Михайло Ноняк: Єдиний український інформаційний простір - реальна можливість чи міф?

 

 

Інформаційна політика стає в центрі уваги суспільства, оскільки на наших очах принципово змінюється роль інформації. В найширшому розумінні інформаційна політика – це функціонування інформації в суспільстві.

 

У контексті національного інформаційного простору розглядається принципово важлива для утвердження незалежної та демократичної держави складова – інформаційна політика: її сучасний стан та можлива стратегія розвитку. Власне про роль новітніх інформаційних технологій спілкувався наш журналіст з заступником Міністра Міністерства доходів і зборів України Михайлом Ноняком. Заступник міністра окреслив своє бачення даного питання.

 

Безумовно, інформаційні технології мають займати провідну роль у розвитку держави. Пріоритетними завданнями будь-якої сучасної держави є вдосконалення та розвиток сфери інформатизації суспільства.

 

Я згоден з тими, хто стверджує, що інформаційний простір — надзвичайно важлива річ, розвиток якого має забезпечуватися на державному рівні.

 

У свою чергу наша держава сьогодні не досить ретельно приділяє увагу формуванню та використанню свого інформаційного простору.

 

Так, Україна посіла лише 81-е місце в світі за рівнем розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) згідно з Глобальним звітом про розвиток інформаційних технологій - 2014, представленим на Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ).

 

Наша держава втратила 8 позицій порівняно з торішнім показником (у 2013 році в рейтингу Україна посідала 73-е місце). Очолюють рейтинг, як і торік, Фінляндія, Сінгапур та Швеція.

 

Пріоритетом сучасної зовнішньої політики України виступає європейська інтеграція.

 

Ефективне впровадження даного пріоритету значною мірою залежить від рівня інтегрованості України до міжнародного інформаційного простору та європейського, зокрема. В цьому контексті стратегічною ціллю постає впровадження цілеспрямованої та скоординованої державної інформаційної політики в державах-членах ЄС.

 

Ефективна реалізація інформаційної політики України у державах ЄС передбачає досягнення, принаймні, двох головних стратегічних завдань:

- активне долучення України до процесу побудови єдиного європейського інформаційного простору і подолання суттєвого дисбалансу між інформаційними просторами України та ЄС.

- формування сприятливого іміджу України в країнах ЄС з метою ефективної реалізації й захисту своїх національних інтересів.

 

Проте власне український інформаційний простір на сьогодні є вкрай вразливим. Тут причин насправді багато. По-перше, я вже казав, недостатність уваги з боку влади, по-друге, розшарованість та економічна нерівність регіонів України, що створює багато перешкод для побудови єдиного інформаційного простору. Великою проблемою стало ще й те, що інвестуванням та розвитком останнім часом займалися проросійсько налаштована влада. На цій ниві активно розгорнули свою діяльність такі-собі українсько-російські засоби масової інформації.

 

Я переконаний, що інформаційний простір є основою соціально-економічного, політичного, культурного розвитку і безпеки України. Ефективний інформаційний простір повинен забезпечити побудову інформаційного суспільства в країні і входження її до світового інформаційного простору.

 

З часу проголошення незалежності в Україні інформаційний простір почав інтенсивно розвиватися та розширюватися. Так, за останні роки майже вдвічі збільшилася кількість інформаційних видань, як друкованих, так і електронних, але, як виявилося, більшість з них мали російське походження, а коли говорити про наші ЗМІ за кордоном, то тут взагалі справи кепські.

 

Головним аспектом формування єдиного інформаційного простору України є подолання інформаційної закритості державних структур та органів влади.

 

Інформаційний простір буде ефективним, якщо він стане відкритим для суспільства, що у свою чергу надасть можливість реалізувати узгоджені інтереси громадян, суспільства та держави на комплексній і системній основі. Ефективний інформаційний простір може бути створений і почне розвиватися на основі відповідної державної інформаційної політики, що забезпечить поступове прямування країни до побудови інформаційного суспільства. Цей рух має ґрунтуватися на новітніх інформаційних, комп’ютерних, телекомунікаційних технологіях, технологіях зв’язку, що сприятиме відкритості та обміну інформацією, створенню спеціальних баз даних такої інформації не тільки на загальнодержавному рівні, але й забезпечить інтегрування у світовий простір.

