скликання. Адже починаючи з 2000-го року склад Верховної Ради істотно не змінювався. Народні депутати змінюють партії, округи, аби знову потрапити у парламент. А Україні від цього не легше.

 

«УКРОП» — в опозиції до центральної влади. Чи відображається ця опозиційність на обласному рівні?

— Я не є прихильником проведення великої політики в області. Ми голосуємо за всі політичні заяви і звернення, спрямовані на засудження дій влади, які схвалює обласна рада. Господарка, бюджет не мають стосунку до великої політики. Наша позиція з цього приводу формується крізь призму того, чи вигідно це для області. Деколи вона збігається з позицією інших фракцій, деколи ні. Рішення щодо голосувань ми приймаємо на засіданнях фракції. У прийнятті рішень щодо проблем конкретних районів передовсім враховуємо думки депутатів, які від них обрані.

 

Чи добре налагоджена  співпраця між фракціями  «УКРОП» і «БПП «Солідарність» в обласній раді?

— Я не раз говорив, що у фракції «БПП «Солідарність» є люди, до яких ставлюся з великою повагою. Проте у мене немає поваги до політичної сили, яку вони представляють, оскільки вона привела країну до нинішнього стану. Я різко засуджую все те, що нині відбувається в Україні. Після Революції гідності люди дали Президентові і депутатам, які представляють президентську фракцію, мандат довіри. Вони сподівалися на поліпшення стану справ у державі, прагнули жити по-новому, але нічого не змінилося. 

 

Дехто з політиків вважає, що більшість реформ в Україні має імітаційний характер. Як би ви охарактеризували впровадження реформ у нашій країні з огляду на їх результативність?

— Впроваджувати реформи — не означає нині їх приймати, а завтра демонструвати результати. Тому жодної реформи я публічно не критикував. Ми живемо приблизно на 90 відсотків у полоні старих радянських стереотипів щодо управління країною. А від цього потрібно було відходити і в освіті, і в охороні здоров’я, і в судовій системі, і в інших напрямах. Тому як саме запрацюють реформи, побачимо згодом. Якщо ж аналізувати окремо, наприклад, пенсійну реформу, то вважаю, що потрібно враховувати працю людей за кордоном. Адже попри те, що ці люди начебто не сплачують податків із заробітної плати, не мають стажу, вони досі рятують економіку країни. Зароблені там кошти передають сюди своїм рідним, вчать за них своїх дітей, будують житло, купують квартири, вкладають їх в економіку, і головне — вони не сидять там склавши руки, нікого не дурять і не просять в України допомоги із безробіття. Там нікому не легко, потрібно працювати по 12-14 годин. Про це я дуже добре знаю, оскільки свого часу понад рік був на заробітках за кордоном. Тому переконаний, що праця заробітчан має бути відображена в пенсійному законодавстві.

 

Пане Миколо, вас знають як міського голову Яремча, чільника ОДА, депутата обласної ради. Коли ж встигли побувати на заробітках за кордоном?

— Після закінчення інституту в 1995 році я поїхав у Канаду, попрацював там, повернувся і розпочав свій бізнес. До 2002 року, коли мене обрали мером, був підприємцем, мав мережу магазинів, готельний бізнес, надавав послуги з перевезення, загалом створив тоді понад 100 робочих місць.

 

Тобто зароблені вами гроші в Канаді фактично стали фундаментом для вашого бізнесу?

— Так, усе, що я заробив, вклав у бізнес. Звісно, я брав кредити, але зароблені кошти за кордоном були стартовими у моєму бізнесі.

 

Повернімося до реформ. Немало політиків і політологів називають реформу децентралізації влади доволі успішною. Яка ваша думка з приводу її впровадження на Прикарпатті зокрема?

— Що стосується цього питання, то я можу дискутувати з політиками і політологами, оскільки не бачу успіхів щодо впровадження цієї реформи. Я не бачу реформи децентралізації влади як такої. Так, почали створювати ОТГ. А що ще?

 

- А як щодо передавання на місця повноважень і коштів, наприклад, обласним центрам і містам обласного значення?

— Насправді жодного передавання коштів немає. Навпаки, до децентралізації прибутковий податок з доходів фізичних осіб стовідсотково залишався у місцевих бюджетах. Тепер залишають 60 відсотків місту, району, ОТГ, 25 відсотків йде у Державний бюджет, 15 — в обласний. Натомість для міст обласного чи районного значення, сіл введено нові податки: 5 відсотків акцизного податку від продажу світлих нафтопродуктів, тютюну, алкоголю, податок для власників дорогих транспортних засобів — 25 тис. грн., а ще податок на нерухомість. Від цього виграли міста обласного значення, і в них пішло перевиконання бюджету. Але очевидно, що це не результати від децентралізації влади, а від введення нових податків.

Ще одна неприємна новина Держбюджету-2018 — це те, що нам зменшили відрахування від екологічного податку з 55 до 35 відсотків, який сплачують підприємства в обласний бюджет. У результаті Прикарпаття втратило 70 млн. грн. Ці гроші підуть у Київ, а на які екологічні заходи звідти їх спрямують, не знає ніхто. Децентралізація влади — це коли на місця передають і повноваження, і гроші.

