Материнське серце не може змиритися з втратою сина: історія міліціонера з Прикарпаття, котрий загинув на сході

Усе в домі мешканки прикарпатського селища Обертина Мирослави Погорєлової нагадує про сина Михайла, загиблого бійця батальйону патрульної служби міліції особливого призначення “Івано-Франківськ”: його речі, фотографії, учнівські зошити. Їй так його бракує…

Материнське серце не може змиритися з втратою сина. «Він у мене такий рослий, сильний, ніколи не слабував, – каже жінка. – Хто би не попросив помочи, нікому не відмовляв. А тут раз і не стало… Скажіть, чому така несправедливість?»пише прес-служба поліції в області.

Мирослава Василівна разом із покійним чоловіком Анатолієм Михайловичем усе життя тяжко працювали, виростили п’ятьох дітей. Михайло був четвертою дитиною. В молодших класах батьки віддали його в музичну школу.

Хлопець грав на басі в духовому оркестрі. Коли йому було вісімнадцять, пішов з життя тато. Анатолій Михайлович згорів від раку за кілька місяців. Так і не побачив свого Михася у військовому однострої.

У 2011 році Михайло Погорєлов пройшов вишкіл у навчальній частині внутрішніх військ у Золочеві, а потім ніс службу в столиці. Мати каже, що він дуже хотів служити в президентському полку, але туди сиріт не беруть. Тільки-но демобілізувався, заявив удома, що йде на роботу в міліцію. Мирослава Василівна була проти. Немовби, щось відчувало материнське серце.

«Ви знаєте, що то за робота така: ніколи нема чоловіка вдома, буває, що люди проклинають, бо кожному ж не вгодиш, – жінка притискає до грудей натруджені руки. – Я того своєму синові не бажала. Він мене послухав, поїхав на заробітки. Але в травні 2014 року, коли взнав, що беруть хлопців до міліцейського батальйону, я вже не могла його втримати. То така добра дитина була! Ніхто нічого поганого про Михайла в Обертині не може сказати. Мав багато друзів, і не тільки серед однолітків. Мені вже було надоїло, бо двері в хату не зачинялися. Ще до школи ходив, коли прийшли до нього двоє газдів. Михасю, що ти з ними маєш, в них самих є діти? “Мамцю, то мої друзі, – відповів. – Прийшли помагати косити кукурудзянку”.

Як Михайла привезли додому, то один з них, Сашко Нічведа, припав до труни. Каже: братику наш, прости, що не вберегли!».

Завжди життєрадісний, із почуттям гумору Михайло Погорєлов був душею колективу і в батальйоні патрульної служби міліції особливого призначення «Івано-Франківськ».

Після напруженого навчання він разом із товаришами патрулював вулиці обласного центру. А коли настала потреба виїхати в зону проведення АТО, щоб захищати територіальну цілісність держави та її громадян, Михайло зголосився туди добровольцем.

Спочатку ніс службу на блокпостах у Старобешево та Комсомольську, а потім його разом із трьома десятками бійців «Івано-Франківська» перекинули під Іловайськ.

Про те, що там справжнє пекло, є втрати серед особового складу хлопці знали. Колишній старшина батальйону «Івано-Франківськ» Іван Верстюк прийшов у підрозділ в один час із Михайлом Погорєловим.

«Міша був фізично й морально підготовлений до міліцейської служби, – каже Іван Верстюк. – Відчувалося, що він пройшов хороший вишкіл у внутрішніх військах. Дуже відповідальний, не губився в найбільш складних ситуаціях, завжди казав, що все буде добре. Здавалося, що Міша не знав страху, він справжній герой! Усі хлопці, які там загинули, вони реально є героями. Зробили для держави все, що було в їх силах. І важливо, щоби тепер держава зробила для них якомога більше. Йдеться не тільки про матеріальну підтримку їх батьків, дружин чи дітей. Головне – щоб ніколи не забували про їх подвиг, самопожертву. Адже це патріоти, добровольці, які знали, на що ідуть...”.


16.02.2019 5540
Коментарі ()

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

313
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

422
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1683
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1409
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1363 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1243

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

443

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

527

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

764

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1810
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

194
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1251
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

738
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

190
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1420
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1001
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1554 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

374
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

513
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1208
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1509
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1015