Матюкайтеся українською!?

 

Національне самоусвідомлення українців зростає. Це помітно – у Києві українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, перейшло на українську. І зіткнулося з виразними труднощами. Адже творчий процес немислимий без смачного матюка.



Оте саме „бля” та інші відшліфовані щоденним ужитком перли так стимулюють інтелектуальну діяльність! А тут раптом виявляється, що матюки – явище „істінно рускоє”. Як же бути свідомому патріотові?


 
Наш народ, слава Богу, має доробок і в цій царині. Хоч і не такий значний, як у братів, але дещо є.


 
Система української лайки ґрунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська. Кацапські матюки – сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто збочений, органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні характеристики.


 
Матюки українські – копроректального типу, вони пов’язані з актом дефекації з ефекторним органом та продуктом цього акту. Цим українська лайка близька до лайки європейської. Порівняйте французьке merde, німецьке Scheisse, Dreck, Zecken, Sie mir Arsch, польське gowno. Принагідно зауважимо, що термін копроректальний не є цілковито адекватним, бо образотворчою функцією народ наділяє не rectum як такий, і не anus, а сраку в широкому розумінні цього слова, насамперед обидва Musculus gluteus maximus. На доказ цього твердження можна навести той факт, що демонстрування оголених сідничних м’язів традиційно є найефективнішим ендшпільним ходом у міжсусідському конфлікті „за межу” чи „за курку”.


 
Одначе перейдемо від сухих дефініцій до зеленого дерева практичних настанов. Отож, якщо вам треба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживайте слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздюх. Іноді для означення молодших за вас осіб вживається позасистемно слово сцикун (сцикуха).


 
Для відтінення чиєїсь неправоти, як аргумент у суперечці побажання тощо, вживаються фразеологізми: насеру його матері! Насеру твоїй матері (Увага: твоїй вимовляється через два т), поцілуй мене в сраку! Поцілуй собаку в сраку! Йди ти в сраку! Щоб ти всрався!


 
Матеріальні збитки підсумовуються виразом – собаці під хвіст.


 
Коли хтось перебирає харчами, йому можна дати пораду: то гімно з’їж.


 
Московські матюки дають можливість пунктуації усного мовлення (бля замість коми тощо). Українська лайка, на превеликий жаль, позбавлена цієї чудової властивості. Можливе тільки позначення абзаців і знаків оклику виразом насеру його матері та редукованими формами даного фразеологізму насеру матері і серу – матері (вимовляється як одне слово). Проте застерігайте – будьте обережні вживаючи цей вираз, бо існує на нього нещадний контраргумент у вигляді фрази „насери собі в голову, щоб м’якше спати було!”


 
Якщо ж на заваді вашому самовираженню через здорову українську лайку стоять якісь чинники внутрішнього (інфантилізм) чи зовнішнього (по пиці дадуть) характеру, то вживайте індиферентні вирази – матері його ковінька, трясця його матері, сто копанок чортів тобі в печінку абощо. Можливе використання евфемізмів типу: к чорту, к бісу, під три чорти, галицизмів холера.


 
Любі друзі! Оволодівайте лексичним та стилістичним багатством української лайки, несіть її в маси, пропагуйте її повсюдне вживання, широко користуйтесь нею у побуті!



Пам’ятайте – ніщо так не знімає стресів, як широкий матюк, ніщо так не допомагає розкрити глибини вашої душі, як здорова лайка!



(за матеріалами журналу українців Польщі “Відрижка”)



СЛОВА:



Бздун (бздюха)



бевзень (лайл. Вайло, йолоп, бовдур),



бешкетник (Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. // Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує),



біс (Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. 2. Уживається як лайка. ** Де в біса! – уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! До біса: а) (у сполуч. зі сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри; б) (чого) багато, безліч. На [якого] біса – нащо, для чого. Один біс – однаково, все одно. У (в) біса – уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. д е, коли, куди, як. Що за біс? – уживається для вираження здивування. Якого біса? – уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому),



блазень (1. застаріле - Особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. 2. Комедійний персонаж у старовинних виставах. 3. переносне, зневажливе - Про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. 4. лайл. Дурень, телепень. 5. діал. Молокосос, малюк),



бовдур (1. Димар (у хаті, на хаті). 2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін. 3. лайл. Про грубу, нерозумну людину),



бусурман (Про людину іншої віри (перев. про магометанина). 2. Уживається як лайливе слово),



вайло (розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій),



вилупок (зневажливо 1. Про дитину. 2. Про людину з негативними рисами),



виродок (1. Зовнішньо потворна людина. 2. Людина, що втратила кращі якості; недолюдок. // лайл.),