 

А як ви оцінюєте процес об’єднання громад?

— Об’єднання громад потрібне, але у цьому напрямі треба активніше рухатися. Наразі ж цей процес у нас проходить мляво. На якомусь етапі держава пустила його на самоплив. Також об’єднання громад передбачає ліквідацію районів. Левова частка людей залишиться без роботи, і це стане серйозною проблемою. Державі треба вміти прогнозувати 10 кроків наперед, бо все має і плюси, і мінуси.

 

У партії «УКРОП» вважають, що потрібно якнайшвидше відмовитися від змішаної виборчої системи, яку, до речі, запровадили ще за часів Януковича. Яка ж виборча система, на вашу думку, найкраще підходить Україні?

— Чинна виборча система не має права на існування. Адже відповідно до неї переможцем на виборах за списками, які від верху до низу заповнюють вожді, у рейтингових партіях може стати той, хто купив собі місце чи є кумом, сватом або братом лідера. А «мажоритарка» дає можливість тотально купувати голоси, не залишає шансів пройти людині, яка є патріотом, має знання і може робити позитивні зміни. Недавно з ініціативи фракції «УКРОП» обласна рада ухвалила звернення до Президента і Голови Верховної Ради щодо нового виборчого законодавства, зокрема, аби схвалити закон, за який парламентарі уже проголосували у першому читанні. Напевно, він не є досконалим, і більше нагадує мені польську систему виборів. Але уже навіть так значно ліпше проводити вибори, ніж за чинною системою. Я б не заперечував, якби парламентські вибори було проведено відповідно до того закону, за яким проводили місцеві вибори у 2015 році.

 

Як загалом оцінюєте Державний бюджет на 2018 рік? Наскільки враховано в ньому потреби місцевого самоврядування?

— У Держбюджеті нічого не змінилося, крім того, що, як уже я говорив, у нас забрали велику частину наших екологічних грошей. А ще в бюджеті закладено багато «корупційних коштів», яких ми ніколи не побачимо, — їх буде спрямовано на виборчі кампанії окремих людей...

 

З огляду на те, що очолюєте постійну комісію обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків, якою є ваша оцінка основного фінансового документа області на 2018 рік?

— Обласний бюджет ми прийняли фактично без дефіциту. Цього року маємо кращий бюджет, ніж у 2017-му. Але знову ж таки ми мінімально забезпечили в ньому кошти на виплату зарплат і фінансування програм. А так не має бути. Натомість «закрили» статті витрат на енергоносії. Районам, на жаль, цього зробити не вдалося. Субвенції, яку вони отримують на охорону здоров’я і освіту, їм вистачає на  9-11 місяців.

 

Відповідно до соціологічних досліджень, за умови дострокових парламентських виборів у ВРУ була б зовсім інша конфігурація політичних сил. Чи потрібне, на вашу думку, дострокове перезавантаження влади?

— Чинні депутати Верховної Ради бачать соціологічні дослідження і бояться йти на вибори. З цієї позиції вони малоймовірні. Проте, як не парадоксально, насправді для Президента і чиновників чим швидше відбудуться вибори, тим краще, оскільки перезавантаженням влади можна зняти напругу в суспільстві. Владі нині потрібно змінити виборче законодавство, прийняти закони про імпічмент Президента, антикорупційні суди і призначити дострокові вибори.

 

Парламентські чи й президентські вибори?

— Можна почати з парламентських виборів чи провести одночасно парламентські й президентські. Щонайменше потрібно провести парламентські вибори, оскільки підстав для цього є більш ніж достатньо. Адже донині ніхто не бачив списків депутатів, які ввійшли в коаліцію. У них немає і не було 226 підписів. Саме для влади вигідно провести парламентські вибори якнайшвидше.

 

Побутує думка, що в Україні можливий і третій Майдан. Що думаєте про такий сценарій розвитку подій?

— Я не довіряю чинній владі, проте не є прихильником третього Майдану, оскільки ніхто не може передбачити наслідків, які могли б настати в його результаті, зокрема хто в якій області захопить владу і хто яку республіку проголосить. Тому влада не повинна допускати до таких подій, адже це може обернутися катастрофою для країни. 

 

Які ваші прогнози щодо завершення російсько-української війни?

— Російсько-українська війна завершиться після розпаду Росії. За моїми прогнозами, у другій половині 18-го — на початку 19-го року розпочнуться серйозні проблеми в Росії з тенденцією до її розпаду. Також Україна має бути готовою до того, аби повернути Донбас і Крим.


15.01.2018 3901 0
Коментарі (0)

30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

517 1
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1597
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

745
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3367
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21414
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

2189

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

577 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

352

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

965

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2338
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

357
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

617
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

1178
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

600
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

320
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

958
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

930
23.07.2025

Програма промоції читання «Текстура» спільно з «Видавництвом Старого Лева» запрошують на розмову довкола абетки-енциклопедії «Антонич від А до Я» — книжки, що розповідає про поета, закоханого у світ, сонце й слово.  

226
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1742 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

547
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1586 7
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2362 4