 

Також державна політика формування і розвитку єдиного інформаційного простору України має реалізовуватися з урахуванням інтересів центральних та місцевих органів влади.

 

Якщо цього не зробити, то всі потужності вітчизняного інформаційного простору використає хтось інший, і хто гарантує, що у наших інтересах?

 

Результати російської інформаційної війни проти України не були б настільки очевидними, якби не дії бандитської влади Януковича. В результаті псевдокультурної політики цієї влади Захід і Схід плюс Крим в Україні виявилися ідентифікаційно розколоті, оскільки українське телебачення виявилося обмежено присутнім на Сході і в Криму, а українофобське російське телебачення виявилося там надмірно присутнім.

 

З введенням російських військ на територію Криму РФ розгорнула наймасштабнішу інформаційну війну проти України – журналісти перекручують реальні факти та видають відверту брехню за правду.

 

Наразі російські медіа всіма можливими засобами намагаються пояснити вторгнення Росії на територію України і вдаються до перекручування фактів та відвертої брехні. Журналісти сусідньої країни намагаються запевнити своїх глядачів, що в Україні наразі процвітають «хаос та безлади», а війська РФ на території автономії сприяють збереженню стабільності та захищають російськомовне населення.

 

Насправді це набуло загрозливої форми, адже представництво російських ЗМІ у світі набагато більше, ніж українське. Більшість корпунктів європейських ЗМІ знаходяться в Москві, а не в Києві. Європейські посадовці черпають інформацію про Україну з повідомлень російських інформаційних агентств. Це теж дуже важливо.

 

Тим більше, що сумний досвід нашої держави може навести чимало прикладів на підтвердження цієї думки (існування колись єдиного комуністично-радянського інформаційного простору, абсолютно закритого і регламентованого, сучасна експансія московської преси та книжкової продукції, телевізійного продукту).

 

Тому не варто робити ті ж помилки ще раз, а відповідно ми маємо невідкладно приступити до формування основних положень української інформаційної політики та сприяти реалізації цієї програми для того, щоб захистити інформаційний простір нашої держави, щоб він слугував інтересам передусім української громади.

 

Звичайно, позбутися проблем за короткий час неможливо, але у випадку постійного нехтування питанням щодо формування власного незалежного і захищеного українського інформаційного простору ми ризикуємо потрапити у ситуацію, коли про його наявність чи доцільність говорити буде нікому: постійне втручання сусідніх держав, залежність від них знівелюють саму ідею такого існування, усе українське потрапить у негативне інформаційне поле, а це вже може призвести до виникнення інформаційних загроз у національній безпеці держави. Тому держава має вирішити низку важливих питань, що відображають стратегію України щодо власного інформаційного простору та враховують національні інтереси.

 

                                                   Спілкувався Всеволод Кисілевський


09.09.2014 994 0
Коментарі (0)

27.08.2025
Олександр Мізін

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

222
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

1646
20.08.2025

Гендиректорка ПрАТ «Сегежа Україна» передала синові активи підприємства за 184 мільйони гривень, обійшовши санкції та завдавши державі збитків. Що стоїть за цією схемою? Фіртка з'ясовувала деталі кримінального провадження та схему, яка, за версією слідства, допомогла обійти санкції проти російських акціонерів.

1995
15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

1800
10.08.2025

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

1417
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

2702

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

254

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

848

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

587

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

720
24.08.2025

Аграрії Івано-Франківської області наближаються до завершення збирання ранніх зернових культур.  

336
19.08.2025

Цьогоріч на Івано-Франківщині зафіксували зниження виробництва меду та скорочення кількості бджолосімей. Водночас споживчі ціни продовжують зростати.  

2027
15.08.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

865
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

745
22.08.2025

У Старуні 22 серпня освятили новозбудований храм блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1149
19.08.2025

У Гошеві відбудеться молодіжна піша проща, присвячена молитві за Україну.  

702
14.08.2025

У селі Старуня 22 серпня 2025 року відбудеться урочисте освячення храмового комплексу Блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1646
23.08.2025

Книга відкриває читачеві маловідомі факти, показує значення нашого міста в контексті європейської цивілізаційної історії та доводить, що Прикарпаття зберігає в собі унікальний пласт культурної спадщини. 

1184
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

314
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

1133 1
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

766
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

862