Юного інтелектуала з Івано-Франківська, випускника двох вишів, Тараса Мокляка призвали на військову службу навесні минулого року.
Він закінчив Івано-Франківський коледж технологій та бізнесу та університет права імені Данила Галицького. Працював в приватній структурі. Він пройшов майже рік бойових дій й очікував ротації. Важке поранення отримав в грудні минулого року. В київському військовому шпиталі він вже тиждень, пишуть Вікна.
Його стан такий важкий, що у черговому ефірі програми Громадського радіо «Українські герої» Лариси Мудрак, замість нього говорила його мама – Віра Василівна:
«Він спочатку служив у 5 батальйоні «Прикарпаття», наш територіальний. Був два місяці в АТО, в Донецькій області під Тельманово. Після того в нього була відпустка, їхній батальйон розформували і він перевівся в 128 гірну мотопіхотну бригаду, 15 окремий батальйон. З 10 вони листопада в зоні АТО другий раз. Поранений 11 грудня, це є село Рідкодуб за Дебальцево, то навіть трошки далі Дебальцево на блокпості. Він зателефонував сам , що його поранено і сказав, що нічого страшного немає, і що поранення легеньке. На другий день зранку о сьомій годині був телефонний дзвінок від нього, і сказав, що його прооперували в Артемівську. Після того лікар взяв трубочку і я попросила діагноз. Лікар прочитав той діагноз та я зрозуміла, що то дуже важке поранення. Поранення в нього органів черевної порожнини, там пошкоджені були сечовий, кішківник, ягодиці і в нього, бо куля з виходом через ягодиці, перелом тазу і потрощена була розбита головка правої стегнової кістки».
Мама Тараса Мокляка Віра Василівна говорить ледь стримуючи сльози. Вона сама така ж юна та тендітна, як і її син. Очима повними надії дивиться на кожного, хто до неї підходить. Зараз вона взяла так звану профспілкову відпустку та вже два місяці знаходиться поруч з сином по всім шпиталям. Віра Мокляк працює в Івано-Франківську в міській поліклініці медичним реєстратором. Від сина не відходить, бо знає, що її енергія підніме сина на ноги.
«Власне він не може рухатись, він лежить. Зробили нам минулої середи операцію на ногу, забрали повністю цю головку, бо вона була потрощена. На даний момент в нього ще сечовий не загоївся, в нього катетер вставлений. І ягодиці, там йде повністю некроз тканин. Прогнозів лікарі доки не дають. Казали, що це можливо суто, поки зараз заживе ножка, вона зараз на витяжці, три місяці саме менше. У подальшому – це буде штучний протез , ну і ягодиці і сечовий. Лікарі б’ють на те, що молодий організм і заживає швидко. Більше місяця мені лікарі не давали ніякої надії, на те, що він буде жити».
23-річного Тараса Мокляка мобілізували в квітні 2014 року. Важке поранення він отримав в грудні минулого року. Зараз — січень 2015 року. Але поранений солдат та його родина не може добитися ніяких підтверджуючих документів про поранення в зоні АТО.
«Ми не отримаємо ніякої довідки, ми не можемо добитися ніяких документів . Одне єдине, що ми маємо, довідку, що він підлягає під учасника бойових дій, але це є з 5 батальйону, з першого разу. А оце поранення, що він отримав – нічого, і не маєм навіть те, що він служить в цій 128 бригаді», - каже його мама.
Тараса Мокляка та його рідних чекає довгий шлях боротьби за одужання. Їм потрібна допомога. Відкритий рахунок на маму Віру Мокляк в банку Хрещатик , номер карточки 4167 7003 0255 6002. Контактний телефон Віри Мокляк 097-64-14-619.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Більше трьох тисяч гривень для пораненого бійця зібрали на благодійному ярмарку в Івано-Франківську
Петро Шкутяк віддав премію Верховної Ради пораненому в АТО франківцю
