Голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк прокоментував кореспонденту «Фіртки» своє бачення геостратегічного вибору України:
- Михайле Васильовичу, кілька днів тому Віктор Янукович заявив про те, що деякі українські опозиціонери перешкоджають євроінтеграції України, а раніше і Віктор Ющенко заявив про те, що на його думку «медовий місяць» Москви і Києва закінчився і почалося розчарування у відносинах між Україною та Росією. Чи означає це, що Україна нарешті визначилася у своєму європейському виборі?
- Віктор Федорович абсолютно правий. Коли наші опозиціонери їдуть в Раду Європи і просять не приймати Україну в Європейський Союз, то, вибачайте, я таких «патріотів в лапках» не розумію. Як можна їхати в Європарламент і через свої власні дрібні амбіції просити не пускати українських чиновників в Європу і блокувати контакти Європейських структур з Україною, бо за їх словами «Україна – це дика країна»? Ну як їх можна розуміти?
А те, що Україна вибрала стратегічний курс в Євросоюз, то це вже, я думаю, ні в кого не викликає сумнівів.
- А як на вашу думку до цього поставиться Росія? Чи захоче вона так просто «відпустити» Україну з орбіти свого впливу?
- Росія, безперечно, мало того, що не захоче «відпусткати» Україну, - в Росії потужна дипломатична машина, яка теж працює у відповідному напрямку. І ця машина працює як в Європарламенті, так і надзвичайно потужно вона працює у Вашингтоні.
Тому в такій ситуації, ті хто надто часто їздить до Європи і поливає Україну брудом і при цьому називає себе "патріотом України", то я б їх назвав зрадниками України. Вони роблять велику шкоду не владі, а всім українцям.
- Ви багато поїздили по світу. Були не тільки в Європі і США, а й на Сході – в Китаї, на Тібеті, в Сінгапурі. Скажіть, чи є щось цікаве для нас на Сході, що ми могли б перейняти, в чому повчитися?
- Для того, щоб керувати, управляти – треба «знати». Потрібно багато знати, багато вчитися, мати життєвий досвід. І такий досвід, пов’язаний з відвіданням інших регіонів, країн, спілкуванням з людьми з інших культур є дуже цінним. Ви його не вичитаєте в жодній книжці і не зрозумієте з чужої розповіді. Краще, як кажуть, один раз побачити своїми очима, пропустити через себе…
Щодо Сходу, то він є надзвичайно цікавий, надзвичайно «тонкий». Там дійсно мораль, взаємовідносини, взаємодопомога, взаємоповага на першому плані.
Скажімо якoщо говорити про Тібет – то там матеріальні статки на останньому плані, а на першому плані – духовне. Там ніхто не рветься стати багатим, там всі печуться про свою душу…
- Всі прагнуть покращити карму?
- Так. На першому плані душа. Для прикладу – один випадок. На Тібеті я їхав в таксі. І водію в одному місці потрібно було повернути на такому широкому проспекті на ліво. А там розмітка – дві суцільні лінії. Але він зупиняється, включає лівий поворот – і всі колони машин, що їдуть на зустріч, зупиняються, щоб його пропустити. Водій пересікає цих дві суцільні лінії – всі машини, що їдуть на зустріч чекають, махають привітно рукою – «щасливої дороги», водій їм махає рукою – «дякує». Я зрозумів, що там закони моралі, закони взаємодопомоги є вищими, ніж писані закони, зокрема правила дорожнього рушу. Це є для європейців, людей Західної цивілізації, незвичним і часто малозрозумілим…
Тоді я переніс цю ситуацію, - з поворотом через дві суцільні лінії, на Хрещатик… Реакцію можете собі уявити, - не сумніваюся, що ті, хто будуть їхати на зустріч будуть сигналити і крутити вказівним пальцем коло голови:))
…На Сході всі переконані, що треба творити добро, треба допомагати, що людині потрібно повернути, віддати…
Тому нам треба, не цураючись свого, брати все добре з інших культур. Треба набиратися досвіду, багато вчитися, багато знати…
