Батько 23-річної калушанки Юлії оприлюднив відкритий лист оприлюднив відкритий лист з приводу заяви трудового колективу Калуської ЦРЛ та інші повідомлення у ЗМІ, інформує Калуш.інфо.
Нагадаємо, у Калуській ЦРЛ стався трагічний інцидент із пацієнткою, яка померла під час операції.
За розслідування випадку взялася обласна прокуратура.
"Мені дуже боляче, що люди, які колись, мабуть, приймали клятву Гіппократа і люди, які клялися захищати інтереси громади, перекручуючи чи свідомо спотворюючи факти, роблять співвинуватцями смерті моєї дитини нас – родичів", — каже Сергій Мельничук.
02 серпня 2012 р., коли мою дочку – Чошко Юлію Сергіївну, 30.03.1989 р.н., закопували в землю, 186 (?) калуських медпрацівників прийняли цинічний і брехливий відкритий лист, а адміністрація ЦРЛ проводила прес-конференцію перед працівниками ЗМІ. Пізніше депутати Калуської міської і районної рад прийняли два звернення… Мені дуже боляче, що люди, які колись, мабуть, приймали клятву Гіппократа і люди, які клялися захищати інтереси громади, перекручуючи чи свідомо спотворюючи факти, роблять співвинуватцями смерті моєї дитини нас – родичів. Так… це мій біль…це моя непоправна втрата…і, дійсно, моя вина, що я привіз свою дитину в Калуську ЦРЛ і це буде зі мною до самої смерті. Я себе не виправдовую і відповідальності з себе не зніму ніколи… Але мене дуже дивує, що ці черстві і бездушні «особи» у відкритому листі і зверненнях, замість хоча б висловити елементарне людське співчуття нашому горю, - так ряно намагаються відбілити себе та своїх колег. Краще б помовчали! Хоч, як мені не боляче і тяжко на душі, в зв’язку з цим я змушений оприлюднити хронологію подій і факти: Так, справді, у вересні 2008 року у моєї дочки Юлі в Калуській ЦРЛ була діагностовано хребтова грижа розміром 6,3 мм і дочка знаходилась на стаціонарному лікуванні в Калуській ЦРЛ й зразу ж протягом десяти діб пройшла курс лікування в Івано-Франківській ОКЛ. Після цього до липня 2012 року дочка за медичною допомогою не зверталась і не лікувалась. 25 липня 2012 року (в середу) дочка Юля відчула біль в ділянці хребта і у четвер 26 липня ми поїхали у Калуську ЦРЛ. Нас прийняв лікар-нейрохірург Андреїв, який виписав направлення на комп’ютерну томографію, яку ми пройшли в п’ятницю 27 липня. В дочки було діагностовано хребтову грижу розміром 15,8 мм.
Цього ж дня із вказаним обстеженням ми звернулись до нейрохірурга Притуляка Дениса Олександровича, який лікував дочку в 2008 році. Вивчивши результати обстеження, Притуляк Денис категорично став наполягати на негайній госпіталізації та хірургічній операції. Ми із зятем Ігорем просили вищевказаного лікаря обійтися без хірургічної операції, але він сказав, що негайна операція- це єдиний вихід, інакше дочку може паралізувати. Разом з тим він сказав, що операція не складна, вона займе до однієї години часу, а наступного дня дочка стане на ноги. В цьому відділенні я бачив лікаря Москалика І. Т., який був не бритий, не охайний, з опухшими очима і я, спілкуючись з Притуляком Денисом дослівно сказав останньому: «Він ходить як якийсь «спитий б...ж», я Вас дуже прошу, щоб операцію проводив тільки Ваш батько Притуляк О. І.», який вже раніше мене оперував у 1999 році. Денис мене запевнив, що операцію проведе його батько Притуляк О. І. Від запропонованої негайної госпіталізації та хірургічної операції ми відмовились і пообіцяли приїхати 30 серпня. У понеділок 30.07.2012 р. о 08:00 год ранку я зі своєю дочкою Юлею, зятем Ігорем приїхали в Калуську ЦРЛ і зайшли в коридор нейрохірургічного відділення, чекаючи на лікаря.
