Менше предметів, більше вибору: в Івано-Франківську розповіли, як зміниться старша школа з 2027 року

У середу, 21 січня, заступниця міністра освіти й науки України Надія Кузьмичова провела очну зустріч із батьківською спільнотою в Івано-Франківську.

Під час заходу обговорили реформу старшої профільної школи, яка стартує з 2027 року.

Подію відвідала журналістка Фіртки.

За словами Надії Кузьмичової, перший цикл реформи завершиться у 2030 році — коли теперішні восьмикласники випустяться із закладів освіти.

«Часто чули про те, що реформа старшої профільної школи придумалась протягом повномасштабного вторгнення. Це не так. Специфіка освітніх реформ у тому, що вони довготривалі.

З 2017 року українська система освіти перебуває в реформі “Нової української школи”. Наразі проводять її останній етап, тому ми не можемо ставити процес на паузу через складні умови в країні», — зазначила посадовиця.

Заступниця міністра наголосила, що складність для держави полягає у впровадженні реформи, яка починалася ще у відносно мирний час.

Серед ключових змін у старшій школі Надія Кузьмичова назвала якість викладання, реальний вибір профілю для учнів та поглиблене вивчення предметів у його межах.

«Самі підлітки говорять, що хочуть вивчати те, що їм знадобиться у житті. У десятому класі діти вивчають 19 предметів, які, очевидно, знають не на однаковому рівні. Тобто чіткий запит на подібну зміну був.

Світ не буде чекати, поки ми переможемо у війні, він рухається далі, з'являються нові професії, вимоги. Якщо не будемо встигати за всім, то не побудуємо кращого майбутнього.

Нова реформа передбачає індивідуальні освітні траєкторії, оновлений освітній простір й адаптивність/гнучкість учнів», — пояснює посадовиця.

фото: Надія Кузьмичова

Після дев’ятого класу, як і раніше, учні зможуть обрати: продовжити навчання у 10 класі або вступити до закладів професійної освіти. Водночас із 2027 року, за словами посадовиці, ці напрями будуть чітко розмежовані.

Учні, які оберуть професійний шлях, навчатимуться у профтехах або фахових передвищих закладах — професійних коледжах. Там вони здобуватимуть професію протягом трьох років і зможуть вступити до закладу вищої освіти.

Ті, хто продовжить навчання після дев’ятого класу, навчатимуться в академічних ліцеях, орієнтованих на вступ до вишів.

«Ця ланка обов’язково передбачатиме профілізацію. Не буде третьої сутності — якоїсь звичайної школи, щоб просто довчитися. Можливості для дітей зберігаються», — наголосила Кузьмичова.

фото: захід

За реформою старшокласники обиратимуть профіль та предмети в його межах, окрім базових дисциплін, обов’язкових для всіх. Також буде можливість обирати предмети поза своїм профілем — для розширення кругозору чи розвитку навичок.

Для цього передбачили запровадження кар’єрного радника, який допомагатиме з профорієнтацією, супроводжуватиме вибір учня та оцінюватиме його задоволеність обраною траєкторією.

Надія Кузьмичова зазначила, що не кожен заклад зможе стати академічним ліцеєм через вимоги законодавства.

«Ліцей повинен запропонувати мінімум три активні профілі для вибору. Щонайменше два класи мають навчатися в такому закладі. Не може існувати академічний ліцей лише з одним профілем, наприклад математичним.

Проте, якщо ваш ліцей має історичні надбання чи фокус на мовах, то це не буде проблемою, щоби відкрити там ці три профілі, аби запропонувати варіацію дітям.

На рівні регіону не менше третини закладів мають пропонувати профілі в межах STEM-класів», — говорить посадовиця.

фото: захід

Навчання старшокласників також організовуватимуть не за класами, а в групах за обраними предметами.

«Організаційно це складно, тому розклади формуватимуть у спеціальних програмах. Але це посилить індивідуалізацію навчання. Поділ — на групи від 16 дітей, мінімальна група — восьмеро учнів», — сказала посадовиця.

А тому реформа передбачає і трансформацію шкільних просторів: можливість групування столів, створення зон для творчості та самореалізації. Держава також інвестуватиме у практичні лабораторії для вивчення природничих наук.

«Суть не в тому, щоб просто переклеїти шпалери чи переставити парти, а в ремонті та підведенні електрики й води до кожного робочого місця, щоб дитина могла експериментувати самостійно. На цьому шляху вже перебувають 136 громад», — зазначила Кузьмичова.

До пілотування реформи на Івано-Франківщині зголосилася Бурштинська громада. Її ліцеї отримали по 10 мільйонів гривень на переоблаштування навчальних просторів.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Старша школа по-новому: все про реформу середньої освіти в Івано-Франківську


Коментарі ()

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

479
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

927
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2235 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3320
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2752 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5550

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

628

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

804

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1279
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8642
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11089
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5484
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

560
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

906
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

720
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22797
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5626
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

700
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1287
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1266
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1501