вишкребок (розм. 1. Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі. 2. перен., жарт. Про останню дитину в сім’ї. // лайл. Про неповноцінну, зневажувану людину),

 

вівцебик,



відлупцювати (Сильно побити когось),



волоцюга (зневажл. 1. Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. // Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. // жарт. Про того, хто певний час був відсутній дома. 2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь),



гамселити (Сильно бити кого-небудь, з силою ударяти, стукати по чому-небудь, у що-небудь),



гаспид (Те саме, що чорт; диявол, дідько, біс. // Уживається як лайливе слово. ** До гаспида – дуже багато),



гидота (Те, що викликає огиду. // Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. 2. перен. Про підлу, мерзенну людину; погань),



глузувати (Уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось),



дідько (Те саме, що біс 2. Уживається як лайливе слово. ** Дідько знає – важко сказати, невідомо, не знати. Дідька лисого – нізащо, ніколи. На якого дідька? – навіщо?, для чого? Якого дідька? – чого?, чому?),



дурeпа (зневажливо. Розумово обмежена, тупа жінка. Уживається як лайливе слово),



дурбелик,



дупа (галицизм. Сідниця),



занeдбаний (Який має ознаки занепаду, недогляду, байдужого ставлення з боку когось. // Неохайний, занехаяний (про вигляд і т. ін.),



запроданець (Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь із корисливою метою),



збочинець,



злидень (злидар) (1.Людина, яка живе в злиднях, нестатках; бідняк // 2.Уживається як лайливе слово),



злодій (1. Той, хто вчиняє злодійство. // Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2. Зрадник, злочинець),



знайдибiда,



зхиблений,



йолоп ( Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. ** Йолоп царя небесного – бовдур, телепень),



карколомний (1. Через якого можна зламати карк, шию; дуже небезпечний. 2. перен. Важкий, складний для виконання, для розв’язання. // Ризикований. 3. перен. Те саме, що надзвичайний),



кeпсько (1. Те саме, що погано. ** Кепські жарти з ким – чим – погані, небезпечні жарти. 2. Поганенький),



кумедний (Смішний, забавний. // Те саме, що дивовижний),



мерзотник ( Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. // Уживається як лайливе слово),



лайдак (1. Вбога бездомна людина. 2. Уживається як лайливе слово),



лайно (Кал, послід, гній. 2. Вживається як лайливе слово, напр. “Лайно собаче”),



лиходій (Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо),



лихвар (Той, хто позичає гроші за великий процент),



лярва ( зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва),

 

мантелепа,



набрід (зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом),



навіжений (1. Психічно хворий; божевільний, божевільна. // Уживається як лайливе слово. 2. Неврівноважений, нестриманий. 3. Позбавлений розумного змісту. 4. перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості і т. ін.),



наволоч (зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. 2. зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник.)



нацицюрник (аналог бюзгальтера),



нахаба (Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших),



нездара (Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. // Неповоротка, незграбна людина. // Уживається як лайливе слово),



незграба (розм. 1. Незграбна людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Те, що зроблене грубо, без смаку),



недолугий (1. Безсилий, слабий, кволий фізично (про людину і тварину). 2. Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін. 3. Слабкий щодо сили свого впливу. // Слабкий у художньому і змістовому аспектах. 4. Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. ін.),



недотeпа (1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Розумово обмежена, тупа людина; дурень),



непотріб (1.Непотрібні речі 2.Нікчемна людина),



покидьок (1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. 2. перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч. // Уживається в значенні лайливого слова),



скажений (1. Хворий на сказ; який сказився. Який має психічний розлад; божевільний. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2. Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний. // Який перебуває у стані несамовитості, шаленства. // Який виражає несамовитість, шаленство. // Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний. // Баский, гарячий (про коня). 3. перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву. // Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін. ). // Дуже швидкий. // Рвучкий (про вітер). // Нестерпний (про холод, спеку та ін.). // З великими морозами; лютий (про зиму). // Бурхливий (про море). // Міцний (про тютюн). // Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін. // Неймовірний, дивовижний. ** Мов скажений: а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву),



стeрво (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Підла, негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово),



срака (вульг. зад, сідниці),



плюгавий ( Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину). // перен. Огидний, мерзенний, підлий),



пришелeпкуватий (Нетямущий, безтолковий.)