Знаходячись у нейрохірургічному відділенні, ми бачили як у кабінет до завідуючого Москалика І. Т. зайшла велика група медпрацівників із квітами та подарунками і від людей ми дізнались, що в нього 50-ти літній ювілей. Знаходились вони в кабінеті не менше півгодини. Але, на це ми звертали якнайменшу увагу, так як знали, що дочку він оперувати не буде і жодної розмови, жодного словесного контакту із ним у нас не було. Через деякий час лікар Притуляк Денис помістив мою дочку в палату № 11 і я його ще раз запитав, де є його батько Притуляк О. І., на що він відповів, що зараз він прибуде. Десь приблизно біля 12:00 год 30.08.2012 року в палату до Юлі в лікарському вбранні зайшов Притуляк Олександр Іванович, поспілкувався з нею, обстежив її, заспокоїв її, завірив, що операція пройде до години, що їй зараз дадуть укол і відвезуть в операційну. Ми були впевнені, що Притуляк О. І. буде проводити операцію Юлі, так як, чекаючи біля операційного блоку, куди завезли Юлю, в операційний блок в лікарському вбранні зайшли Притуляк О.І. та Притуляк Д. О.
Через деякий час ми бачили, що в операційний блок пішов Москалик І. Т., але тоді не надали цьому значення, так як вкотре категорично наголошую, жодного, навіть словесного контакту між нами та Москаликом І. Т. не було і ми навіть не допускали, що він може оперувати нашу дочку. Чергуючи біля дверей операційної разом із зятем Ігорем й молодшою дочкою Мар’яною, я зустрів свою давню знайому, медпрацівницю цього відділення і попросив її поцікавитись як там проходить операція моєї дочки. Вона за декілька хвилин повернулась і сказала, що Москалик І. Т. зробив розріз, рана кровоточить, її висушують й зараз будуть проводити операцію. Я запитав її, а де Притуляк О. І., на що вона відповіла, що їй не відомо. Я категорично стверджую, що тільки в цей момент ми дізнались, що операцію проводить Москалик І. Т., але було вже пізно. Десь через годину з операційної вийшов Москалик І. Т. й проходячи повз нас кинув: «Операція пройшла успішно» і пішов до себе. Ми з ним не спілкувались ні до операції, ні в цей час. Через хвилин двадцять з операційної вийшов Притуляк Денис і сказав: «Операція пройшла успішно, рану я зашив. Юлю поклали на каталку і десь через півгодини вона відійде від наркозу, і її відвезуть в палату, де ми зможемо з нею побачитись». Він наголосив, що ніякої необхідності вести її в реанімацію немає. Притуляк Денис пішов геть з операційної.
Пройшло півгодини і ми стали хвилюватись, чому не везуть Юлю в палату. І вже десь через 30-35 хвилин, а не 10 хв. (як представникам ЗМІ заявила заступник головного лікаря Кінаш Н. О.) після того, як Притуляк Денис покинув операційну й 50-55 хвилин як її покину Москалик І. Т., в операційну повернулись Москалик І. Т. і Притуляк Д. О. Через наступних хвилин десять Москалик вийшов з операційної і на наше запитання : «Як там Юля?», сказав: «Біда, падає тиск» і повернувся назад в операційну. Крім того, туди заходили й виходили інші медпрацівники, але нас туди не запускали й нічого не повідомляли. В якийсь із моментів сказали шукати людей із 1-ю групою крові, але вона вже не знадобилась.
