фото: ілюстративне
Серцево-судинні захворювання й надалі залишаються однією з провідних причин смертності в Україні. Своєчасна профілактика, регулярні обстеження та здоровий спосіб життя здатні суттєво знизити ризик їх розвитку.
Детальніше про причини розвитку серцево-судинних захворювань, обстеження та підвищений тиск, журналістка Фіртки розпитала у лікарки-кардіологині Віталії Гутак.
Які найпоширеніші причини розвитку серцево-судинних захворювань сьогодні, і як їх можна запобігти?
Найпоширенішими причинами розвитку серцево-судинних захворювань є малорухомий спосіб життя, хронічний стрес, незбалансоване харчування, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет і генетична схильність.
Гіподинамія — одна з головних проблем. Варто щодня приділяти хоча б 20–30 хвилин помірної фізичної активності — ходьбі, легкому бігу, їзді на велосипеді.
Раджу уникати хронічного стресу, дотримуватись середземноморської дієти, обмежити споживання солі (не більше 5 г на день) і трансжирів, контролювати рівень артеріального тиску та глюкози в крові.
За наявності випадків серцево-судинних захворювань у близьких родичів обстеження варто починати ще у 20–30 років.
Основну роль у профілактиці відіграє здоровий спосіб життя — регулярна фізична активність, збалансоване харчування, повноцінний сон, відмова від шкідливих звичок і контроль маси тіла.

Які симптоми люди найчастіше ігнорують, хоча вони можуть свідчити про проблеми з серцем?
Є кілька симптомів, які люди схильні недооцінювати, списуючи їх на втому, вік чи стрес. Задишка не завжди пов’язана із поганою фізичною підготовкою. Якщо вона з’являється під час ходьби, під час підйому по сходах на 2-3 поверх або виникає вночі — це може бути ранньою ознакою серцевої недостатності чи ішемічної хвороби.
Симптоми коронарної недостатності можуть проявлятися не тільки такими симптомами, як пекучий біль у грудях, а і нетипово — біль з іррадіацією у верхні кінцівки, щелепу, спину, верхню частину живота. Запаморока, втрата свідомості, відчуття перебоїв у роботі серця — можуть свідчити про порушення ритму або про проблеми з клапанами серця.
Чи можна «омолодити» серце? Що справді працює: спорт, харчування, режим?
Спорт, харчування, режим — це все працює в комплексі. Регулярна фізична активність, збалансоване харчування, повноцінний сон, відмова від шкідливих звичок, контроль маси тіла, рівня холестерину, глюкози крові тиску та пульсу знижують серцево-судинні ризики та покращують функцію серця.
Чи є різниця у перебігу серцевих хвороб у чоловіків і жінок?
Серцево-судинні захворювання протікають по-різному у чоловіків та жінок. Є різниця симптомів, механізму розвитку захворювання та реакції організму на ліки. Це повʼязано із гормональними особливостями перш за все.
В кардіології гендерний підхід є важливим в ході діагностики чи лікування пацієнта.
У жінок до менопаузи ризик нижчий завдяки захисному ефекту естрогену. Після менопаузи він швидко зростає й наближається або перевищує чоловічий.