пранцюватий (хворий на пранці(сифіліс). // Уживається як лайливе слово),



пiдлюка



погань (1. Покидьки. 2. розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін. 3. розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. 4. перен., розм. Що-небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. // Негідна, нікчемна людина, що викликає зневагу, презирство),



потвора ( 1. Страхітлива фантастична істота; страховище. // Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. // Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо. 2. перен. Про люту, жорстоку і т. ін. людину, що втратила кращі моральні якості; недолюдок),



одоробло, одоробала (розм. 1. Великий, громіздкий предмет. 2. зневажл. Незграбна людина),



тeлепень (розм. 1. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. 2. рідко. Серце дзвона),



тюхтій (розм. Про вайлувату, неповоротку людину),


шмаркатий, шмаркач (1. Такий, у якого тече слиз із носа; зі шмарклями під носом. 2. перен., зневажл. Малолітній або дуже молодий, недосвідчений, невмілий. // Уживається як лайливе слово),



шльондра ( 1. зневажл. Неохайна жінка. 2. вульг., лайл. Повія, шлюха),



шелепа (зневажл. Те саме, що недотепа),



шибеник (Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. // лайл. Той, хто заслуговує шибениці; негідник. 2. розм. Те саме, що бешкетник),



хвойда ( зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура.// Уживається як лайливе слово),

 

Острів Галичина


10.01.2012 7542 2
Коментарі (2)

ШШШ 2012.01.10, 20:48
А "шелепа" це то що президент каже "шлепер"?
Петр 2012.01.10, 22:01
Автор --дибил ,это точно
10.09.2024
Вікторія Косович

Про те, чим живе притулок та як там рятують й піклуються про братів наших менших, журналістка Фіртки поспілкувалася з волонтеркою та працівницею прихистку "Рудий пес" Любов'ю Філь.

1248
01.09.2024
Діана Струк

Про те, як підготувалися до нового навчального року в Івано-Франківській громаді, журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторією Дротянко.

1378
23.08.2024

В умовах воєнних дій та масової міграції українців за кордон, багато дітей змушені навчатися у двох школах одночасно. Це створює значні психологічні та фізичні виклики, адже дитині доводиться пристосовуватися до двох різних навчальних програм і соціальних середовищ.

1369
14.08.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про популярні, та найважливіше — безпечні, місця для купання та основні правила поведінки на воді.  

5299
30.07.2024
Вікторія Матіїв

Про значення шлюбу, кризові періоди у стосунках та церковне розлучення, журналістка Фіртки розпитала в отця Миколая Микосовського, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

7813 1
15.07.2024
Тетяна Дармограй

Громадяни мають оновити три основні категорії своїх даних — місце проживання, номер телефону і, за наявності, електронну адресу.

10766 1

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

689

Роми таємничий народ, про який ми знаємо багато і водночас нічого. Здебільшого наші знання про ромів ґрунтуються на  стереотипах пов’язаних з ними: віщуни, гадання, конокради, прохачі, але все ж таки, що насправді ми про них знаємо?   

1384

Нова війна нагадує нам події минулих століть. Загарбники завжди руйнують і крадуть, Україна переживала це не один раз. Дві українські ікони за різних обставин покинули територію України, щоб прославитися у чужій. Ми повинні пам’ятати та цінувати те, що належало українському народові.  

2125

Багато християн протягом свого життя намагається потрапити в місця пов’язані із життям Ісуса Христа або Його учнями. Серед найважливіших місць займає Єрусалим — місто, в якому помер і Воскрес засновник християнства.  

2184
16.09.2024

Хоча вживання гострої їжі може допомогти зміцнити імунну систему, не варто на неї налягати, якщо маєте проблеми зі шлунком.  

214
10.09.2024

Якщо ви шукаєте ідеальне місце для відпочинку, де можна насолодитися не лише природними красотами, а й автентичною кухнею, то Яремче — саме те, що вам потрібно.  

2265
05.09.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

3688
14.09.2024

Про значення свята журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

2117
10.09.2024

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

3167
06.09.2024

Християн запрошують на міжнародну прощу Вервиці до Базиліки Успіння Пресвятої Богородиці в Погоні.  

944
02.09.2024

Важливо, ділиться монахиня, людину вислухати, сказати "я поруч" і "я за тебе помолюся".

756
16.09.2024

Вперше в Івано-Франківську з сольним концертом виступить DOMIY. 

228
16.09.2024

Більшість опитаних (від майже 40% до 50%) має нейтральну оцінку схвалення діяльності місцевої влади.  

314
11.09.2024

Кандидат у президенти США Камала Гарріс заявила, про підтримку України у війні з Росією, а кандидат у президенти США Дональд Трамп, за її словами, здасться за 24 години після того, як очолить країну.   

782 1
09.09.2024

Посол України в Італії Ярослав Мельник засудив показ фільму "Росіяни на війні" російської режисерки Анастасії Трофімової на Венеційському кінофестивалі та закликав його організаторів не допускати російської пропаганди.  

487
05.09.2024

Більше ніж половина мешканців західних областей вважає, що Офіс президента впливає на державні органи з перевищенням своїх повноважень.  

1751 6