Я стверджую, що не раніше ніж за три години після початку метушні в операційній, із Івано-Франківська приїхали двоє лікарів і, пробувши там не більше 10 хвилин, повідомили нам про смерть Юлі. Ми негайно увірвались в операційну, кинулись до Юлі, рану на животі якої зашивав хтось із лікарів, але тіло дочки було холодне як лід. Тому, я стверджую, що смерть дочки наступила значно раніше, а лікарі із Івано-Франківська приїхали її не рятувати, а констатувати смерть. Через декілька днів Кінаш Н. О. сама повідомила нам цей факт. Через деякий час я із зятем Ігорем забігли у кабінет до Москалика І. Т. і запитали як це сталось, на що він відповів: «Це стандартна ситуація». Я в його присутності викликав слідчо-оперативну групу Калуського міськвідділу міліції і повідомив про це Москалика І. Т. Він намагався вийти з кабінету, але я став в дверях, не дозволяючи йому пройти і в цей момент почув від нього різкий і сильний запах алкоголю. Так як я спиртного не вживаю, то я чітко чув перегар і запах був такий сильний, що після нього було потрібно лише закусити. Я стверджую, що після операції Москалик І. Т. приміщення Калуської ЦРЛ не покидав, так як ми йому не дозволяли цього зробити.
В присутності членів слідчо-оперативної групи у Москалика І. Т. і інших трьох медиків, які приїхали вже із дому, медпрацівницею було відібрано кров на наявність алкоголю в крові і після цього їм було запропоновано поїхати в Івано-Франківський наркодиспансер на судово-медичне освідування на факт вживання алкоголю, але їхати вони відмовились, про що слідчим був складений відповідний акт. Вже тепер я допускаю, що вищезгадані лікарі, можливо, мали намір підмінити кров.
Я стверджую, що письмової згоди на проведення операції моєї дочки Юлі, лікарі ні у мене, ні у мого зятя Ігоря, ні у неї самої не брали. Я повідомляю також, що вже 03 серпня 2012 року ми із зятем, протягом 2-х годин ніяк не могли, згідно письмового запиту слідчого, знайти амбулаторну медичну книжку дочки Юлі із додатками, яка до того часу знаходилась у Сівко-Войнилівській амбулаторії, і як ми потім встановили – її ще 31 липня у вівторок відвезли до заступника головного лікаря ЦРЛ Кінаш Н. О., а нас 03 серпня відправляли то у Сівку-Войнилівську, то у Войнилів, то у жіночу консультацію міста Калуша і потім вкінці кінців вказані медичні документи вже ще й на телефонну вимогу слідчого нам видав в.о. головного лікаря ЦРЛ Паляниця В. В., який до того, разом із Кінаш Н. О., заперечували місце знаходження вказаних меддокументів у них.
Я допускаю, що у вказаних меддокументах проводились записи задніми числами. Я хочу запитати Притуляка Дениса, чи його так звані «моральні і християнсько-етичні принципи», про які він заявляє у телекамеру дозволять йому підтвердити вказані події, учасником яких він був? Я хочу запитати «свідомо-активну» калушанку Лесю Кирилович, яка «випадково» опинилась в лікарні і дає коментарі на телекамеру. Може, Москалик І. Т. хороший лікар і, може, врятував не одне життя – честь йому і хвала за те, АЛЕ ЧОМУ ВІН САМОВІЛЬНО БЕЗ НАШОГО ВІДОМА І ЗГОДИ У СВІЙ 50-ТИ ЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ, ПІСЛЯ ТРИВАЛОГО ПРИЙОМУ ПОЗДОРОВЛЕНЬ, НЕ ПОСТАВИВШИ НАС ДО ВІДОМА, ПІШОВ ОПЕРУВАТИ МОЮ ДОЧКУ і тільки не менше ніж через одну годину після закінчення ним операції намагався надати їй меддопомогу але було вже пізно?
Було б чесно зі сторони Л. Кирилович признатись, що вона являється депутатом міської ради і прийшла захищати своїх колег-депутатів – Москалика І. Т. й Притуляка О. І., а не нас виборців. Це її право, але, по крайній мірі, треба бути чесним до кінця. Я і не чекав почути від них хоча б прості слова співчуття. Припускаю, що вона була ініціатором збору засідання депутатів гуманітарних комісій Калуської районної і міської рад, на яких приймалися 2 спільні звернення: «до правоохоронців області та керівництва телеканалу ICTV». Я щиро вдячний телеканалу ICTV за подану інформацію, хоча він оприлюднив тільки дещицю фактів, які мали місце.