Наскільки безпечні енергетики та напої з високим вмістом кофеїну для серця?
Енергетичні напої містять не тільки високі дози кофеїну, а і комплекс стимуляторів, які є тригерами. Вони підвищують тиск і частоту серцевих скорочень, можуть спричиняти зміни на ЕКГ та в окремих випадках провокувати аритмії.
Енергетики можуть бути відносно безпечними для здорових людей у помірних кількостях. Для людей із гіпертонією, аритміями чи ішемічною хворобою серця енергетики становлять підвищений ризик, тому бажано їх уникати.
Які обстеження варто проходити регулярно, і з якого віку?
Зміна способу життя — збалансоване харчування, здоровий сон і відмова від шкідливих звичок — може суттєво знизити ризик інфаркту чи інсульту.
Пацієнтам, які не мають скарг, але мають обтяжений сімейний анамнез — тобто випадки ранньої смерті від серцево-судинних хвороб (до 50–60 років), гіпертонію чи інфаркти в родині — рекомендую здати аналіз крові на ліпопротеїн(а). Це допоможе оцінити ризик серцево-судинних захворювань.
Основні обстеження для профілактики серцевих хвороб:
-
Артеріальний тиск — вимірювати раз на 6–12 місяців (частіше при підвищених показниках), щоб вчасно виявити гіпертензію.
-
Загальний аналіз крові та рівень глюкози — раз на 5 років за відсутності скарг, для контролю анемії, діабету та запалень.
-
Ліпідограма (холестерин, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцериди) — раз на 1–3 роки, особливо після 40 років, для оцінки ризику атеросклерозу.
-
Електрокардіограма (ЕКГ) — щонайменше раз на рік, щоб виявити аритмії чи ішемічну хворобу серця.
-
Ехокардіографія — кожні 3–5 років або за призначенням лікаря, для оцінки стану клапанів і скоротливості серця.
-
Контроль ваги та окружності талії — регулярно, щоб не пропустити ризики ожиріння.
Які звички — харчові чи поведінкові — найшкідливіші для серця?
Серцево-судинній системі найбільше шкодять звички, які підвищують тиск, стимулюють запалення, перевантажують метаболізм або ушкоджують судини: надлишок солі, цукру, жирів, стрес, малорухливий спосіб життя, куріння, багато алкоголю й енергетиків.
Які «тихі» серцеві захворювання можуть роками не давати симптомів? Як їх виявити вчасно?
Гіпертонічна хвороба. Людина може не знати, що у неї підвищений тиск оскільки організм адаптується до нової норми — судини та рецептори звикають до вищого рівня АТ.
Дисліпідемія — не викликає жодних больових симптомів, поки не появляться ускладнення. Цукровий діабет часто прогресує непомітно. Якщо виникають симптоми, то люди часто їх списують їх на щось інше: сухість в роті — мало випив води, поганий сон — стрес, швидка втома — перенавантаження.
Ішемічна хвороба серця. Якщо людина мало рухається, то відповідно симптоми не появляються. З часом формуються колатералі, які частково забезпечують кровопостачання міокарда при тому, що людина може мати значний стеноз коронарної артерії. Тому потрібно регулярно проходити профілактичні огляди, щоб попередити початок захворювання.
Які перші дії при підозрі на інфаркт? Що люди роблять неправильно найчастіше?
При підозрі на інфаркт в першу чергу потрібно викликати швидку. Людина повинна сидіти чи лягти у напівсидячому положенні, щоб зменшити потребу міокарда в кисні при мінімальному фізичному навантаженні. Також можна дати нітрогліцерин під контролем артеріального тиску (нітрогліцерин понижує тиск) та аспірин 150-300 мг (розжувати). Що люди роблять неправильно: чекають поки «само пройде», ігнорують атипові симптоми (задишка, біль, який іррадіює у спину, плече, біль, який тисне у грудях).
Чому підвищений тиск — не дрібниця? Які наслідки, якщо його не лікувати?
При підвищеному артеріальному тиску (АТ >140/90 мм рт. ст.) судини постійно зазнають підвищеного навантаження. Це провокує хронічний запальний процес у стінці судин.
Відповідно організм намагається «залатати» мікропошкодження, відкладаючи холестерин. Але при хронічному запаленні холестерин накопичується у надлишку, утворюючи атеросклеротичні бляшки, які звужують судини й погіршують кровопостачання. Також при неконтрольованому артеріальному тиску судини стають менш еластичними, що може підвищитися ризик їх розриву.
Як тривалий стрес і переживання війни впливають на серце?
Нові рекомендації Європейського товариства кардіологів (ESC, 2025) підтверджують, що психосоціальні фактори — зокрема тривога, депресія, соціальна ізоляція та професійне перенавантаження є незалежним фактором ризику розвитку та прогресування серцево-судинних захворювань.
Коли людина постійно перебуває в напрузі, організм виділяє гормони стресу — адреналін, кортизол. Вони прискорюють серцебиття, підвищують тиск і навантажують судини.
Якщо це триває місяцями, зростає ризик гіпертонії, інфаркту, аритмій та серцевої недостатності.
Регулярна фізична активність, повноцінний сон, соціальна чи професійна допомога може сприяти зниженню психоемоційної напруги.
Постійний стрес поступово виснажує серце і судини. Щоб зберегти їх здоровими, важливо дбати не лише про тиск чи харчування, а й про емоційний стан. Спокій, сон і фізична активність — дієвий спосіб зберегти серце здоровим.

Що ви думаєте про популярні гаджети для вимірювання серцевого ритму? Наскільки вони точні та чи можуть допомогти в ранній діагностиці?
Гаджети для вимірювання частоти серцевих скорочень та тиску справді мають перспективу, але важливо розуміти їхні обмежені можливості та похибки. Вони скоріше допоміжний інструмент ніж повноцінний діагностичний метод.
З переваг — доступність і можливість щоденного моніторингу. Багато сучасних пристроїв фіксують ЧСС, варіабельність ритму, рівень кисню в крові. Деякі моделі можуть записувати одноканальну ЕКГ, де можна побачити порушення ритму, які важко «зловити» під час звичайної ЕКГ у клініці.
Але потрібно враховувати, що точність таких гаджетів не завжди відповідає медичним стандартам: оптичні сенсори можуть давати помилки при рухах, холодних кінцівках чи неправильному положенні пристрою. Вони не замінюють повноцінну діагностику.
Міфи про кардіологію: які поради з соцмереж чи «народної медицини» ви найчастіше спростовуєте?
Найперше — це «Народні методи очищають судини». Насправді немає жодної настоянки чи суміші, яка «розчиняє бляшки». Атеросклероз лікується ліками й зміною способу життя.
Також часто чую: «Вітамінні крапельниці зміцнюють серце». Але вітаміни у крапельниці не мають доказової ефективності при серцево-судинних хворобах. Якщо немає доведеного дефіциту — це марна і небезпечна процедура (ризик алергії, інфекції, неправильного введення).
Також неодноразово чую таке: «Раз в пів року/ рік потрібно прокапатись, щоб підживити серце». Це не профілактика, а непотрібна процедура із ризиками. Серцю потрібно контроль тиску, пульсу, збалансоване харчування та повноцінний сон.
Ось такі твердження, я часто чую від пацієнтів. Тому зробила найбільший акцент саме на них.
Які три найважливіші кроки профілактики серцево-судинних захворювань, які може зробити кожен?
Найважливіші кроки профілактики серцево-судинних захворювань — це:
- Модифікація способі життя: фізична активність, збалансоване харчування, повноцінний сон.
- Регулярний моніторинг показників тиску, пульсу. Вчасні медичні обстеження/профілактичні огляди.
- Контроль стресу та психоемоційного навантаження.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
З 1 січня 2026 року набуває чинності оновлений Національний календар профілактичних щеплень