Що стосується працівників слідчо-оперативної групи, то я їм висловлюю щиру подяку, що вони не піддалися на погрози і провокації медпрацівників, а чесно, сумлінно, високо професійно, толерантно виконували свою роботу. Працівники міліції сили до нікого з медпрацівників не застосовували і всі слідчі дії проводили з їхньої добровільної згоди. Для документування обставин події працівник міліції вправі залучати будь-яких спеціалістів чи помічників. Задокументовані на відео обставини огляду місця події, залишаються у матеріалах справи і в ЗМІ не поширювались і поширюватись не можуть.
Мене навпаки дивує те, що турбуючись про власний імідж адміністрація лікарні сама не стала ініціатором обслідування вказаних медпрацівників на факт вживання алкоголю одразу після настання події. Не розумію чому адміністрація Калуської ЦРЛ не відсторонила вказаного лікаря від посади? Чи не краще місцевим депутатам зайнятись проблемами так званої «безкоштовної місцевої медицини», яку багато людей відчули на своїй шкурі? Я платив і в даній ситуації готовий був заплатити суму, яку мені назвуть, але нехай у мене не забирають найдорожче! Зазделегідь прошу також адміністрацію ЦРЛ не заявляти, що лікар Притуляк Олександр Іванович знаходився у відпустці. Тоді, чому ж він 30.07.2012 р. безпосередньо перед операціє заходив в палату до Юлі, обстежував її, підбадьорював її і заходив зі своїм сином Денисом в операційну? Москалика І.Т. в даній палаті і близько не було. Крім нас – родичів, це можуть підтвердити ще троє хворих, які лежали в даній палаті.
Мене дивує також повідомлення у ЗМІ досвідченого міліціонера, керівника УМВС в Івано-Франківській області Василя Варцаби про те, що перевірка на вміст алкоголю у крові лікаря не проводилась взагалі, а у медпрацівників кров для дослідження відбиралась через декілька діб, що ніяк не відповідає дійсності. Повідомляю, що згідно акту дослідження крові, яка була відібрана в нерозривному зв’язку зразу ж після операції під час роботи слідчо-оперативної групи на місці події у оперуючого лікаря, в останнього було виявлено 2,12 проміле алкоголю. Буду вважати, що він не зрозумів подану своїми підлеглими інформацію та своїми словами хотів заспокоїти громадську думку.
Я не вірю, що 186 медиків приймали і підписували відкритого листа і знаю серед них багатьох кваліфікованих і порядних лікарів, які і мені й іншим людям надавали професійну меддопомогу і за що їм низький уклін, але я не зрозумію дій адміністрації ЦРЛ і «так званих» місцевих депутатів. Люди!!! Що Ви робите??? Невже у Вас немає дітей, онуків?! Я від Вас не хочу нічого – тільки поверніть нам дочку Юлю, яку ми із дружиною ростили 23 роки, яка успішно закінчила університет, вийшла заміж, народила нам онучку; поверніть півторарічній онучці Настусі маму, яка ще до операції вживала грудне молоко матері і кожен день кличе її до себе; поверніть зятеві Ігореві дружину, з якою вони у злагоді й любові прожили тільки чотири роки! Я глибоко віруючий чоловік, я описав все як відбувалось насправді. Прошу представників ЗМІ, медиків, депутатів, більше мою родину не турбувати і наввипередки не подавати односторонню інформацію. Не топчіться по світлій пам’яті моєї дочки Юлі! Хай правоохоронні органи проведуть об’єктивне розслідування. Не забувайте, що всі ми ходимо під Богом! Бійтеся Бога! П.С. Прошу ЗМІ, які оприлюднювали обставини смерті моєї дочки, у повному обсязі надрукувати вказаного листа".
З повагою, Мельничук Сергій,
батько Чошко Юлії Сергіївни, 30.03.1989 р.н.
Читайте також:
На Прикарпатті молоду маму на операційному столі вбив п'яний лікар?
Прикарпатська прокуратура взяла на контроль справу щодо смерті молодої жінки у Калуській лікарні
